79. Діагностика здібностей та інтелекту особистості: теоретична база, методи діагностики, особливості використання базових методик, зміст вимірювальних шкал.

Тести інтелекту або тести загальних здібностей призначені для вимірювання рівня інтелектуального розвитку людини. Поняття інтелекту ще з часів перших інтелектуальних тестів зазнавало різні зміни з боку підходів дотестування інтелекту як психічної реальності. Ще в 20-х роках ХХ століття виникла кризова ситуація в психологіїінтелекту. Постало питання про існування терміну «інтелект» у статусі психологічної категорії.  Інтелект традиційно досліджувався в рамках двох основних напрямків тестологіческого та експериментально-логічного.  Суть тестологіческого напряму полягає в тому, що під інтелектом розуміється те, що вимірюють тести інтелекту, а саме сукупність пізнавальних здібностей.  Криза в цьому напрямку полягає в тому, що поняття «інтелект» було підмінене поняттям «здатність до навчання». Неотестологіческіе теорії інтелекту визнають IQ-концепцію, де за IQ стоять внутрішні когнітивніпроцеси: сприйняття, пам'ять, мислення і т.д.  Експериментально-психологічний напрямок, як реакція на неконструктивність тестологических теорій, представлена ​​теоріями Ж. Піаже (ідея генетичного пояснення інтелекту на основі врахування закономірностей його онтогенетичного розвитку) і Л. С. Виготського (вплив соціально-культурних факторів на розвиток інтелекту). Крім вищеназваних існує структурний підхід до дослідження інтелекту, як приклад вітчизняного дослідження, спрямованого на вивчення інтелекту як психічної реальності. Отримані за допомогою тестів інтелекту результати виражаються кількісно у вигляді коефіцієнта інтелекту (IQ). 

Методики

Тест Векслера. Перша версія тесту створена в 1939 p., удосконалена у 1955 p., дитячий варіант тесту розроблений у 1974 р. (для дітей під 6,5 років до 16 років). Тест Векслера спирається на ієрархічну теорію інтелекту, оцінює загальний генеральний фактор інтелекту, і також вербальний і невербальний інтелект. Тест для індивідуального обстеження дозволяє діагностувати не тільки рівень інтелекту, але й ступінь і характер розумової неповноцінності.

Існує шкала для дошкільників (з 4 до 6,5 років), методика містить 11 субтестів.

Найбільшу популярність одержав модифікований варіант цієї шкали, опублікований у 1955 р. Остання редакція, опублікована в 1981 p., призначена для обстеження осіб у віці від 16 до 64 років. Містить 12 субтестів, що складають вербальну і невербальну шкали.

Тест Равена (прогресивні матриці). Використовується (у 1936 р. в чорно-білому варіанті, з 1949 р. - у кольоровому варіанті) для діагностики інтелекту людей з 8 років до 65 років. Містить 5 серій по 12 матриць у кожній зі зростаючими труднощами. Всього 60 матриць із пропущеними елементами, у яких потрібно визначити закономірність зміни фігур і вказати правильний варіант фігури. Діагностується «візуальна логіка», логічне мислення, невербальний інтелект. Кольоровий варіант тесту використовується для дітей з 5 до 11 років.

Результати тесту Равена корелюють з результатами тестів Векслера і Стенфорд-Біне.

 

Тест інтелекту Амтхауера. У 8-10 класах і у вузах можна використовувати тест структури інтелекту Амтхауера (створений у 1953 p., остання редакція 1975 p.), тест можна застосовувати з 13 до 60 років. Тест спирається на багатофакторну теорію інтелекту. Інтелект розуміється як єдність визначених психічних здібностей, що виявляються в різних формах діяльності. Проводиться діагностика наступних компонентів інтелекту: вербального інтелекту, лічильно-математичного, просторового і мнемічного.

Тест складається з 9 субтестів: 1) загальна обізнаність; 2) класифікація; 3) аналогії; 4) узагальнення; 5) арифметичні задачі; 6) числові ряди (1-6 субтести діагностують вербальний інтелект); 7 і 8 субтести виявляють просторові уявлення; 9)запам'ятовування вербального матеріалу.

Інтелектуальний тест, вільний від впливу культури (Кеттелл)

Методика складається з чотирьох субтестів:

Субтест 1 – “Серія”, або “Доповнення”, – містить 12 завдань, які зростають за труднощами. Кожне завдання являє собою послідовність

3 фігур, що змінюються за визначеною ознакою. Той, кого випробують, повинен знайти закономірність зміни і з 5 варіантів відповідей вибрати тільки один, який відповідає виявленій закономірності і доповнює ряд четвертою фігурою. На рішення всіх завдань час обмежений 3 хвилинами. За результатами субтесту 1 можна судити про рівень розвитку флюїдних здібностей  по  виявленню  таких  закономірностей:  зростання  розміру фігур; зміна кількості елементів фігур; зміна просторового розміщення їх елементів, а також комбінації названих закономірностей.

Субтест 2 – “Класифікація” – містить 14 завдань, що зростають за труднощами. Кожне завдання – це ряд з 5 фігур, в якому 4 з них об’єднані визначеною ознакою. Тому, кого випробують, потрібно знайти ту єдину фігуру, що відрізняється від інших. Час рішення завдань – 3 хвилини. Отже, субтест 2 виявляє рівень флюїдних здібностей визначати загальні риси й особливості фігур за такими ознаками: форма; кількість; колір; просторове відношення між елементами фігур.

Субтест 3 – “Матриця” – складається з 12 завдань. Зовні завдання цього субтесту схожі на завдання 1-го субтесту. Тому, кого випробу- ють, потрібно знайти закономірність, відповідно до якої об’єднані 3 фігури, і серед 5 варіантів відповіді знайти ту фігуру, що завершує цю закономірність, тобто правильно доповнює матрицю. Однак специфіка цих завдань полягає в тому, що закономірності можуть бути виявлені тільки при аналізі матриці по горизонталі, вертикалі і діагоналі. Ознаки, що лежать в основі побудови завдань серії, – це кількість, колір, розмір, форма, просторове співвідношення елементів, а також комбінації перерахованих ознак. Час рішення завдань – 3 хвилини. За результатами субтесту 3 можна судити про рівень розвитку флюїдних здібностей визначати закономірності побудови об’єктів.

Субтест 4 – “Топологія”, або “Умови”, – містить 8 завдань, що зростають за складністю. Випробуваний повинен відзначити крапкою один з 5 даних на вибір малюнків з дотриманням умов, заданих за зразком. Час рішення завдань – 2,5 хвилини.

Таким чином, субтест 4 виявляє рівень флюїдних здібностей відтворення еталонних просторових співвідношень елементів-символів, тобто здібностей виконувати визначені умови, вміння виді лити взаємини між об’єктами.