7. Особливості мови професії.

Мова професійного спілкування – це форма сучасної української літературної мови, специфіку якої зумовлюють особливості спілкування у виробничо-професійній сфері. МПС – це спеціальна мова, насичена професіоналізмами і термінами, це мова для спеціальних цілей і потреб.

Володіння мовою професійного спілкування:

по-перше – знання власне мови професійного спілкування (спеціальна термінологія, і особливості побудови синтаксичних конструкцій, тексту тощо), тобто сформованість мовної компетенції;

по-друге – уміння використовувати ці знання на практиці, доцільно вибирати те чи інше слово з синонімічного ряду, доречно поєднувати вербальні, паравербальні і не вербальні засоби спілкування відповідно до мети, ситуації мовлення, тобто сформованість комунікативних навичок.

Завдання курсу МПС – сформувати мовну компетентність майбутніх фахівців, створити мовно мовленнєву базу, оперуючи якою можна реалізувати будь-яку ситуацію мовного спілкування.

Мовне професійне спілкування-невід’ємна частина майбутньої діяльності фахівця, його іміджу.

Мета професійного спілкування – урегулювання ділових стосунків у державно-правовій та виробничо - професійній сферах життя через організацію, стимул, контроль, реакцію, розв’язання професійних завдань через з’ясування відношень між давнім і новим.

8. Функціональні стилі сучасної української мови.

Звичайно, для характеристики функціонально-стильової системи важлива також форма мовлення – усна чи писемна.

Стилі усної мови:

1. розмовно-побутовий стиль

2. ораторський.

Стилі писемної мови:

- публіцистичний,

- художній,

- науковий,

- офіційно-діловий

- виробничо-технічний

- епістолярний.

Зазначимо, що поряд з функціональними стилями, враховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також стилі експресивні, або колоритно-експресивні різновиди, а саме:

урочистий,

офіційний,

фамільярний,

інтимно - ласкавий,

гумористичний,

сатиричний.

Функціональні стилі:

• Епістолярний (Стиль приватного листування)

• Конфесійний стиль (Сфера використання: релігія та церква)

• Ораторський стиль (Це стиль промови, доповіді, лекції, публічного виступу.)

• Розмовний

• Художній

• Публіцистичний

• Науковий

• Офіційно-діловий.

9. Науковий стиль та його підстилі

Науковий стиль – це мова науки, техніки, освіти.

Мета мовлення: - повідомлення про результати наукових досліджень.

Основні ознаки:

- ясність і предметність тлумачень;

- логічна послідовність і доказовість викладу;

- об'єктивний аналіз;

- точність і лаконічність висловлювань;

- аргументація і переконливість тверджень;

- детальні висновки.

Форма реалізації наукового стилю – монолог.

Науковий стиль має такі підстилі:

1)  власне науковий (монографія, рецензія, наукова доповідь, курсова й дипломна роботи, реферат, тези);

2)  науково-популярний – мета якого дохідливо і доступно викладати інформацію про наслідки наукових досліджень у журналах , книгах тощо;

3)  науково-навчальний – реалізується у навчальних підручниках, лекціях, бесідах і не виключає елементів емоційності.