- •2. Мова і мовлення в житті суспільства. Функції мови.
- •3. Українська мова – державна мова України. Українська мова серед мов народів світу
- •4. Закони, що регламентують функціонування української мови.
- •5. Українська літературна мова, її основні ознаки.
- •6. Мовна норма. Типи мовних норм.
- •7. Особливості мови професії.
- •8. Функціональні стилі сучасної української мови.
- •9. Науковий стиль та його підстилі
- •10. Характеристика офіційно-ділового стилю, його різновиди.
- •11. Художній стиль та загальні вимоги до нього.
- •12. Публіцистичний стиль.
- •13. Розмовний стиль.
- •14.Поняття про термін, термінологію, терміносистему, агрономічний термін. Роль терміна у діловому мовленні.
- •16.Абревіатури у діловій мові: вимоги до утворення і використання.
- •17. Лексикографія як наука. Словник як джерело підвищення мовної культури. Типи словників.
- •18.Лексикологія як наука. Загальна характеристика лексики сучасної української мови.
- •19. Стилістичне використання фразеологізмів
- •20. Активна і пасивна лексика української мови.
- •21. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми у фаховому мовленні.
- •24. Форми числівників у діловому мовленні та особливості їх відмінювання
- •25. Правила вживання м’якого знака.
- •26. Правила вживання апострофа
- •25. Правила вживання м’якого знака.
- •26. Правила вживання апострофа
- •27. Абревіатура та іншомовні слова у мові професійного спрямування. Правопис іншомовних слів.
- •28.Складні випадки правопису та відмінювання іменників. Правила правопису складних іменників.
- •29. Правопис власних назв
- •30.Культура усного ділового спілкування.
- •31.Невербальні засоби спілкування.
- •33. Жанри публічних виступів
- •34. Лекція. Наукова доповідь.
- •35. Звітна доповідь.
- •36. Урочиста промова.
- •37. Поняття “етикет”, “службовий етикет”. Відмінність понять: “мовний етикет”, “мовленнєвий етикет”.
- •38. Документ, як основний вид ділового мовлення. Поняття про документ, документацію, документування.
- •39. Функції документа (специфічні та загальні)
- •40. Класифікація документів
- •41. Основні вимоги до укладання документів
- •42. Вимоги до оформлення тексту документа. Рубрикація тексту.
- •43. Реквізити, як складовий елемент документа. Постійні та змінні реквізити.
- •45. Формуляр документа.
- •46. Організаційні документи: положення, статути, правила.
- •47. Інструкція, її реквізити, зміст, час дії. Посадова інструкція.
- •48. Розпорядчі документи: постанова, ухвала, розпорядження, наказ, вказівки.
- •49. Довідково-інформаційні документи.
- •50. Акт, довідка, плани робіт.
- •51. Доповідні та пояснювальні записки, спільне і відмінне між ними.
- •52. Протокол, його композиція і оформлення. Витяг з протоколу.
- •53. Звіт. Композиційна чіткість і послідовність у складанні звітів.
- •54. Рецензія.
- •56. Спільне й відмінне між договором, трудовою угодою і контрактом.
- •57. Заява: типи й реквізити.
- •58. Особисті офіційні документи: доручення, розписка, заповіт.
- •59. Особовий листок з обліку кадрів.
- •60.Накази щодо особового складу
- •61. Автобіографія. Правила її написання
- •62. Резюме та правила його оформлення.
- •63. Характеристика як документ. Правила її написання
- •64. Доповідні та пояснювальні записки. Правила їх написання та оформлення.
- •65. Оголошення. Правила його написання
- •66.Запрошення. Правила його написання.
- •67. Листування.
- •68. Протокол. Типи протоколів
- •69. Витяг з протоколу. Правила його написання та оформлення.
- •70. Наукова робота (курсова, дипломна, реферат, конспект). Правила оформлення.
- •71. Доручення та правила його оформлення і написання.
