ФОНЕТИКА
ФОНЕТИКА
Спрощення в групах приголосних
СКЛАД. УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАДОПОДІЛ
Склад - це мінімальний відрізок мовлення, що складається з голосного звука або сполучення голосного з одним чи кількома приголосними і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря, наприклад: у-рок, дер-жа-ва.
Склад є елементом фонетичного поділу слова, він обов'язково має складотвірний звук (голосний). Кожне слово поділяється на стільки складів, скільки в ньому голосних звуків. Залежно від кількості складів слова можуть бути односкладовими (зір, вік), двоскладови-ми (мо-ва, ро-зум), трискладовими (за-я-ва, ре-тель-ний) та багатоскладовими (вель-ми-ша-нов-ний).
Відкритим називається склад, що закінчується на голосний звук: ві-ра, ма-ти. Закритим є склад, що закінчується на приголосний: сон, рід, прий-деш- ній.
За початковим звуком розрізняють склади: прикриті, що починаються з приголосного: лі-то, ду-хо-ний; неприкриті - ті, що починаються з голосного: і-ній, о-бе-ріг.
Склади у словах бувають наголошені й ненаголошені. Наголошений склад містить наголошений голосний: прав-да.
Поділ мовного потоку й окремих слів на склади підпорядковується таким правилам:
1. Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу: до-ля, за-ко-ни, пе-ре-ма-га-ти.
2. Якщо між голосними є два приголосні, то звуки [м], [н], [р], [л], [в], [й], що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них,- до наступного: дум-ка, зір-ка, вій-сько.
3. Два приголосні, якщо перший з них дзвінкий, а другий глухий, належать до різних складів: лег-ко, греб-ти.
4. Якщо другим приголосним є звуки [м], [н], [р], [в], [й], [рі, [лЧ, [ні, то разом з попереднім вони належать до наступного складу: до-брий, пі-зній.
5. Три приголосних, якщо два перші з них або дзвінкі, або глухі, а третій сонорний, належать до наступного складу: і-скра; до різних складів, якщо перший сонорний або дзвінкий, другий - глухий, а третій сонорний: роз-цві-ла.
6. Подовжені приголосні відносяться до наступного складу або можуть розриватися в корені слова: знан-ня, ві-ддати.
7. При перенося не можна розривати африкати: кукуру-дза, пого-джуватися.
8. Не можна відривати одну букву від кореня, префікса…: пре-красний, при-йшов, водо-пад, роз-ораний.
9. Не можна переносити або залишати на попередньому рядку одну букву: Оде-са, оса
10. Не можна відривати ініціали від прізвищ, скорочені назви або умовні скорочення мір від цифр: І.Я. – Франко, ХХІ – ст., 2013 – р., вид – во, л – ра, 50 – й, 10 – му.
11. Не можна розривати абревіатури: ООН, НАТО, АТС.
12. М’який знак та апостроф залишаються біля попередньої букви: валер’- янка, редь- ка.
13. не переносяться на наступний рядок розділові знаки, крім тире.
Розбити слова на склади та для переносу:
Прийшов –
Погоджуватися –
Підживити –
Віддзеркалювати –
Знання –
Яма –
Під’їзд –
Дядько -
Поставити в алфавітному порядку:
аеродром,алея, буран, бур"ян,
верховина, вершина, горбочок,
горобина,зелена, замля, океан,
острів, повість, повітря,росинка,
рослина, струмок, струнка, тра-
вень, травичка,хвилинка, хвиля,
чарівний, чайка, ярина, яхта.
