- •Дати визначення поняття автотехнічного забезпечення та проаналізувати його основні завдання, сили ізасоби?
- •5. (17/3) Які заходи, включає в себе управління автотехнічним забезпеченням в ході бою?
- •20. (4/3,8/3) В чому полягає робота автомобільної служби в підготовчий період до бою (маршу)?
- •21 .(7/2) Проаналізувати заходи, які виконуються при підготовці автомобільної техніки до бою (маршу?
- •22. (13/3) В чому полягає підготовка ремонтних і евакуаційних засобів бригади до бою (маршу) ?
- •23. (20/3) Призначення і склад ремонтних і ремонтно-евакуаційних груп (РемГ і рег)?
- •27. (6/3) Проаналізувати сили і засоби автотехнічного забезпечення механізованого батальйону (дія), їх виробничі можливості?
- •28.Проаналізувати сили і засоби автотехнічного забезпечення окремої механізованої бригади (омбр)л виробничі можливості?
- •29. (14/3) 0Сновні положення по організації маршу?
- •33 (9/3) Визначити, що повинні з’ясувати водії в ході інструктажу перед боєм (маршем)?
- •34. (16/3,25/) Функціональні обов’язки начальника автомобільної служби бригади (окремого батальйону)?
- •35. Начальник автомобільної служби підпорядковується заступнику командира частини з озброєння і є прямим начальником особового складу автомобільної служби?
- •36. (28/3) Функціональні обов’язки командира ремонтної роти (автомобільної техніки)?
- •40. (29/3) Проаналізувати основні принципи організації технічного обслуговування автомобільної техніки бригади в підготовчий період до бою (маршу)?
- •41. (3/2,19/3) В чому полягає підготовка водіїв та ремонтників в підготовчий період до бою (маршу)?
- •51. (10/3,23/3) Завдання і склад технічного замикання мб на марші?
- •52. Завдання і склад технічного замикання омбр на марші?
- •53. Визначити і проаналізувати завдання автотехнічного забезпечення при підготовці до маршу?
- •54.(21/2,27/3) Визначити і проаналізувати завдання автотехнічного забезпечення після здійснення маршу, на привалах та в районі зосередження?
- •55. (32/3) В чому полягає підготовка автомобільної техніки до маршу?
- •56 (31/3) 0Бгрунтувати організацію технічного обслуговування, евакуації та ремонту автомобільної техніки в ході маршу?
- •57 Визначити основні завдання тилового забезпечення військ та сили і засоби які його здійснюють у військовій ланці?
- •58. (22/3) Визначити правила перевезення особового складу вантажними автомобілями?
- •59.Визначити правила перевезення поранених і хворих на вантажних автомобілях?
- •65.(12/3,26/3) Визначити обов’язки начальника автомобільної колони при виконанні маршу(перевезення)?
- •66. (11/2,18/3,24/3,33/2) Проаналізувати послідовність роботи командира взводу (начальника автомобільної колони) на перевезення?
- •67. Проаналізувати зміст наказу командира автомобільного взводу (начальника автомобільної колони) на перевезення?
- •10. Вказати порядок оформлення шляхового листа.
- •19 (3/3,17/4). Порядок виходу машин з парку.
- •21.Етапи підготовка ат до сезонної експлуатації.
- •25.Дати характеристику рухомим засобам технічного обслуговування.
- •27. Назвати мету і порядок проведення щоденного технічного обслуговування.
- •28. ((22/4) Назвати мету та порядок проведення номерних технічних обслуговувань автомобілів тривалого зберігання.
- •29. (6/4,24/4) Вказати порядок постановки машин на зберігання у військовій частині.
- •30. В які терміни та за якими планами проводиться сезонне технічне обслуговування?
- •31. Назвати види технічного обслуговування.
- •32. Вказати призначення та назвати характеристики основного обладнання майстерні мто-ат-м1.
- •33.Призначення основне обладнання майстерні мто-ат-м1.
- •35. Дати визначення утриманню військової автомобільної техніки на зберіганні.
- •36. (11/4)_ Розкрити перелік робіт, який включає в себе сезонне технічне обслуговування со
- •37 (7/4). Назвати види зберігання військової автомобільної техніки.
- •37.Види зберігання військової автомобільної техніки.
- •38. Вказати штат пункту технічного обслуговування та ремонту птор. Штат птор
- •4 (16/1) Дати технічну характеристику майстерні мто-ат-м1. Технічна характеристика мто-ат-м1:
- •41. Що відноситься до рухомих засобів розігріву та для чого вони
- •42 (8/4)Яі. Назвати основні документи планування експлуатації ват у військовій частині.
