27. Абревіатура та іншомовні слова у мові професійного спрямування. Правопис іншомовних слів.

Абревіатура – складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації — утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові.

Абревіатури дуже часто використовуються для скорочення назв установ. Найчастіше абревіатура записується великими літерами. Особливістю є те, що ці абревіатури мають легко розшифровувати інші люди.

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться лише перед буквами я, ю, є, ї:

1) після б, п, в, м,ф, к, ж, р: комп’ютер, інтерв’ю, прем’єра;

2) після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант;

Апостроф не пишеться:

1) перед йо: курйоз, серйозний;

2) перед я, ю, які позначають пом’якшення попереднього приголосного: бязь, бюджет, бюро, кювет, рюкзак, рюш.

Знак м’якшення (ь) у словах інщомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:

1) перед я, ї, є, ї, йо: адью, конферансьє, монпансьє, ательє, мільярд, бульйон, каньйон;

2) відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катафалк.

М’який знак не пишеться:

1) перед я,ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія, дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, Аляска, Дюма, Цюрих.

28.Складні випадки правопису та відмінювання іменників. Правила правопису складних іменників.

Разом пишуться:

- іменники, утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (одна з яких дієслівного походження): коноплепрядіння;

- іменники, утворені поєднанням основ прикметника та іменника: чорнозем;

- іменники, утворені за допомогою сполучної голосної від двох іменникових основ, синтаксично рівнозначних: залізобетон;

- іменники, утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з іменником: перекотиполе;

- іменники, утворені поєднанням числівникової основи з іменниковою: чотиритомник, сторіччя;

- іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півстола, напіврозпад, полувал;

- іменники, пов'язані з інтернаціональною лексикою й термінологією, в яких другою складовою частиною є такі елементи: -граф, -графія, -лог, -логія, -метр: гігрограф, філолог, цинкографія, геометр;

- іменники, утворені з трьох і більше іменникових основ: веломотоспорт, ліспромгосп.

Через дефіс пишуться:

- іменники, що означають близькі за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль;

- іменники, що означають державні посади, військові звання: прем'єр-міністр, генерал-лейтенант;

- іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, грам-атом, тонно-кілометр;

- іменники, в яких перше слово підкреслює прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом: жар-птиця, козир-дівка, стоп-кран;

- іменники, що означають науковий ступінь, спеціальність, професію: інженер-економіст;

- іменники з першою частиною пів- у значенні «половина» перед власною назвою: пів-Києва;

- словосполучення, що означають назви рослин: мати-й-мачуха, люби-мене, іван-чай;

- іменники (складні географічні назви): Ростов-на-Дону;

- слова, до складу яких входять іншомовні елементи віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб-: штаб-квартира, екс-чемпіон, віце-президент, обер-лейтенант;