Вузластий, вузлов'яз, вузлуватий,
вузловий, вузол;
Камбала, камбуз, камелія, камінь
камея;
Стилістичні засоби фонетики:
• алітера́ція — повторення певних приголосних звуків у словах, що складають речення, для підсилення звучності тексту і через нього створення художнього образу: Тиша у лісі, тиша, вітер кущі колише (О. Кононенко);
• асона́нс — повторення голосного звука для художнього забарвлення, посилення зву-чання того чи іншого звукосполучення задля створення художнього образу: Ти вчиш любити все, що перемінне і що незмінне, як незмінний світ... (П. Тичина)
• звукова ана́фора — повторення початкових звуків — першого звука рядка у вірші або першого звука в слові:
Шиємо шовковий шуму шарм (Д. Кремінь);
• звукова епі́фора — повторення кінцевих звуків чи звукосполучень у закінченнях слів віршованого рядка:
На камені сіють, На камені жнуть. Та не в тім суть. (В. Базилевський );
• ри́ма — співзвуччя кінцевих частин слів у поетичних рядках:
Пречиста Мати, діва Марія, Цілує Сина в Святій Софїі. (Т. Майданович);
• звуковідтво́рення — наповнення тексту звуками, характерними для певних об’єктів природи, для створення слухової картини стихії — потопу, пожежі тощо: На річці скрегоче крига (М. Коцюбинський);
• звуконаслі́дування — відображення звуків навколишньої дійсності через викори-стання мовцем спеціально дібраних звуків: «Кру-кру!» — у пітьмі тугу журавлі несли мені так боляче, так сумно (І. Гнатюк).
Стилістичні засоби фонетики впливають на довершеність і поглиблення змісту висло-влювання, посилюють його емоційність, експресивність і виразність, естетичний вплив тексту та сприяють його комунікативній привабливості.
1. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А щебечуть, умиваєшся, рясно
Б люлька, пам’ять, щільний
В зв’язківець, плющ, якось
Г приєднування, італієць, янгол
Д б’ються, чапля, юність
2. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А здоров’я, повітря, щирість
Б сяйво, щодня, дзенькіт
В кузня, гілля, якість
Г гравюра, каяття, щавель
Д вождь, в’язень, їдальня
3. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А юридичний, заощадження, більярд
Б дзюдоїст, мультиплікація, шампіньйон
В шлягер, Бессарабія, узбережжя
Г щитоносець, Макіївка, дюжина
Д б’ють, від’єднання, барельєф
4. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А зілля, єдність, окраєць, рушниця
Б мрія, зяблик, метелиця, мряка
В кузня, щирість, пам’ять, крапля
Г земля, студентство, свято, об’єднання
Д навчання, громадянин, пюре, щавель
5. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А надзьобувати, юшечка, щасливець
Б бджолосім’я, розмаїтість, узбережжя
В єднання, сором’язливість, щирість
Г джерельце, льодовий, щільний
Д зшивати, рум’янець, дзеркальце
6. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А любисток, футляр, життєдайний
Б м’якість, щиросердий, співають
В вуджений, людина, роз’єднання
Г щебетання, мільярд, хвилястий
Д заощаджений, з’ясовування, явір
7. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А наддністрянський, щирісінький, юнацтво
Б джерельний, український, безмежжя
В восьмитонний, щавель, їжджу
Г їстоньки, плямистий, щуплявенький
Д хом’ячисько, дзенькіт, зшиток
8. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А заощаджувати, ячання, майоліка
Б перекладати, зав’язь, роз’ятрити
В узлісся, зчорніти, восьмитонний
Г колумбієць, щасливий, дзюдоїст
Д узбережжя, яблунька, розмаїтість
9. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А дзвін, ескадрилья, вишня
Б любов, пасьянс, щупальце
В київський, пояснення, шістсот
Г жульєн, різьбяр, неприязнь
Д ячмінь, джерельце, лінощі
10. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А походжає, якість, їстоньки, яблунька
Б кукурудза, п’ ятниць, український, п’ ять
В гайок, об’єднування, сьогодення, їдуть
Г серйозний, щебечуть, джміль, рясний
Д рюкзак, рядно, перемивають, кар’ єра
11. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А заїжджати, щирість, їстоньки
Б дзвонити, п’ятниць, український
В йодистий, з’єднування, сьогодення
Г сприйнятий, щебечуть, джміль
Д висаджують, зозулястий, перемивають
12. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А проїжджають, щебінь, вибоїна
Б юрмитись, ляскати, баластний
В зброєносець, ліщина, ялинник
Г вибілюють, яблунька, затишшя
Д щоденний, ялівець, дієздатність
13. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А боєць, вищість, зраджений
Б озброєння, воїнський, дзвінок
В подвоєння, надзвуковий, мрія
Г євробачення, гущавінь, осяяння
Д виявлення, відзвітувати, мелодія