Структура узагальненого сценарію

Сценарії	Вагомість сценаріїв
С1	0,096
С2	0,280
С3	0,624

За результатами табл. 3.7 випливає, що:

• сценарій С1 – забезпечення абсолютної невідповідності фактич­ного стану підприємств заданим параметрам має вагомість 9,6 %;

• сценарій С2 – забезпечення часткової відповідності фактичного стану підприємств заданим параметрам має вагомість 28,0 %;

• сценарій С3 – забезпечення повної відповідності фактичного стану підприємств заданим параметрам має вагомість 62,4 %.

Отже, в узагальненому сценарії функціонування запропонованого організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України ймовірний бажаний сценарій – забезпечення повної відповідності фактичного стану підприємств заданим параметрам – має найбільшу частку серед інших у розмірі – 62,4 %.

Етап 10. Визначення результату функціонування запропонованого механізму управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України як реалізації узагальненого сценарію.

Кожен із сценаріїв окремо та узагальнений можуть бути, як і раніше, при діагностиці та прогнозуванні функціонування діючого організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств, кількісно оцінені за множиною критеріїв (табл. 2.5).

Інтегральна оцінка узагальненого сценарію функціонування запропонованого організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України полягає у калібруванні значень критеріїв щодо ймовірних контрастних сценаріїв (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Калібрування змінних стану (критеріїв) відносно контрастних сценаріїв

Позна­чення	Змінна стану (критерій для оцінки наслідків)	Вагомість критерію	Сценарій та його вагомість			Узагаль­нений сценарій		Вагомість узагальненого сценарію
			С1	С2	С3
			0,096	0,280	0,624
Кр1	Забезпечення ритмічності роботи	0,062	–6	3	8	5,256		0,326
Кр2	Оптимізація рівня реалізованого накладання	0,068	–2	0	4	2,304		0,157
Кр3	Підвищення якості обслуговування	0,049	–4	2	6	3,920		0,192
Кр4	Зниження рівня витрат	0,114	–6	1	2	0,952		0,109
Кр5	Уповільнення вибуття основних фондів	0,05	–1	0	2	1,152		0,058
Кр6	Підвищення рівня матеріально-технічної бази	0,111	–8	3	8	5,064		0,562
Кр7	Підвищення кваліфіка­ційного рівня працівників	0,046	–4	2	5	3,296		0,152
Кр8	Підвищення творчого потенціалу працівників	0,027	–4	1	4	2,392		0,065
Кр9	Збільшення кількості пайовиків	0,047	–3	1	4	2,488		0,117
Кр10	Збільшення пайового капіталу	0,047	–3	1	4	2,488		0,117
Кр11	Підвищення ефективності використання капітальних вкладень	0,06	–6	2	5	3,104		0,186
Кр12	Оптимізація управлінських рішень	0,198	–8	4	8	5,344		1,058
Кр13	Збільшення рентабельності	0,122	–7	3	8	5,160		0,630
Інтегральна оцінка узагальненого сценарію							42,920		3,727

Як свідчать дані табл. 3.8, за умови дотримання запропонованих рекомендацій щодо організації та виконання роботи з управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України, забезпечення відповідності фактичного їх стану заданим параметрам, що є метою функціонування організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності, в близькому майбутньому зміниться у позитивний бік. При цьому абсолютно з усіх критеріїв оцінки ймовірних сценаріїв відбудеться збільшення їх вагомості (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Порівняння узагальнених сценаріїв функціонування діючого та запропонованого організаційно-економічних механізмів управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України

Розглядаючи рис. 3.8 та аналізуючи дані табл. 3.8 варто акцентувати увагу на підвищенні у 45,6 раза вагомості критерію рівня матеріально-технічної бази (Кр6), у 26,9 раза вагомості критерію оптимізації управлінських рішень (Кр12), які в процесі дослідження були визначені як суттєві проблеми, що перешкоджають досягненню ймовірного бажаного сценарію функціонування організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств. Збільшення їх вагомості, що є позитивним фактом, свідчить про можливе поступове вирішення існуючих проблем за рахунок втілення сукупності запропонованих елементів організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності та встановлення зв’язків між ними.