- •43. Розкрити питання контролю за технічним станом і експлуатацією машин. Вказати види контролю.
- •44.Назвати мету та види контрольного огляду автомобіля.
- •45 (28/4). Терміни проведення огляду машин посадовими особами військової частини.
- •46. ((16/4) Вказати добові виробничі можливості майстерні мто-ат-м1.
- •47. Які питання вивчаються на заняттях при підготовці особового складу до експлуатації машин у зимовий (літній) період.
- •55. Які документи мають бути у приміщенні чергового парку.
- •56.(25/4) Вказати призначення пункту технічного обслуговування і ремонту постійного парку (птор).
- •57(27/4) Вказати призначення польових парків та їх особливі відмінності.
- •58. Вказати порядок утримання машин на короткочасному зберіганні.
- •60. На які зони поділяється територія парку?
- •61. Яка система технічного обслуговування застосовується у Збройних силах України і що вона передбачає?
- •62.Дати визначення парку військової частини та вказати які існують види парків.
- •63. Назвати основні елементи парку військової частини, дати їх коротку характеристику.
- •65(12/4,31/4,33/4) .Дати характеристику постійного парку військової частини.
- •66 .Що в себе включає технічне обслуговування машин та його особливість у польових умовах.
- •67. Вказати на призначення і назвати основне обладнання контрольно-технічного пункту ктп.
- •Показники надійності
- •3.5. Комплексні показники надійності
- •Причина виникнення несправностей ат
- •За підпорядкуванням ремонтні засоби діляться на:
- •За рухомістю ремонтні засоби діляться на:
- •Організація відділення технічного обслуговування батальону.
- •Організація ремонтного підрозділу військової частини.
- •Призначення, технічна характеристика і основне виробниче обладнання майстерні ремонтно-слюсарної мрс-ат-м1
- •Технічна характеристика майстерні мрс-ат-м1
- •Призначення та характеристика спеціального автомобіля зил-131 з краном-стрілою-двоногою. Обладнання та майно, яке він перевозить
- •У кузові спеціального автомобіля зил–131 перевозиться наступне обладнання і майно:
- •Призначення, характеристика і основне обладнання зварювального агрегату адб-303у2 на одноосному причепі
- •Зварювальний агрегат адб-303у2 (6120) на одноосному причепі
- •Основне обладнання зарядної електростанції:
- •Пост мийки машин
- •Пост мащення
- •Пост ковальських робіт
- •Основні тактико-технічні дані парм-1м1.
- •Призначення та обладнання робочих постів майстерні парм-1м1, які розміщуються в наметах
- •Призначення та обладнання робочих постів майстерні парм-1м1, які розміщуються поза наметами
- •Основне виробниче обладнання майстерні.
- •Роботи, які дозволяє виконувати обладнання майстерні при ремонті електрообладнання:
- •Технічні дані майстерні мір-ат-м1.
- •Габаритні розміри та вагові данні майстерні
- •Основне виробниче обладнання майстерні.
- •Основне виробниче обладнання електростанції.
- •Технічні дані відділення ц-21е
- •Технічні дані палатки п-38.
- •Обладнання відділення ц-21е
- •Призначення і суть процесу відновлення деталей
- •Класифікація способів відновлення деталей
- •Способи відновлення деталей та їх застосування
- •Отримання автомобілів із ремонтного підрозділу своєї військової частини.
- •У план-завдання включаються наступні роботи:
- •Практичні питання
- •Підготувати до роботи електрозварювальний агрегат адб-303у2 і розгорнути пост зварювальних робіт.
- •Порядок виконання нормативу
- •Підготувати до роботи і запустити зарядну електростанцію есб-4-вз-1-м1. Підключити групу акумуляторних батарей на зарядку.
- •Постановка на зарядку одної групи акб.
- •Замінити діафрагму бензонасосу б-10 і перевірити його працездатність на стенді моделі 577б.
- •Технічні умови на розбраковку і ремонт деталей паливного насосу
- •Перевірити і відрегулювати форсунку двигуна ямз-238 на тиск початку впорскування та якість розпилювання палива на стенді моделі 13м.
- •Виконати ремонт автомобільної камери самовулканізуючими матеріалами аптечки арш-10. Ремонт камери способом приклеювання заплати з допомогою клею.
