29. Правопис власних назв

Із великої букви пишуться:

1. Перше слово тексту і перше слово речення після крапки, знака оклику, знака питання і три крапки, коли ними закінчується попереднє речення, а також після двокрапки, якщо далі йде пряма мова.

2. Імена, імена по батькові, прізвища, псевдоніми людей.

3. Назви міфологічних істот і персонажів, клички тварин, дійових осіб байок, казок, драматичних творів.

4. Астрономічні назви.

5. Географічні назви та назви адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу держав.

6. Назви сторін світу, якщо під цими назвами зазначаються краї чи народи, тоді вони пишуться з великої літери: Далекий Схід, Західна Україна, Північна Буковина, народи Півночі, курорти Півдня.

7. Назви вулиць, проспектів, провулків, площ, скверів, парків, гаїв, шляхів, шосе, залізниць, вокзалів, станцій, портів, пристаней.

8. Назви найвищих державних вітчизняних і міжнародних організацій, найвищих посад, почесних звань.

9. Перше слово у назвах державних установ, партій, наукових закладів і закладів культури.

10. Назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів.

11. Назви найважливіших релігійних понять.

12. Назви історичних подій, епох, війн, знаменних дат, державних, міжнародних і релігійних свят і постів.

13. Назви пам’яток архітектури, храмів, замків.

14. Назви, що беруться в лапки і виступають у ролі прикладки: журнал «Клінічна фармація», роман О. Гончара «Собор», готель «Харків», фірма «Юніфарм».

15. Назви сортів рослин у спеціальній літературі: Антонівка, Білий налив, Лісова красуня (груші), Ренклод (сливи).

16.Присвійні прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів- (-ов-, -ев-), -їв- (-єв-), -ин- (-їн-, -ін-), якщо вони означають належність чогось певній особі: Грінченків словник, Шевченкове слово, Андрієві наміри, Тетянин зошит.

17. Прикметники, утворені від іменників-власних назв, якщо вони входять до складу назв, які за змістом дорівнюють словосполученням «імені когось» або «пам’яті когось»: Шевченківська премія, Нобелівська премія, Макаренківські читання.

18.Прикметники, які входять до складених особових назв людей як прізвиськ: Ярослав Мудрий, Карл Сміливий, Костянтин Багрянородний, Дюма Старший.

30.Культура усного ділового спілкування.

Усне ділове спілкування передбачає вільне володіння українською мовою, дотримання правил мовної етики. Саме в такому спілкуванні виявляється рівень нашого володіння не лише найнеобхіднішими нормами, а й усіма багатствами літературної мови.

На цій основі й визначаються найзагальніші вимоги до усного ділового спілкування:

♦ якість у вираженні думки;

♦ логічність, смислова точність, а звідси - небагатослівність мовлення;

♦ відповідність між змістом висловлювання й засобами його вираження;

♦ відповідність між мовними засобами й обставинами мовлення;

♦ побудова природних узвичаєних словосполучень і речень;

♦ вдалий порядок слів у реченнях;

♦ багатство й різноманітність мовних засобів;

♦ самобутність в оцінках, порівняннях, зіставленнях, у побудові висловлювання;

♦ ефективність мовлення;

♦ доречність і доцільність мовлення;

♦ милозвучність мовлення;

♦ красномовство залежно від ситуації мовлення.