Незважаючи на витрати, яких зазнають підприємства під час упро­вадження розробок, планується зниження рівня витрат та збільшення рівня рентабельності, що підтверджено розрахунками (табл. 3.8).

Інтегральна оцінка узагальненого сценарію функціонування запро­понованого організаційно-економічного механізму управління ефек­тивністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України, за результатами здійсненого аналізу та прове­дених розрахунків, становить 42,92 (табл. 3.8). Інтегральна оцінка узагальненого сценарію діючого механізму – 16,375 (табл. 2.11) Отримані результати свідчать про покращення ситуації в 2,62 раза або на 162 %, що підтверджує доцільність і ефективність запропонованих розробок щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України.

Запропонована в дослідженні сукупність елементів організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України у разі її впровадження дасть можливість чітко визначити оптимальну структуру обласної ланки, налагодити взаємодію між відповідними підрозділами різних рівнів управління, уточнити й конкретизувати функції кожного підрозділу, зосередити зусилля на пріоритетних напрямах для досягнення найвищих результатів, підвищити відповідальність кожного фахівця-виконавця тощо. А це, у свою чергу, стане міцним підґрунтям для організації торговельної діяльності в умовах конкуренції, забезпечить подальшу успішну роботу. Однак, враховуючи те, що запропонований механізм розроблено з урахуванням напрямів розвитку споживчої кооперації, зазначених у її Стратегії розвитку до 2015 р., він має право на функціонування до закінчення дії даної Стратегії розвитку, і має бути вчасно переглянутий для подальшого стабільного розвитку підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України.

Таким чином, проведений у дослідженні аналіз яскраво підтверджує значення і можливості запропонованих змін у вдосконаленні управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України, у підвищенні їх ефективності функціонування та конкурентоспроможності. А розглянутий підхід може, з одного боку, виступати методичною основою управління ефективністю, а з іншого, бути практичним, науково обґрунтованим інструментом управління ефективністю діяльності, який базується на системному аналізі проблеми та всебічно враховує і використовує всі чинники, обмеження, проблеми, можливості, а також імовірні сценарії розвитку подій.

ДОДАТКИ

Д одаток А

Формування визначення категорії «ефективність» як результат дослідження еволюції та підходів до вивчення цього поняття

Додаток Б

Розрахунок пріоритетів виконавців відносно напрямів управління ефективністю

Таблиця Б.1

Значимість виконавців відносно напряму управління Н1

Управління виконанням плану поставки та реалізації продукції, Н1		Виконавці			Вектор пріоритетів, Pi
		В1	В2
Фінансово-економічне управління	В1	1	0,5			0,333
Управління торгівлі та громадського харчування	В2	2	1			0,667
= 2		ІУ = 0		ВУ = 0

Таблиця Б.2

Значимість виконавців відносно напряму Н31

Управління трудовими ресурсами, Н31		Виконавці			Вектор пріоритетів, Pi
		В1	В2	В3
Фінансово-економічне управління	В1	1	2	0,5	0,311
Управління торгівлі та громадського харчування	В2	0,5	1	0,5	0,196
Відділ кадрів, учбових закладів та організаційно-кооперативної роботи	В3	2	2	1	0,493
= 3,054		ІУ = 0,027			ВУ = 0,046

Таблиця Б.3

Значимість виконавців відносно напряму Н32

Управління матеріальними ресурсами, Н32		Виконавці			Вектор пріоритетів, Pi
		В1	В2
Фінансово-економічне управління	В1	1	2		0,667
Управління торгівлі та громадського харчування	В2	0,5	1		0,333
= 2		ІУ = 0		ВУ = 0

Продовження додатку Б

Таблиця Б.4

Значимість виконавців відносно напряму Н33

Управління фінансовими ресурсами, Н33			Виконавці			Вектор пріоритетів, Pi
			В1	В2
Фінансово-економічне управління	В1	1		2		0,667
Управління торгівлі та громадського харчування	В2	0,5		1		0,333
= 2			ІУ = 0		ВУ = 0

Таблиця Б.5

Значимість виконавців відносно напряму Н5

Управління розвитком діяльності, Н5		Виконавці		Вектор пріоритетів, Pi
		В1	В2
Фінансово-економічне управління	В1	1	0,5	0,333
Управління торгівлі та громадського харчування	В2	2	1	0,667
= 2		ІУ = 0		ВУ = 0