- •Підготовка електричного дизельного агрегату
- •Запуск двигуна агрегату за допомогою підігрівача пжд-30 при температурі від 0 і нижче.
- •Обслуговування агрегату під час роботи.
- •2. Призначення та будова кривошипно-шатунного механізму двигуна камаз-740?
- •3. Призначення розташування та будова колінчастого валу двигуна зил-131?
- •Двигуна камаз-740?
- •5. Призначення,розташування та будова газорозподільного механізму двигуна зил-131?
- •Будова газорозподільного механізму двигуна зил-131
- •6. Призначення,розташування та будова газорозподільного механізму двигуна камаз-740?
- •7. Призначення, розташування, кріплення та будова поршня двигуна камаз-740?
- •Поршні призначені -для сприйняття тиску газів у циліндрах двигуна і переді штовхаючого зусиля на шатунні шийки колінчастого валу двигуна.
- •8. Призначення та будова карбюратора к-88а?
- •9 . Призначення, розташування будова та дія виконуючого механізму обмежувача частоти обертання колінчастого валу двигуна зил-131?
- •10 . Призначення та загальна будова системи живлення карбюраторного двигуна зіл-131.
- •Дія паливного насосу б-10
- •12. Назвати режими роботи двигуна?
- •13. Будова розподільного валу двигуна зил-131?
- •14. Призначення, загальна будова системи живлення двигуна КамАз-740.
- •15. Призначення,розташування та будова паливного насоса високого тиску двигуна камаз-740?
- •Призначення, маркування та будова свинцево-кислотних акб?
- •Маркування акумуляторних батарей:
- •16. Будова системи мащення двигуна КамАз-740.
- •17. Призначення та загальна будова трансмісії автомобіля зил-131?
- •18 Призначення, розташування, будова і дія зчеплення автомобіля зил-131?
- •19. Призначення, розташування, будова коробки передач автомобіля зил-131?
- •20. Призначення,будова та розташування коробки передач автомобіля Урал-4320?
- •21. Призначення, розташування, будова та дія зчеплення автомобіля урал-4320?
- •22. Призначення, розташування та будова роздавальної коробки автомобіля зил-131?
- •Будова рк автомобіля зил-131
- •23. Призначення,розташування та будова роздавальної коробки передач автомобіля Урал-4320?
- •24. Призначення,кріплення, будова та головної передачі переднього ведучого моста автомобіля зил-131?
- •25. Призначення,розташування, будова та дія диференціала ведучого моста автомобіля зил-131?
- •Дія диференціалу
- •26. Призначення розташування,будова диференціала роздавальної коробки передач автомобіля урал-4320?
- •І. Вступ – 5 хв.
- •Іі. Зміст заняття - 80 хв.
- •1. Сутність маршу і маршові можливості. Основні показники маршу і їх характеристика. Вихідний пункт(рубіж), пункти і (рубежі) регулювання привали, їх призначення. – 40 хв. Сутність маршу
- •Маршові можливості підрозділів.
- •Основні маршові нормативи.
- •Умови здійснення маршу.
- •2. Завдання і органи похідної охорони. Дії особового складу і підрозділів під час маршу.–40 хв. Завдання і органи похідної охорони
- •Дії головної похідної застави.
- •Предмет тактики. Організаційна структура зсу. Види зсу. Склад та призначення Сухопутних військ
- •Склад та призначення Сухопутних військ зс України.
- •2. Сутність та зміст загальновійськового бою. Види загальновійськового бою. Види маневру підрозділами і вогнем. Сили та засоби збройної боротьби
- •Сили та засоби збройної боротьби
- •3. Заключна частина. 2-3 хв.
- •Зміст заняття - 80 хв. Ядерна зброя і захист від неї.
- •Хімічна зброя і захист від неї.
- •Ор шкірно-наривної дії
- •Біологічна та запалювальна зброя і захист від неї.
- •1. Призначення та підбір по розміру індивідуальних засобів захисту.
- •Призначення та будова протигазу.
- •Склад комплектів і технічні характеристики загальновійськових фп
- •Підбір розмірів протигазу.
- •Перевірка справності та якості підгонки протигазу.
- •Правила користування фільтруючими протигазами.
- •Респіратор і правила користування ним.
- •Призначення та будова загальновійськового захисного комплекту
- •Правила користування загальновійськовим захисним комплектом.
- •2. |Спільні| Використання колективних засобів захисту
- •1. Вибір місця для окопу, його обладнання та маскування. Дії солдата при застосуванні противником зму, під час вогневої підготовки, при нападі повітряного противника. – 120 хв.
