Засоби посилення

Взводу можуть надаватися засоби посилення. При діях у похідній охороні механізованому (танковому) взводу можуть придаватися танк (механізоване відділення), зенітно-ракетне відділення, хіміки-розвідники, інженерно-саперний підрозділ, а іноді й інженерні засоби. У цьому випадку інженерну розвідку веде інженерно-саперний підрозділ.

Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі

Взвод на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді і у нерухому бокову заставу, або головний (тильний) дозор із завданням виключити раптовий напад противника на колону, яка охороняється, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) у напрямку руху (від тильної похідної застави — за нею), а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) у сторони загрозливих флангів (на загрозливі напрямки) може висилатися дозорне відділення (танк) на віддалення, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі із противником.

Висновок: Механізований і танковий взводи завжди повинні бути готові до маршу (пересуванню своїм ходом) і перевезенням різними видами транспорту.

Організація маршу починається з отриманням командиром взводу бойового наказу. Порядок і зміст роботи командира взводу по організації маршу визначаються отриманою задачею, наявністю часу й обстановкою.

Під час підготовки до маршу командир взводу зобов'язаний перевірити справність озброєння і військової техніки, приладів нічного бачення, засобів захисту і пожежегасіння, засобів зв'язку і світломаскування, заправлення пальним, наявність і правильність укладання боєприпасів, засобів спеціальної обробки, шанцевого інструменту, возимого комплекту розмінування і засобів підвищення прохідності. Про готовність до маршу у встановлений час він доповідає командиру роти.

Командир взводу, одержавши задачу на дії в похідній охороні, з’ясовує її, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію. Після цього він віддає вказівки по забезпеченню маршу, захисту від запалювальної зброї, організує поповнення боєприпасами, пальним і продовольством до встановлених норм і перевіряє готовність особового складу, озброєння і бойової техніки до виконання бойового завдання. Про готовність взводу він доповідає командиру батальйону (роти).

При з'ясуванні отриманого завдання командир взводу повинен:

• з’ясувати завдання колони, яку охороняє;

• своє завдання і час готовності до його виконання.

Оцінюючи обстановку, він повинен:

— вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості;

— визначити місця ймовірної зустрічі з противником, а також місця можливих його засад і намітити порядок дій під час зустрічі з противником дозорного відділення (танка) і головних сил взводу;

— визначити ймовірні напрямки дій літаків, вертольотів і інших повітряних цілей, склад чергових вогневих засобів і спостерігачів, а також порядок підготовки взводу до маршу.

У рішенні командир взводу визначає:

— порядок побудови колони і виконання отриманої задачі;

—завдання відділенням, приданим вогневим засобам;

— порядок взаємодії.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

— відомості про противника;

— завдання взводу: маршрут і швидкість руху, шикування колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, завдання відділенням (танкам) і порядок дій під час зустрічі з противником;

— дозорне відділення (танк), його завдання і віддалення;

— час готовності до маршу;

—~ своє місце і заступника.

При організації взаємодії командир взводу вказує:

— порядок спостереження і зв'язку;

— порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;

— місця ймовірної зустрічі з противником та дії при зустрічі з ним дозорного відділення (танка), взводу і засобів посилення;

— порядок дотримання маскування і користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями);

— сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

Після віддання бойового наказу та організації взаємодії командир взводу дає вказівки щодо забезпечення маршу, захисту від високоточної та запалювальної зброї, організовує поповнення ракет, боєприпасів, пального і продовольства до встановлених норм і перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання та доповідає командиру батальйону (роти).

Розвідка на марші ведеться з метою своєчасного добування розвідувальних даних про противника і місцевість. Основним способом ведення розвідки на марші є спостереження. Дані про місцевість командир взводу одержує при оцінці місцевості по карті, а про можливі її зміни в ході здійснення маршу — від старшого командира. Головним джерелом отримання даних про противника є інформація, одержувана від вищестоящого командира й органів розвідки, а при діях у похідній охороні і від дозорного відділення (танка).

Командир взводу організує безупинне кругове спостереження за повітряним і наземним противником, місцевістю і сигналами командира роти. Спостереження ведеться особисто командиром взводу і командирами відділень (танків) з кожної бойової машини (танка). Кожному відділенню (екіпажу) командир взводу визначає сектор (напрямок) спостереження, призначає спостерігача за сигналами командира роти, а при діях у похідному охороні — додаткового спостерігача для прийому сигналів від дозорного відділення (танка). На привалах спостерігачі залишаються в машинах і продовжують виконувати свої задачі.

На марші організується похідна охорона з метою забезпечити безперешкодний рух головних сил, попередити їх від раптового нападу противника, забезпечити вигідні умови для вступу їх у бій, а також не допустити проникнення наземної розвідки противника.

При здійсненні маршу в колоні головних сил охорона у взводі організується за наказом старшого командира, а при діях у похідній охороні— рішенням командира взводу. У цьому випадку для безпосередньої охорони, а також з метою огляду місцевості від похідної застави (головного дозору) у напрямку чи руху на загрозливому напрямку може висилатися дозорне відділення (танк) на віддалі, що забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем. При діях уночі, у лісі чи в інших умовах обмеженої видимості дозорне відділення може не висилатися. Безпосередня охорона в цьому випадку забезпечується підвищеною бойовою готовністю особового складу, круговим спостереженням і підслуховуванням на коротких зупинках.

Захист від зброї масової ураження і забезпечення РХБз на марші організуються з метою зберегти боєздатність особового складу і забезпечити виконання поставлених задач. Це досягається своєчасним виявленням радіоактивного, хімічного і біологічного зараження й оповіщенням про нього підрозділів, умілим використанням засобів захисту, захисних властивостей місцевості, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків.

Командир взводу визначає порядок і способи ведення радіаційної, хімічної і біологічної розвідки. Цю розвідку веде звичайно спеціально підготовлене відділення (екіпаж), оснащене необхідними приладами.