- •Передмова
- •Розділ 1 методологія управління ефективністю діяльності підприємства
- •1.1. Теоретичні засади категорії «ефективність»
- •Видова класифікація ефективності діяльності за окремими ознаками [26]
- •1.2. Концептуальні положення управління ефективністю діяльності підприємства
- •Перелік показників ефективності використання ресурсів
- •Напрями елементів управління ефективністю [12]
- •1.3. Організаційно-економічний механізм управління ефективністю діяльності підприємства
- •Порівняльний перелік визначень терміна «механізм управління»
- •Принципи функціонування механізму управління [82]
- •Розділ 2 моніторинг організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації україни
- •2.1. Дослідження соціально-економічного розвитку підприємств споживчої кооперації України
- •2.2. Оцінка функціонування організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації України
- •Вплив напрямів управління ефективністю діяльності на забезпечення відповідності фактичного стану підприємств
- •Значимість елементів напряму «управління ресурсами»
- •Матриця х1 значущості напрямів управління ефективністю діяльності відносно фокуса ієрархії
- •Структура узагальненого сценарію
- •Калібрування змінних стану (критеріїв) відносно контрастних сценаріїв
- •2.3. Діагностика можливостей удосконалення організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації України
- •Матриця попарних порівнянь проблем та їх пріоритети відносно бажаного сценарію
- •Добуток матриць al2 і х2 та пріоритети фахівців-виконавців відносно фокуса ієрархії (матриця w2)
- •Добуток матриць al3 і х3 та пріоритети показників відносно фокуса ієрархії (матриця w3)
- •Матриця пріоритетів напрямів управління відносно фокуса ієрархії
- •Розділ 3 напрями удосконалення організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації україни
- •3.1. Формування організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації України
- •3.2. Методика оцінки поточних результатів діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України
- •3.3. Оцінка удосконаленого організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації України
- •Вплив напрямів управління ефективністю діяльності на фокус проблеми
- •Добуток матриць аl4 та х4
- •Пріоритети структурних одиниць відносно щоденних показників
- •Добуток матриць аl5 та х5 та матриця w5
- •Добуток матриць аl6 та х6 матриця w6
- •Матриця пріоритетів сценаріїв відносно фахівців-виконавців
- •Структура узагальненого сценарію
- •Калібрування змінних стану (критеріїв) відносно контрастних сценаріїв
- •Додаток в Розрахунок ваги відділів управління відносно фокуса ієрархії
- •Додаток д Розрахунок ваги кожного з контрастних сценаріїв відносно виконавців
- •Додаток е Розрахунок структури узагальненого сценарію
- •Додаток и Розрахунок ваги фахівців-виконавців відносно фокуса ієрархії
- •Додаток к Розрахунок значимості показників для фахівців-виконавців структурних одиниць
- •Додаток л Розрахунок ваги показників відносно фокуса ієрархії
- •Додаток м Розрахунок значимості напрямів управління ефективністю діяльності організацій та підприємств роздрібної торгівлі облспоживспілки відносно показників
- •Додаток н Розрахунок значимості напрямів управління ефективністю діяльності відносно фокуса ієрархії
- •Додаток п
- •Додаток р
- •Іі. Функціональні обов’язки
- •Ііі. Права
- •Іv. Відповідальність
- •V. Умови роботи
- •VI. Сфера діяльності
- •Додаток т Розрахунок пріоритетів показників відносно напрямів управління ефективністю діяльності організацій та підприємств облспоживспілки
- •Додаток у Розрахунок ваги показників відносно фокуса ієрархії
- •Додаток ф Розрахунок значимості структурних одиниць відносно кожної групи показників
- •Додаток х Розрахунок ваги структурних одиниць відносно фокуса ієрархії
- •Додаток ц Розрахунок пріоритетів функціональних обов’язків фахівців-виконавців відносно структурних одиниць
- •Додаток ш Розрахунок ваги фахівців-виконавців управління ефективністю відносно фокуса ієрархії
- •Додаток щ Визначення ваги контрастних сценаріїв відносно фахівців-виконавців
- •Список використаних джерел
Перелік показників ефективності використання ресурсів
Показники ефективності використання ресурсів |
|||
Трудових |
Матеріальних |
Фінансових |
Сукупності |
Темпи зростання продуктивності праці |
Загальна фондовіддача (за обсягом продукції) |
Оборотність оборотних коштів |
Темпи росту виробництва продукції |
Частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці |
Фондовіддача активної частини основних фондів |
Рентабельність оборотних коштів |
Відносна економія:
|
Відносне вивільнення працівників |
Рентабельність основних фондів |
Відносне вивільнення оборотних коштів |
Загальна рентабельність |
Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу |
Фондомісткість одиниці продукції |
Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції) |
Зниження собівартості продукції |
Трудомісткість одиниці продукції |
Матеріаломісткість одиниці продукції |
Рентабельність інвестицій |
|
Зарплатомісткість одиниці продукції |
Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини й матеріалів |
Строк окупності вкладених інвестицій |
|
Об’єктом управління четвертої підсистеми – розвиток виробництва – є процеси підвищення науково-технічного й організаційного рівня виробництва підприємства, виробничих потужностей і ефективності освоєння капітальних вкладень. Управління розвитком виробництва здійснюється за двома напрямами: управління науково-технічним розвитком виробництва й управління капітальним будівництвом у межах компетенції підприємства.
