Приблизна видимість предметів, об’єктів на місцевості:

Назва об’єктів (предметів), їх частин (деталей)	Відстань зрозумілої видимості
Гудзики й обличчя людей	150
Черепиця та дошки на покрівлях	200
Деталі спорядження стрілецької зброї	200
Кольори та частини одягу	250
Рух рук, віконні переплетіння	400
Рух ніг, кілки загороджень	500
Загальний контур людини	900
Війська у вигляді темної смуги	1000
Окремі дерева й люди як крапки	1500

Середні розміри предметів.

№ п/п	Предмети	Розміри (у метрах)
		висота	ширина	довжина
1	Дерев’яний стовп	6	–	–
2	Відстань між стовпами лінії зв’язку	–	–	50
3	Залізничні вагони: пасажирський чотирьохвісний Товарний чотирьохвісний	4,3 4	3,2 2,7	20 13
4	Автомобіль вантажний	2	2 – 3,5	5 – 6
5	Бронетранспортер	2	2,5	5 – 6
6	Танк середній	2,5	3	6 – 7
7	Гармата з тягачем	–	–	10
8	Людина середнього зросту	1,7	0,5	–

Форма запису в журналі спостереження

Час, що і де помічено, кому і коли доповіли про спостереження

„____”_______________200_р.

8.20 Ор - 3, вправо 20, далі 200 в кущах танк Командирові відділення 8.25

„____”_______________200_р.

С-нт Данченко.

Зміна спостерігачів проводиться в установлений час командиром (черговим офіцером, старшим спостерігачем).

При зміні спостерігачів ставиться теж завдання. Показується на місцевості сектор спостереження, вказуються орієнтири, на що звернути особливу увагу, а також всі виявлені цілі, місце знаходження і характер дій противника. Передаються прилади спостереження і документи, після чого обидва спостерігачі доповідають командиру (старшому спостерігачу) і розписуються в журналі.

Перед переходом в наступ противник буде проводити вогневу підготовку. В цей час можуть наноситись авіаційні удари.

При нападі повітряного противника подається команда„Повітря!”, по якій особовий склад ховається в щілини, бліндажі, а особовий склад призначений для відбиття низьколітаючих повітряних цілей, по команді знищує цілі.

Знищення противника перед переднім краєм та противника, що увірвався в траншею.

Підготуватись до оборонного бою означає:

1.Знати бойове завдання

2.Відрити окоп і зайняти його.

3.Одержати боєприпаси і бути готовим до відкриття вогню.

Знати бойове завдання означає:

- знати смугу вогню відділення, основний і додатковий сектори обстрілу;

- знати орієнтири і відстані до них (при можливості пристріляти відстані до орієнтирів);

- знати ділянки зосередженого вогню і порядок відкриття вогню по

них.

Кожний командир відділення складає картку вогню, на яку наносить всі ці дані та вогневі позиції вогневих засобів БМП (БТР), гранатометників, кулеметників та ін. (основні, додаткові, тимчасові ВП, участки загороджень, мінних полів перед переднім краєм).

При виявленні переходу противника в атаку, по команді командира „Відділення до бою!" солдат швидко займає своє місце на позиції відділення. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню із стрілецької зброї 400-600 м, з бойових машин піхоти – 1000 – 1300м, з танків – 1800 – 2500м. По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Спочатку вогонь по противнику ведеться за командою командира відділення, а з наближенням його в зону дійсного вогню зброї відділення – самостійно.

Танки, БМП (БТР), САУ і ін. броньовані цілі противника знищуються вогнем гранатометів, ПТКР і із гармат своїх БМП, а піхота противника знищується або відсікається від танків вогнем кулеметів і автоматів.

Вогонь протитанкових засобів відділення (протитанкових ракетних комплексів протитанкового відділення) зосереджується в першу чергу по головному танку або танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по інших танках, які атакують, і інших броньованих машинах. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем) з ручними протитанковими гранатами. Для прихованості їх висування використовуються складки місцевості і застосовуються дими (аерозолі). Іноді біля найбільш ймовірного місця пророблення противником проходу в загородженнях, відділенням завчасно відриваються і маскуються окоп і хід сполучення до нього. В окопі може розташовуватися гранатометник або кулеметник (стрілець). По можливості в боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.

З підходом піхоти противника на 30-40 м солдати самостійно, або за командою командира відділення, закидають противника ручними гранатами і знищують його вогнем в притул.

Якщо танки противника не вдалося знищити з гранатомета, (ПТКР), необхідно почекати, поки вони підійдуть до позиції відділення на 20-25 м, з такої відстані танк противника не являється небезпечним своїм вогнем із-за мертвого простору.

З відстані 15-20 м солдат кидає в танк (борт, корму, трансмісію) протитанкову гранату і негайно лягає на дно траншеї на період вибуху, а після вибуху швидко відкриває вогонь по піхоті противника, щоб відсікти її від танків, або ЗНИЩИТИ. Якщо танк підбити не вдалося, солдат ховається в траншеї (лягає на дно) і як тільки танк пройде над ним, він кидає гранату в кормову частину (або на трансмісію), найкраще в борт після чого продовжує вести вогонь по піхоті противника, що атакує..

Якщо окремі групи противника увірвуться на передній край оборони і спустяться в траншею, то солдат щоб не допустити його подальшого просування встановлює загородження (перепони, рогатки) і знищує противника в притул, а також діє ножем, штиком, кулаком, застосовує прийоми рукопашного бою.

Бій солдат веде до повного знищення противника і без наказу командира не покидає позицію навіть будучи в повному оточенні. Відхід на другу позицію солдат проводить тільки за наказом командира під прикриттям вогню артилерії, мінометів, танків, своїх товаришів, сусідів, використовуючи дими, аерозолі, туман.

Відступ проводиться короткими перебіжками, або переповзанням прикриваючи один одного. При підході своїх контр атакуючих підрозділів до позиції відділення солдат за наказом командира переходить в контратаку.