1. Педагогіка як наука про виховання людини. Мета і завд.

Педагогіка – наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку.

Предметом педагогіки – особлива сфера суспільної діяльності з виховання людини, складовою частиною якої є освіта і навчання.

Педагогіка дослідж. виховання як свідомий і планомірний процес підготовки людини до життя.

Категорії: виховання, освіта, навчання.

Виховання – соціально і педагогічно організований процес формування людини

Всебічно і гармонійно сформована особистість є метою цивілізованого суспільства. Калокагатія – ідеал фізичної і моральної досконалості.

Гармонія – мета виховання в афінській, римській, візантійській системах. Рене Декарт доповнив терпін «гармонія» -«всебічністю», «всебічний і гармонійний розвиток» - ідеал, до якого стали прагнути у вихованні. Але Вітчизняна педагогіка не одразу погодилась з цим. (Макаренко)

Наука доводить, що виховання є глибоко національною за суттю, змістом та характером. Софія Русова.

Кінцевою метою є виховання особистості є підготовка для півноцінного суспільного життя (роль громадянина, трудівника, громадського діяча, сім’янина)

Склідові виховання:

1)громадське виховання

2)розумове виховання

3)моральне виховання

4)трудове виховання

5)естетичне виховання

6)фізичне виховання

Завдання: (Державною нац.. програмою)

• формування нац..свідомості,

• висока мовна культура,

• шанобл.ставлення до культури,

• утвердження принципів моралі;

• розвиток індивідуальних здібностей

• уміння міжособистісного спілкування;

• формування творчості, працелюбності.

2. Методи науково-педагогічних досліджень.

Метод в стародавньому світі використовується як синонім до виразів «шлях дослідження, спосіб пізнання»

Метод наукового дослідження – спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Для отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу обирають об’єктивний комплекс мет. досліджень.

Методика дослідження – процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворювальних дій, операцій, впливів, спрямовані на вирішення дослідн. завдань.

Методи педагогічних досліджень:

1. Метод пед. спостереження – організоване дослідження пед. процесу в природних умовах. Найпоширеніший метод. Має цілеспрямований х-р. Вимоги: 1)чіткість;2)систематичність;3)різнобічність;4)достатня к-ть зафіксованих фактів; 5)своєчасність; 6)об’єктивність.

Види: пряме спост.(дослідник бере участь у дослідженні процесу), опосередковане спост.(не передбачає безпосер. участі дослідника), самоспостереження (споглядання внутр. псих процесів.

2. Бесіда, інтерв’ю

Бесіда – метод безпос. спілкування, який має змогу одержати від співрозмовника інформ. що цікавить учителя, за доп. заздалегідь підготовлених питань.

Необхідно: мета, план, питання, атмосфера.

Види бесіда:

• експеримент (залучення до співробітництва)

• експериментальна бесіда (перевірка гіпотеза)

• інтерв’ю – метод отримання і-ції за допомогою усного опитування (1)вільні;2)стандартизовані – подібні до анкет;3)напівстандартизовані – ознаки 1-го і 2-го)

3.Психолого-педагогічний експеримент - метод, що забезп. спост. за змінами психолог. х-к дитини в процесі пед. впливу на неї.

Лабораторний та природний.

Констатуючий І порядку

Формуючий

Констатуючий ІІ порядку

4. Вивчення продуктів ді-ті – метод дослдж., за якого використовують с-му процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів д-ті людини.

Аналіз особистих документів

Аналіз офіційних матеріалів групової, колект. та масової комунікації (запис розмов, дискусій, наказів, оголошень)

Аналіз продуктів д-ті (творчих, профес. та поведінкови)

Соціологічні методи:

• анкетування

• метод рейтингу

• соціометрія

• тестування

• математичні методи.

4. Чинники формування о-ті. Особистість вчителя.

Пед. Професія – одна з найдавніших

Сучасні вимоги до педагога висвітлюються в законі «Про загальну середню освіту»: «Пед.працівником може бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту….стан здоров’я дозволяє».

Головне завдання: «Сіяти добре, мудре, вічне»

Сухомлинський «100 порад учителеві», «Серце віддаю дітям».

Риси:

• вимогливість

• віра в людину (оптимізм)

• справедливість

• позитивна емоційна налаштованість

• почуття міри 9без панібратства)

• педагогічний такт

• наявність організаторських умінь

• мовна культура

• особистий приклад _^{авторитет}___

Функції вчителя: навчальна, розвиваюча, виховна.

5. Система освіти і виховання в Україні.

Нові тенденції світового розвитку:

• глобалізація

• інтеграція

• формування інформаційного суспільства

• екологія

• СНІд і т.д.

Вони висувають нові завдання перед школою. Зняте завдання «навити усьому» (Коменський).Тому головними (пріоритетними) стають :

• розвиток особистості

• озброїти компетенція ми.

Кожна країна маю свою структуру побудови освіти, адже вона залежить:

• потреб і можливостей економіки, фінансових можливостей країни;

• політичний устрій, ідеологія;

• рівень загальної культури;

• рівень розвитку науки.

Система освіти – сукупність н.в.закладів, які систематично і послідовно здійснюють вихованн, навчання і підготовку до життя молоді, відповідно до вимог суспільства і потреб людини.

Стаття 28 ЗУ про освіту

Система освіти складається із закладів освіти (садочок школа і т.д.), науки (академія наук, педнаук, галузеві інститути), науково-методичних установ (інститут післядипломної освіти, районний методичний кабінет), науково-виробничих підприємства (засоби навчання), органів управління освітою (центральне міністерство, відділи освіти), самоврядування в галузі освіти (з’їзд працівників, конференції, загальні збори колективів)

Державна політика галузі освіти:

1. Конституція ст..53

2. ЗУ про освіту: ст3 «Право громадян на безоплатну освіту»; ст..4 «Держава визначає освіту пріоритетною сферою…та фінансує її в розмірі не менше 10% ВНП»; ст..57: «Державні гарантії».

Стаття 6 визначає принципи побудови освіти:

• доступ кожного до всіх послуг;

• рівність умов кожного по реалізації здібностей чи себе;

• гуманізм, демократизм;

• зв'язок з світовою і національною культурою

• незалежність освіти від політичних, релігійних, громадських організацій

• науковий світський характер

• антеграція з наукою

• гнучкість і прогностичність

• єдність і наступність

• безперервність і різноманітність.

Стаття 29 визначає структуру освіти:

Дошкільна Вища

ЗСО Післядипломна

Позашкільна Аспірантура

Професійно-технічна Докторантура

Самоосвіта

Стаття9 ЗУ про ЗСО

Типи загальноосвітніх закладів:

• середня загальноосвітня школа

• спеціалізована школа

• гімназія

• ліцей

• колегіум

• спеціальна загальноосвітня школа

• загальноосвітня санаторна школа

• школа соціальної реабілітації

• вечірня

• позашкільний навч-вих.заклад

• міжшкільний навчально-виробничий комбінат

• професійно-технічний навчальний заклад

• вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації