Вплив напрямів управління ефективністю діяльності на забезпечення відповідності фактичного стану підприємств

Фокус проблеми			Напрями управління ефективністю															Вектор пріоритетів, Pi
			Н1			Н2		Н3	Н4			Н5			Н6
Управління виконан­ням плану поставки та реалізації продукції	Н1		1,00			4,00	3,00		4,00			3,00			5,00		0,380
Управління якістю діяльності та обслуговування	Н2		0,25			1,00	1,00		3,00			2,00			5,00		0,177
Управління ресурсами	Н3		0,33			1,00	1,00		4,00			3,00			6,00		0,215
Управління соціальним розвитком персоналу	Н4		0,25			0,33	0,25		1,00			0,33			3,00		0,067
Управління розвитком діяльності	Н5		0,33			0,50	0,33		3,00			1,00			6,00		0,127
Управління охорон­ною навколишнього середовища	Н6		0,20			0,20	0,17		0,33			0,17			1,00		0,034
= 6,448				ІУ = 0,090									ВУ = 0,072

За даними табл. 2.1 найбільш пріоритетним напрямом, у якому здійснюється управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі, є «управління виконанням плану поставки та реалізації продукції». Його перевага становить 38 %. Наступним по важливості напрямом, у якому відбувається управління ефективністю діяльності, є «управління ресурсами» – 21,5 %. Найменшу значимість серед складових даного рівня ієрархії мають «управління соціальним розвитком персоналу» та «управління охороною навколишнього природного середовища» відповідно 6,7 % та 3,4 %.

Етап 2. Оскільки напрям управління ефективністю діяльності «управління ресурсами» включає до свого складу чотири елементи, то на другому етапі відбувається визначення їх пріоритетів (табл. 2.2).

Розрахунки табл. 2.2 свідчать про рівнозначність трудових, матеріальних і фінансових ресурсів для напряму «управління ресурсами» підприємств роздрібної торгівлі. Їх пріоритети становлять 28,6 %. Найменш важливим серед існуючих елементів визначено сукупні ресурси – 14,3 %.

Таблиця 2.2

Значимість елементів напряму «управління ресурсами»

Управління ресурсами, Н3		Елементи напряму управління ресурсами					Вектор пріоритетів, Pi
		Н31		Н32	Н33	Н34
Трудові ресурси	Н31	1		1	1	2	0,286
Матеріальні ресурси	Н32	1		1	1	2	0,286
Фінансові ресурси	Н33	1		1	1	2	0,286
Сукупні ресурси	Н34	0,5		0,5	0,5	1	0,143
= 4			ІУ = 0		ВУ = 0

Для визначення впливу елементів напряму «управління ресурсами» на забезпечення відповідності фактичного стану підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України перемножуємо пріоритети елементів напряму на його власний пріоритет, який становить 0,215. Внаслідок проведених розрахунків одержуємо таку вагомість елементів напряму управління ресурсами:

• трудові ресурси – 0,061;

• матеріальні ресурси – 0,061;

• фінансові ресурси – 0,061;

• сукупні ресурси – 0,031.

Етап 3. Встановлення пріоритетів структур управління відносно напрямів управління ефективністю діяльності. Результати проведених розрахунків наведено в таблицях Б.1–Б.5 додатка Б.

Серед структур управління відносно управління за напрямом «виконання плану поставки та реалізації продукції» пріоритет належить Управлінню торгівлі та громадського харчування (табл. Б.1 додатка Б). Перевага становить 66,7 %.

Для напряму «управління трудовими ресурсами» (табл. Б.2 додатка Б) найбільш значимим для управління ефективністю діяльності виявився Відділ кадрів, учбових закладів і організаційно-кооперативної роботи, пріоритет якого становить 49,3 %. Не менш важливим для цього напряму є і Фінансово-економічне управління, пріоритет якого знаходиться на рівні 31,1 %. Важливість Управління торгівлі та громадського харчування в управлінні ресурсами оцінюється у 19,6 %.

Результати проведених розрахунків (табл. Б. 3 додатка Б) завід­чили перевагу Фінансово-економічного управління в управлінні ефективністю діяльності за напрямом «управління матеріальними ресурсами», яка становить 66,7 %.

В управлінні фінансовими ресурсами найбільш значимим визначено Фінансово-економічне управління, перевага якого становить 66,7 %, що зафіксовано у таблиці Б.4 додатка Б. Пріоритет Управління торгівлі та громадського харчування у цьому питанні становить відповідно 33,3 %.

В управлінні розвитком діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України за даними таблиці Б.5 додатка Б найбільш важливим (66,7 %) в управлінні ефективністю визначено Управління торгівлі та громадського харчування.

Етап 4. Визначення вагомості структур управління відносно фокуса ієрархії.

Для цього на основі ієрархії (рис. 2.2) визначається матриця В1 (табл. В.1 додатка В), в якій встановлюється відповідність між напрямами управління ефективністю діяльності та структурами управління. Елементами цієї матриці є нулі та одиниці. Якщо напрям управління ефективністю пов’язаний із структурою управління, то у клітинці матриці на перехресті стовпчика та рядка, в яких зазначено визначені рівні ієрархії, ставиться одиниця, інакше – нуль.

На основі матриці В1 формується матриця А1 (табл. В.2 додатка В), у яку вноситься значення переваги структури управління відносно напрямів управління ефективністю діяльності. Для цього використовуються дані таблиць Б.1–Б.5 додатка Б.

Наступним кроком четвертого етапу є обчислення діагональної матриці L1 (матриця структури зв’язків) (табл. В.3 додатка В), елементи якої дорівнюють кількості зв’язків напрямів управління ефективністю діяльності зі структурами управління, поділеній на 3 – загальну кількість структур управління.

Використовуючи розрахунки, проведені на першому та другому етапах діагностики організаційно-економічного механізму управління ефективністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України, формуємо вектор Х1 значущості кожного напряму управління ефективністю діяльності відносно проблеми (табл. 2.3).

Таблиця 2.3