- •2. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •4. Чинники формування о-ті. Особистість вчителя.
- •5. Система освіти і виховання в Україні.
- •6. Процес навчання
- •8. Навчання як двобічний процес. Компоненти процесу навчання.
- •9. Принципи навчання. Визначення принципів.
- •10. Наукові основи перебудови змісту початкової освіти в поч. Школі.
- •11. Навчальний план. Характеристика державного та шкільного компонентів навчального плану
- •12. Типологія уроків. Взаємозв'язок між типом та структурою уроку.
- •13. Реалізація мети уроку в процесі дидактичної взаємодії вчителя і учнів. (брати з 7 питання)
- •14. Принципи виховання та засоби їх реалізації.
- •15. Формування основ національного виховання
- •16. Складові частини виховання
- •17. Виховні функції учителя початкової школи естетичного виховання.
- •18. Трудове виховання як актуальна проблема виховання.
- •19. Учасники процесу виховання учнів молодших класів. Виховання, самовиховання, перевиховання.
- •20. Загальні методи виховання та їх класифікація.
- •22. Педагогічне керівництво процесом формування дитячого колективу.
- •23. Зміст і форми роботи вчителя з батьками.
- •24. Виховна робота з учнями початкової школи на засадах народної педагогіки.
- •25. Розвиток, виховання, навчання дітей шестирічного віку.
23. Зміст і форми роботи вчителя з батьками.
Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків.
Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи
Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку.. Тому школа має дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:
Педагогічний лекторій. Позакласний педагогічний всеобуч. Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп. Університет педагогічних знань. Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.
Підсумкова річна науково-практична конференція батьків з проблем виховання. Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання протягом року вивчають її.
День відчинених дверей. Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання.
Класні батьківські збори.
Відвідування батьків вдома.
Листування.
Консультації батькам. Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.
Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою. Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.
Залучення батьків до виховної роботи
У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів.
Батьківський комітет класу. Створюють з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей.
Загальношкільний батьківський комітет.
24. Виховна робота з учнями початкової школи на засадах народної педагогіки.
Педагогіка у загальному розумінні слова — це наука про виховання, освіту й навчання підростаючого покоління. Народною називаємо ту педагогіку, яку створив народ. Це галузь емпіричних педагогічних знань і досвіду трудящих мас, що виробляється в домінуючих серед народу поглядах на мету і завдання виховання, у сукупності народних засобів, умінь і навичок виховання та навчання.
Термін «народна педагогіка» уперше в науковий обіг увів видатний педагог К. Д. Ушинський, а на Україні — О. В. Духнович.
В “Концепції національного виховання” одним із провідних напрямів виступає родинне виховання: “Родинне національне виховання – природне, провідне виховання; батьки-головні вихователі протягом усього життя Дитини”. Ідалі вказується пріоритетність цінностей родинного виховання: “Родинно виховання - перша природна, постійно діюча і найголовніша ланка національного виховання. В попередні десятиліття родинне виховання було занедбане і трактувалося багато в чому на хибних моральних ідейних засадах. В епоху національного відродження батьки залучають дітей до традицій, звичаїв, реалізують у вихованні ідеї і засоби етнопедагогіки.