- •72. Розписка. Правила оформлення та написання
- •73. Бібліографічна довідка. Правила оформлення бібліографії.
- •Правила оформлення бібліографії:
51. Доповідні та пояснювальні записки, спільне і відмінне між ними.
Доповідна записка – це документ, у якому інформують керівника закладу про ситуацію, що склалася; про факти чи події, що відбулися; про виконану роботу.
Ці записки поділяють на групи:
1) звітні;
2) інформаційні;
3) ініціативні.
Доповідна записка пишеться з ініціативи автора або ж на основі вказівки керівника.
Залежно від адресата поділяються на:
1) внутрішні;
2) зовнішні.
Пояснювальна записка – це документ, який пояснює (з’ясовує) зміст програми, плану, звіту тощо. Пояснювальними записками називають також документи, у яких їх укладачі пояснюють причини певного вчинку, події, факту.
Ці записки поділяють на дві групи:
1) службові (їх оформляють на бланку);
2) особисті (пишуть на аркушах паперу, у них пояснюють порушення дисципліни тощо).
52. Протокол, його композиція і оформлення. Витяг з протоколу.
Протокол – це один із найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують перебіг і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення. Вони оформляються на підставі записів і стенограм, зроблених під час засідань. Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. Протоколи загальних зборів підписують голова і секретар, а протоколи засідань комісій – усі члени президії. За обсягом фіксованих даних протоколи поділяють на: Стислі, в яких записано лише ухвалу або поширену резолюцію, а також зазначено номер, дату, назву організації, кількість присутніх, порядок денний.
Повні, в яких записуються виступи доповідачі та інших учасників зборів, нарад, засідань. Докладний протокол заносять також запитання доповідачеві та конспективний запис виступів під час обговорення. Стенографічні, де всі виступи, репліки, запитання й відповіді записуються дослівно. Якщо перебіг засідання стенографується зміст виступів до протоколу не заноситься, розшифрована та оформлена належним чином стенограма додається до протоколу. Протокол має такі реквізити: 1. Назва виду документа, яку пишуть посередині рядка. 2. Порядковий номер протоколу. 3. Назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх характеру.
4. Назва установи, підприємства чи організації, де відбувалися збори, конференція. 5. Дата проведення зборів, засідання, нарада, яку пишуть нижче від назви організації з лівого боку. У цьому ж ряду з правого боку пишуть місце проведення (назва міста). 6. Кількісний склад учасників, якого пишуть з нового рядка. У разі великої кількості присутніх на засіданні їх список складають окремо й додають, а в протоколі зазначають лише загальну кількість. Якщо кількість учасників сягає 10-12 осіб, то вказують усіх присутніх. 7. Посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конференції, наради.
8. Порядок денний, тобто питання, що їх розглядають на зборах, нараді або конференції. 9. Текст. 10. Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок. 11. Підписи керівників зборів, засідання, конференції. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ: «Слухали», «Виступили», «Ухвалили». Текст протоколу має бути точним, лаконічним складеним на основі виступів, повинен усебічно характеризувати обговорюване питання з додержанням змісту й форми викладу, позиції учасників сторін.
Крім повного протоколу є стисла форма – витяг із протоколу. Він є короткою формою і відображає конкретне окреме питання. У витягу вказують прізвища та ініціали тих, хто виступив, а також зміст прийнятих рішень. Витяг із протоколу підписують голова й секретар засідання. У протоколі роблять позначку про зроблений витяг, а також зазначають, кому його вручено чи надіслано. Реквізити: 1. Назва документа 2. Номер документа, із якого робляться витяг. 3. Назва організації, установи, яка проводила засідання нараду. 4. Дата проведення зборів, засідання. 5. Номер питання, що розглядалося, і його суть. 6. Текст. 7. Посада, прізвище та ініціали того, хто підписав оригінал. 8. Посада, підпис, ініціали та прізвище того, хто уклав витяг. 9. Дата укладення витягу.