- •Приблизна видимість предметів, об’єктів на місцевості:
- •3. Розбивка окопу для бмп (бтр) 20 хв.
- •Заключна частина – 5 хв.
- •Тема «Солдат в наступі», спрямована на подальше удосконалення знань студентів та їх ознайомлення з організацією та основами бойового застосування підрозділів.
- •1. Способи пересування на полі бою. Подолання загороджень і перешкод.
- •2.Підготовка до атаки, перехід в атаку з траншеї (окопу). Знищення противника в першій траншеї, в ході сполучення і в укриттях.
- •Знищення противника в першій траншеї, в ході сполучення і в укриттях.
- •Із урахуванням вказаних факторів, елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).
- •Засоби посилення
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Порядок спостереження порядок шикування колони
- •Шикування похідного порядку
- •1 Мвід від рхБр 2 мвід гв іСвід 3 мвід
- •1.Порядок розташування взводу (відділення, танка) на місці
- •2.Робота командира взводу після отримання наказу на розташування на місці
- •1.Порядок організації та здійснення охорони Механізований (танковий) взвод (відділення, танк) у сторожовій охороні
Хімічна зброя і захист від неї.
2.1. Основні поняття.
Хімічна зброя – один з видів зброї масового ураження, вражаюча дія якої ґрунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин (БТХР).
До бойових токсичних хімічних речовин відносяться отруйні речовини (ОР) і токсини, які виявляють уражаючі дії на організм людини і тварини, а також фітотоксикати, які можуть застосовуватися у військових цілях для ураження різних видів рослинності
Хімічна зброя призначається для ураження живої сили противника, зниження її боєздатності, а також для затруднення (дезорганізації) бойової діяльності військ і об’єктів тилу.
Фітотоксиканти призначаються для знищення злаків та інших видів сільськогосподарської рослинності з метою позбавлення противника продовольчої бази і підриву військо-економічного потенціалу, а також для зниження маскувальної здатності дерево-кущової рослинності.
2.2. Характеристика уражаючої дії хімічної зброї.
Для доставки хімічної зброї до об’єктів ураження використовується авіація, ракети, артилерія, засоби інженерних, військ РХБ захисту і піхоти.
До числа бойових властивостей і специфічних особливостей хімічної зброї належать:
висока токсичність ОР і токсинів, які у дуже малих дозах викликають важкі та смертельні ураження;
біохімічний механізм уражаючої дії БТХР на живий організм;
властивість ОР і токсинів проникати в озброєння і військову техніку, будівлі, споруди і поражати незахищену живу силу, яка знаходиться там;
довготривалість дії внаслідок здатності БТХР зберігати певний час свої уражаючі властивості на місцевості, у будівлях, військовій техніці та в атмосфері;
важкість своєчасного виявлення факту застосування противником БТХР і встановлення його типу;
можливість керувати характером і ступенем ураження живої сили;
необхідність використання для захисту від ураження (зараження) і ліквідації наслідків застосування хімічної зброї різноманітного комплексу спеціальних засобів хімічної розвідки, індивідуального та колективного захисту, дегазації, санітарної обробки, антидотів тощо.
До “переваг” хімічної зброї відносять здатність вибірково уражати живу силу противника від руйнування будівель і знищення (пошкодження) матеріальних засобів. Результатом застосування хімічної зброї можуть бути важкі екологічні та генетичні наслідки, ліквідація яких вимагатиме багато часу.
Екологічні наслідки застосування хімічної зброї пов’язані з такою дією БТХР на тварини і рослинні організми, а також на грунт, воду, повітря, що веде до критичного стану оточуючого середовища, погіршуючи існування людини. Генетичні наслідки пов’язані з порушенням апарату спадковості людини, що може негативно позначитися на наступних поколіннях.
Висновок: Вказані властивості та особливості хімічної зброї, можливі великі масштаби і важкі наслідки її застосування, а також морально-психологічний ефект впливу на людей та інші ознаки характеризують хімічну зброю як один із видів зброї масового ураження.
Видами бойового стану є пара, аерозоль і краплі. Якісні відмінності названих видів бойових станів БТХР і характер їх поведінки та дії визначаються головним чином розмірами частинок речовини.
Пара – речовина, яка знаходиться у газоподібному стані.