Метою підсистеми «управління науково-технічним розвитком виробництва» є удосконалення виробничо-технічної бази підприємства відповідно до сучасних досягнень науки, техніки, технології і організації виробництва, що забезпечує введення в дію основних фондів, виробничих потужностей і об’єктів. Науково-технічний розвиток виробництва підприємства має бути спрямований на підвищення продуктивності праці, якості продукції, що виробляється, на економію всіх видів ресурсів.
Мета підсистеми «управління капітальним будівництвом» полягає у забезпеченні підвищення ефективності капітальних вкладень і якості капітального будівництва, своєчасного введення в дію основних фондів, виробничих потужностей і об’єктів. Капітальне будівництво здійснюється двома способами: підрядним – роботи проводять підрядні будівельно-монтажні організації та господарським – роботи проводить підприємство.
Метою п’ятої підсистеми – «управління соціальним розвитком персоналу» – є підвищення ступеня задоволеності працею, задоволення матеріальних і духовних потреб членів колективу, покращення умов праці, побуту та відпочинку, підвищення соціальної активності кожного працівника.
Шоста складова – «управління охороною навколишнього середовища». Об’єктами управління в цій підсистемі є: діяльність підрозділів із використання, оновлення і відтворення природних ресурсів; етапи розробки та виготовлення продукції, на яких визначаються екологічні та гігієнічні властивості продукції; всі технологічні етапи виробництва, які передбачають вихід сировинних, супутних, побічних, основних продуктів і вторинних матеріалів, що забруднюють і шкодять навколишньому середовищу; та засоби охорони навколишнього середовища.
Метою підсистеми «управління охороною навколишнього середовища підприємства» є забезпечення виконання норм і вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва на навколишнє середовище та раціональне використання природних ресурсів, їх оновлення і відтворення.
Зазначена класифікація підсистем управління ефективністю виробництва може бути покладена в основу управління ефективністю діяльності будь-якого підприємства, тому що процес виробництва – це не лише виробництво матеріальної продукції, а й надання послуг, вироблення рішень, ідей тощо.
Крім перелічених підсистем (напрямів), у сучасних умовах управління ефективністю діяльності підприємства розглядається ще і як сукупність трьох взаємопов’язаних підсистем [12]:
етики результативності – організаційного контексту, культури та менталітету персоналу, в межах якого підприємство прагне досягти тих або інших результатів;
системи контролю та управління результатами діяльності – систематичних процесів, процедур і методологічних підходів, що використовуються для оцінки результатів діяльності підприємства та зворотного впливу з метою їх покращення;
системи управління ефективністю персоналу – процесів і стимулів, що використовуються для досягнення максимального рівня віддачі від персоналу.
Кожен із трьох зазначених напрямів включає цілу низку елементів, які повинні бути тісно пов’язані між собою (табл. 1.3). Так, управління ефективністю персоналу включає параметри та критерії оцінки роботи працівників, процес розгляду результатів їх роботи, зворотний зв’язок і організаційні висновки. При цьому можна до нескінченності вимірювати ефективність роботи персоналу, але якщо результати цих вимірювань не пов’язати безпосередньо з заробітною платою та кар’єрним ростом, тобто з системою мотивації, то ця робота буде зовсім марною. Етика високої результативності також формується під впливом ефективної системи мотивації та контролю, при чіткому визначенні цілей і пріоритетів компанії, виразному та однозначному поділі повноважень і відповідальності.
Таблиця 1.3
