4.4. Займенник

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

Розпізнавати займенники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди займенників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізнятиправильні форми займенників від помилкових, правильно добиратипотрібні форми займенників івикористовувати їх у мовленні

ЗАЙМЕННИК

Займенник- це самостійна змінна частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКІВ

У реченні займенник може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник:

· підметом (вчора я ходив у школу; ми просто йшли; хтось зазирнув у вікно);

· означенням (зараз розповім про свої плани; ці дівчатка не з нашого класу);

· додатком (трохи заробив собі грошей; щось тебе не бачу);

· обставиною (всі зібралися коло вчителя; розуміння шукайте в собі);

· іменною частиною складного присудка (щось ти сьогодні ніякий).

РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Займенники за своїм лексичним значенням і морфологічними ознаками поділяються на дев’ять розрядів:

особові	я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони
зворотний	себе
питальні	що? хто? скільки? який? чий? котрий?
відносні	ті ж питальні, але без знаку питання
присвійні	мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій);
вказівні	цей, оцей, сей, той, стільки, такий, отакий
означальні	весь, всякий, сам, кожний, самий, інший
неозначені	абихто, абищо, будь-який, скільки-небудь
заперечні	ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий,

Морфологічні ознаки займенника

Головні морфологічні ознаки займенника - це:

рід (якщо є):
чоловічий жіночий середній	він, котрий, мій, анічий, наш вона, котра, моя, анічия, наша воно, котре, моє, анічиє, наше
число (якщо є):
однина множина	весь, вся, все всі	цей ці

Займенники мають словозмінну морфологічну ознаку відмінка (хто- кого, кому, ким, (на) кому).

Займенники, співвідносні з прикметниками, можуть мати, крім відмінка, ще й словозмінні морфологічні ознаки роду та числа (чий- чия, чиє, чиї).

Особові займенники

Особові займенники вказують на особу, якій належить висловлювання (я), або на осіб, до яких вона себе відносить (ми), на одну особу або на певну кількість осіб, до яких звертаються (ти, ви), на особу чи предмет, про яких говорять (він, вона, воно, вони).

У зв'язку з цим розрізняють займенники 1-ї, 2-ї, 3-ї особи.

Особові займенники мають граматичні значення відмінка й числа, а займенники він, вона, воно — ще й роду.

Особливістю відмінювання особових займенників є те, що вони в непрямих відмінках мають іншу основу, ніж у називному відмінку: я — мене, він — його, вони — вас.

	І особа	2 особа
Однина
Н.	я	ти
Р.	мене	тебе
Д.	мені	тобі
Зн.	мене	тебе
Ор.	мною	тобою
М.	...мені	...тобі
Множина
Н.	ми	ви
Р.	нас	вас
Д.	нам	вам
Зн.	нас	вас
Ор.	нами	вами
М.	...нас	...вас

3 особа
Однина			Множина
	Чол. і середн. рід	Жін. рід
Н.	він, воно	вона	вони
Р.	його (нього)	її (неї)	їх (них)
Д.	йому	їй	їм
Зн.	його (нього)	її (неї)	їх (них)
Ор.	ним	нею	ними,
М.	ньому (нім)	...ній	...них

Форми займенника третьої особи (він, вона, воно, вони) після прийменників уживаються з приставним н: до нього, за неї, з них. Орудний відмінок має форму з н і без прийменника: ним, нею, ними

Зворотний займенник

Зворотний займенник лише один: себе. Особливість його полягає в тому, що він не має називного відмінка.

Н.	—
Р.	себе
Д.	собі
Зн.	себе
Ор.	собою
М.	...собі

Зворотний займенник себе вказує на відношення до суб'єкта дії і виступає в реченні в ролі додатка.

Присвійні займенники

Присвійні займенники вказують на належність:

— першій особі однини (мій) або множини (наш);

— другій особі однини (твій) або множини (ваш);

— третій особі однини (його, її) або множини (їхній);

— будь-якій особі (свій).

Присвійні займенники відмінюються подібно до прикметників м'якої групи з основою на й.

Однина			Множина
	Чол. і середн. рід	Жін. рід
Н.	мій, моє	моя	мої
Р.	мого	моєї	моїх
Д.	моєму	моїй	моїм
Зн.	= Н. або Р.	мою	= Н. або Р.
Ор.	моїм	моєю	моїми
М.	...моєму, моїм	...моїй	...моїх

Так само відмінюються займенники твій, свій. Займенники наш, ваш відмінюються як прикметники твердої групи.

Займенник їхній відмінюється як прикметник м'якої групи.