13. Фразеологія української мови. Поняття про фразеологізм як мовну одиницю. Типи фразеологізмів.

Фразеологія - це розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови.

Об'єктом вивчення фразеології як мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологічних одиниць (фразеологізмів) мови. Предметом фразеології є вивчення типологічних ознак фразеологізмів, дослідження природи і їх сутності, закономірностей функціонування.

Фразеологізм або фразеологічний зворот – це стійке поєднання слів, яке виконують роль єдиної лексичної одиниці і, в більшості випадків, його можна легко замінити одним словом. Слова з яких складається той чи інший фразеологізм часто втрачають своє пряме лексичне значення – повністю або частково. І як наслідок цього – значення фразеологічного обороту не є сумою значень що входять до його складу слів

За Виноградовим виділяють три типи фразеологізмів - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - це такі семантично неподільні сполучення слів, цілісне значення яких не пов'язане зі значенням тих слів, що входять до їх складу: дати гарбуза (відмовити тому, хто сватається). У більшості випадків фразеологічні зрощення дослівно іншими мовами не перекладаються, наприклад: укр. замилювати очі - рос. пускатьпыль в глаза.

Фразеологічна єдність - це такі семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням слів, що входять до їх складу: накивати п ятами (втікати).

Фразеологічне сполучення - це такі фразеологізми, складові частини яких мають певну самостійність: одне з слів може бути замінене іншим: ставати (зіпятися) на ноги (набиратися сил), чиста совість (чиста душа), відвести очі (відвести погляд).

14. Багатозначність фразеологізмів, явища синонімії та антонімії у фразеології. Джерела формування фразеологізмів.

З розвитком мови окремі фразеологічні звороти набувають додаткових відтінків у значенні.

Наприклад: фразеологізм на кожному кроці може означати 1) скрізь, усюди»; 2) весь час, постійно. Наявність у семантичній будові фразеологічної одиниці двох і бльше значень називається багатозначністю (полісемією).

Фразеологічними синонімами називаються такі фразеологізми, які позначають той же предмет дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його. Такі фразеологізми близькі (читотожні) за своїм основним значенням, але відрізняються образною структурою, значеннєвимивідтінками, емоційно-експресивним забарвленням або належністю до того чи іншого функціонального стилю.

Фразеологічні синоніми об’єднуються в синонімічні ряди, які можуть складатися з двох, трьох, чотирьох і більше фразеологізмів

Нариклад: бути близьким до смерті: на ладан дихати, бути однією ногою в могилі, три чисниці до смерті;

Фразеологічні антоніми – це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями, наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішказ собакою – жити душа в душу.

Джерела української фразеології .

Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов’янські, спільносхіднослов’янські і власне українські.

1. Народна мова: замилювати очі (брехати), дати гарбуза (відмовити), пасти задніх (відставати). Також сюди входять всі прислів’я та приказки.

2. Стійкі вирази, пов’язані із професією, певним фахом: шитий білими нитками (недоладна брехня) (з мови шевців), товкти воду у ступі ( займатися непотрібною справою ( з мови пекарів).

3. Античні вислови, які вимагають знання міфів Давньої Греції: дамоклів меч ( про навислу загрозу), гордіїв вузол ( про нерозв’язну проблему).

4. Біблійні вислови: альфа і омега (початок і кінець).

5. Крилаті вислови як українських, так і світових письменників та поетів: життя іде, і все без коректур (Л. Костенко)

6. Запозичені з інших мов фразеологізми: дивитись крізь пальці (навмисне не помічати чогось), де собака заритий (суть проблеми) (з німецької); бути не в своїй тарілці (відчувати себе незручно), повернутись до наших баранів (повернутись до попередньої теми) (з французької мови), синя панчоха (стара дівка).