- •2. Мова і мовлення в житті суспільства. Функції мови.
- •3. Українська мова – державна мова України. Українська мова серед мов народів світу
- •4. Закони, що регламентують функціонування української мови.
- •5. Українська літературна мова, її основні ознаки.
- •6. Мовна норма. Типи мовних норм.
- •7. Особливості мови професії.
- •8. Функціональні стилі сучасної української мови.
- •9. Науковий стиль та його підстилі
- •10. Характеристика офіційно-ділового стилю, його різновиди.
- •11. Художній стиль та загальні вимоги до нього.
- •12. Публіцистичний стиль.
- •13. Розмовний стиль.
- •14.Поняття про термін, термінологію, терміносистему, агрономічний термін. Роль терміна у діловому мовленні.
- •16.Абревіатури у діловій мові: вимоги до утворення і використання.
- •17. Лексикографія як наука. Словник як джерело підвищення мовної культури. Типи словників.
- •18.Лексикологія як наука. Загальна характеристика лексики сучасної української мови.
- •19. Стилістичне використання фразеологізмів
- •20. Активна і пасивна лексика української мови.
- •21. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми у фаховому мовленні.
- •24. Форми числівників у діловому мовленні та особливості їх відмінювання
- •25. Правила вживання м’якого знака.
- •26. Правила вживання апострофа
- •25. Правила вживання м’якого знака.
- •26. Правила вживання апострофа
- •27. Абревіатура та іншомовні слова у мові професійного спрямування. Правопис іншомовних слів.
- •28.Складні випадки правопису та відмінювання іменників. Правила правопису складних іменників.
- •29. Правопис власних назв
- •30.Культура усного ділового спілкування.
- •31.Невербальні засоби спілкування.
- •33. Жанри публічних виступів
- •34. Лекція. Наукова доповідь.
- •35. Звітна доповідь.
- •36. Урочиста промова.
- •37. Поняття “етикет”, “службовий етикет”. Відмінність понять: “мовний етикет”, “мовленнєвий етикет”.
- •38. Документ, як основний вид ділового мовлення. Поняття про документ, документацію, документування.
- •39. Функції документа (специфічні та загальні)
- •40. Класифікація документів
- •41. Основні вимоги до укладання документів
- •42. Вимоги до оформлення тексту документа. Рубрикація тексту.
- •43. Реквізити, як складовий елемент документа. Постійні та змінні реквізити.
- •45. Формуляр документа.
- •46. Організаційні документи: положення, статути, правила.
- •47. Інструкція, її реквізити, зміст, час дії. Посадова інструкція.
- •48. Розпорядчі документи: постанова, ухвала, розпорядження, наказ, вказівки.
- •49. Довідково-інформаційні документи.
- •50. Акт, довідка, плани робіт.
- •51. Доповідні та пояснювальні записки, спільне і відмінне між ними.
- •52. Протокол, його композиція і оформлення. Витяг з протоколу.
- •53. Звіт. Композиційна чіткість і послідовність у складанні звітів.
- •54. Рецензія.
- •56. Спільне й відмінне між договором, трудовою угодою і контрактом.
- •57. Заява: типи й реквізити.
- •58. Особисті офіційні документи: доручення, розписка, заповіт.
- •59. Особовий листок з обліку кадрів.
- •60.Накази щодо особового складу
- •61. Автобіографія. Правила її написання
- •62. Резюме та правила його оформлення.
- •63. Характеристика як документ. Правила її написання
- •64. Доповідні та пояснювальні записки. Правила їх написання та оформлення.
- •65. Оголошення. Правила його написання
- •66.Запрошення. Правила його написання.
- •67. Листування.
- •68. Протокол. Типи протоколів
- •69. Витяг з протоколу. Правила його написання та оформлення.
- •70. Наукова робота (курсова, дипломна, реферат, конспект). Правила оформлення.
- •71. Доручення та правила його оформлення і написання.
- •72. Розписка. Правила оформлення та написання
- •73. Бібліографічна довідка. Правила оформлення бібліографії.
- •Правила оформлення бібліографії:
29. Правопис власних назв
Із великої букви пишуться:
1. Перше слово тексту і перше слово речення після крапки, знака оклику, знака питання і три крапки, коли ними закінчується попереднє речення, а також після двокрапки, якщо далі йде пряма мова.
2. Імена, імена по батькові, прізвища, псевдоніми людей.
3. Назви міфологічних істот і персонажів, клички тварин, дійових осіб байок, казок, драматичних творів.
4. Астрономічні назви.
5. Географічні назви та назви адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу держав.
6. Назви сторін світу, якщо під цими назвами зазначаються краї чи народи, тоді вони пишуться з великої літери: Далекий Схід, Західна Україна, Північна Буковина, народи Півночі, курорти Півдня.
7. Назви вулиць, проспектів, провулків, площ, скверів, парків, гаїв, шляхів, шосе, залізниць, вокзалів, станцій, портів, пристаней.
8. Назви найвищих державних вітчизняних і міжнародних організацій, найвищих посад, почесних звань.
9. Перше слово у назвах державних установ, партій, наукових закладів і закладів культури.
10. Назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів.
11. Назви найважливіших релігійних понять.
12. Назви історичних подій, епох, війн, знаменних дат, державних, міжнародних і релігійних свят і постів.
13. Назви пам’яток архітектури, храмів, замків.
14. Назви, що беруться в лапки і виступають у ролі прикладки: журнал «Клінічна фармація», роман О. Гончара «Собор», готель «Харків», фірма «Юніфарм».
15. Назви сортів рослин у спеціальній літературі: Антонівка, Білий налив, Лісова красуня (груші), Ренклод (сливи).
16.Присвійні прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів- (-ов-, -ев-), -їв- (-єв-), -ин- (-їн-, -ін-), якщо вони означають належність чогось певній особі: Грінченків словник, Шевченкове слово, Андрієві наміри, Тетянин зошит.
17. Прикметники, утворені від іменників-власних назв, якщо вони входять до складу назв, які за змістом дорівнюють словосполученням «імені когось» або «пам’яті когось»: Шевченківська премія, Нобелівська премія, Макаренківські читання.
18.Прикметники, які входять до складених особових назв людей як прізвиськ: Ярослав Мудрий, Карл Сміливий, Костянтин Багрянородний, Дюма Старший.
30.Культура усного ділового спілкування.
Усне ділове спілкування передбачає вільне володіння українською мовою, дотримання правил мовної етики. Саме в такому спілкуванні виявляється рівень нашого володіння не лише найнеобхіднішими нормами, а й усіма багатствами літературної мови.
На цій основі й визначаються найзагальніші вимоги до усного ділового спілкування:
♦ якість у вираженні думки;
♦ логічність, смислова точність, а звідси - небагатослівність мовлення;
♦ відповідність між змістом висловлювання й засобами його вираження;
♦ відповідність між мовними засобами й обставинами мовлення;
♦ побудова природних узвичаєних словосполучень і речень;
♦ вдалий порядок слів у реченнях;
♦ багатство й різноманітність мовних засобів;
♦ самобутність в оцінках, порівняннях, зіставленнях, у побудові висловлювання;
♦ ефективність мовлення;
♦ доречність і доцільність мовлення;
♦ милозвучність мовлення;
♦ красномовство залежно від ситуації мовлення.
