Предмет і завдання вікової психології.

- Зв'язок вікової психології з іншими науками.

- Методи вікової психології і стратегії вікової психології.

1. Вікова психологія як наука.

Сьогодні будь-яка освічена людина на питання про те, що таке дитинство, відповість, що дитинство - це період підсиленого розвитку, змін та навчання. Але лише вчені розуміють, що це період парадоксів та протиріч, без яких не можливо уявити собі процес розвитку. Про парадокси дитячого розвитку писали В.Штерн, Ж.Піаже, І.А.Соколянський та інші. Д.Б.Ельконін казав, що парадокси в дитячій психології - це загадки розвитку, відповіді на які вченим ще треба знайти. Свої лекції в Московському університеті Д.Б.Ельконін неодмінно починав з характеристики двох основних парадоксів дитячого розвитку, які містять у собі необхідність історичного підходу до розуміння дитинства.

Наука про психічний розвиток дитини - дитяча психологія - народилася як галузь порівняльної психології наприкінці ХІХ століття. Початком для систематичних досліжень психології дитини вважається книга німецького вченого-дарвініста Вільгельма Прейєра "Душа дитини". У ній В.Прейєр описує результати щоденних спостережень за розвитком власного сина, і звертає увагу на розвиток органів чуттів, моторики, волі, розуму та мови. Не дивлячись на те, що спостереження за розвитком дитини проводилися задовго до того, як з'явилася книга В.Прейєра, його безперечний пріоритет визначається зверненням до вивчення перших років життя дитини, запровадженням в дитячу психологію методу об'єктивного спостереження, який був розроблений за аналогією з методами природніх наук.

3. Історія розвитку вікової психології.

Таким чином, виникнення дитячої та вікової психології було підготовлено наступними умовами:

1. Розвивалась загальна психологія, особливо експериментальна.

2. Відкриття в системі біологічних наук. Особливо велике було значення праць Ж.Ламарка та Ч.Дарвіна.

3. Спостереження вчителів та представників педагогічної науки за своєрідністю розумової діяльності дітей.

Вікова психологія вивчає процес розвитку психічних функцій і особистості протягом всього життя людини. Нас цікавить не весь життєвий шлях, а його початок - з народження до 17 років, доки дитина, яка інтенсивно дорослішає, не закінчить школу і не вступить до дорослого життя. У цьому розділі вікової психології виявляються закономірності та факти дитячого розвитку.

Ріст - це кількісна зміна або удосконалення якої-небудь функції. Зростає вага дитини, її ріст, вона навчається все краще діяти з предметами, все краще говорити (розмовляти), ходити тощо.

На відміну від цього розвиток характеризується передусім якісними змінами, виникненням психічних новоутворень.

Всі діти у своєму розвитку проходять певні стадії, або етапи, які характеризуються специфічними особливостями їх психічного життя. Вивчення закономірностей психічного розвитку дитини складає основний предмет дитячої психології.

Її головні завдання:

1. Теоретичні:

- описати та пояснити особливості психічного життя дитини на кожному віковому етапі;

- встановити вікові періоди цього розвитку і з'ясувати причини переходу від одного періоду до іншого.

2. Практичне застосування:

- активізація процесів виховання та навчання;

- контроль над процесами дитячого розвитку, який необхідно відрізняти від завдань діагностики та відбору дітей у спеціальні заклади.

Таким чином, вікова психологія - особлива галузь психологічних знань. Якщо досліджувати процес розвитку дитини, вікова психологія дає характеристику різних вікових періодів, і, отже, оперує такими поняттями як "вік" та "дитинство".

Вік або віковий період - об'єктивна, історично змінна, хронологічно і символічно фіксована стадія розвитку індивіда в онтогенезі.

Дитинство - етап онтогенетичного розвитку індивіда, який починається з народження дитини і закінчується її безпосереднім включенням до дорослого життя.

Психологічний вік може не співпадати з хронологічним віком окремої дитини, який записано в її свідоцтві про народження, а потім у паспорті. Віковий період зі своїм неповторним змістом - особливостями розвитку психічних функцій і особистості дитини, особливостями її взаємин з оточуючими і головною для неї діяльністю - має певні межі. Але ці хронологічні межі можуть зміщуватися, і одна дитина вступає до нового вікового періоду раніше, а інша - пізніше. Особливо сильно "плавають" кордони підліткового віку, який пов'язаний з статевим дозріванням дітей.

2. Предмет та завдання вікової психології.

Таким чином, вікова (дитяча) психологія вивчає:

1. Особливості окремих психічних процесів дитини.

2. Дослідження різних видів її діяльності - гри, навчання, праці.

3. Особливості особистості в цілому, в її розвитку.

4. Розкриває умови, які визначають процес розвитку, співвідношення у ньому природніх факторів (спадковості) і суспільних засобів, якими реалізуються можливості психічного розвитку дитини.

5. Рушійні сили індивідуального розвитку людської психіки, закономірності переходу від одних етапів, або періодів, розвитку до інших, індивідуально-типологічні відмінності у психічному розвитку дітей, підлітків, юнацтва, факторів, що їх визначають.

Як галузь психологічної науки, вікова психологія грунтується на загальних з нею принципах.