Аерозолі являють собою дисперсні гетерогенні (неоднорідні) системи, які складаються із завислих у повітрі твердих і рідких частинок речовини. Частинки розміром 10-6-10-3 см утворюють тонкодисперсні аерозолі, які можуть довго знаходитися в повітрі, дуже схильні до турбулентного розсіювання, відносно легко проходять у сховище, попадають у легені людини. Частинки розміром 10-2 см утворюють грубодисперсні аерозолі, які осідають на різні поверхні, схильні до деякого впливу турбулентної дифузії в атмосфері.
Краплі – частинки розміром 0,5·10-1 см і більше, які в порівнянні з грубодисперсними аерозолями слабо піддаються розсіюванню під дією турбулентної дифузії.
Ураження живої сили в результаті безпосереднього осідання частинок на людину можуть бути названі первинними, а ураження після осідання частинок у результаті контакту із зараженою поверхнею – вторинними. Ступінь зараження поверхні характеризується щільністю зараження (мг/м2, г/м2), яка вимірюється масою БТХР, що знаходиться на одиниці площі зараженої поверхні.
При одиниці щільності зараження шкіри використовують розмірність мг/см2.
Ураження живої сили можливі також при вживанні заражених продуктів харчування і води (аліментарні ураження). Кількісно характеристикою зараження джерел води є концентрація БТХР у воді с (мг/м3, г/м3), яка вимірюється масою речовини, що знаходиться в одиниці об’єму води
2.3. Отруйні речовини.
Отруйні речовини (ОР) – хімічні сполуки, що мають певні токсичні і фізико-хімічні властивості, які забезпечують при при їх бойовому застосуванні ураження живої сили, а також зараження повітря, обмундирування, озброєння, військової техніки та місцевості.
Отруйні речовини складають основу хімічної зброї.
Ними споряджаються снаряди, міни, бойові частини ракет, авіаційні бомби, виливні авіаційні прибори, димові шашки, гранати та інші хімічні боєприпаси і бойові прилади.
Отруйні речовини в бойовому стані уражають організм, проникаючи через органи дихання, шкіряні покрови і рани від уламків хімічних боєприпасів. Крім того, ураження можуть наступати в наслідок вживання заражених продуктів і води.
В бойовий стан ОР переводяться при дії хімічних боєприпасів і бойовх приладів на цілі. В момент їх застосування утворюється хмара зараженого повітря, фазовий склад якого залежить від типу ОР яке застосовується.
Застосування ОР приводить до ураження організму людини різного ступеня:
1 ст-смертельне ураження – гине після впливу ОР у різний термін (від декількох секунд, до доби);
2 ст-важке ураження – вимагає тривалої госпіталізації (більше місяця);
3 ст-середнє ураження – вимагає госпіталізації не більш ніж на 2 тижні;
4 ст-легке ураження – вимагає амбулаторного лікування або короткочасної госпіталізації уражених на термін два тижня і більше.
2.4. Класифікація отруйних речовин.
По характеру дії на організм ОР – поділяються на наступні групи: нервово-паралітичної дії, шкірно-наривної дії, загальотруйної дії, подразнюючої дії.
ОР-нервово-паралитичної дії (Ві-Ікс, зарин, зоман, бінарний Ві-Ікс, бінарний зарин).
Зарин (GB) – фторангідрід ізопропілового ефіру металфосфоновой кислоти.
Зарин – безбарвна або злегка жовтувата рідина, добре розчиняється у воді і органічних розчинниках, майже без запаху, має значну летючість, взимку не замерзає.
Бойовий стан головним чином - пар, відноситься до стійких ОР, з яскраво вираженим міотичним ефектом (звуження зіниць ока), властива кумулятивна дія (накопичення в організмі).
При концентрації пару зарину в повітрі 5х10-4 г/м3 ознаки ураження: міоз, світлобоязнь, затруднення подиху, біль у грудях, параліч.
Дегазація: дегазуючий розчин пакету ІПП-8, ІДП-1, ДР №2-бщ (ащ), РД, РД-2, водна суспензія ДТС-ГК; на обмундируванні – ДП-С. Захист: протигаз і ЗЗК.
Допоміжні речовини для змивання і дегазації: гаряча мильна вода, водний розчин порошку СФ-2у, аміачна вода, водний розчин їдкого натру, спирт, бензин, керосин, дизельне паливо, ДХЕ.
Ці ж речовини і розчини застосовуються для дегазації зоману.
Зоман (GD) – фторангідрід пінаколінового ефіру метилфосфонової кислоти.
Зоман – прозора рідина з легким запахом камфори. По характеру дії схож з зарином але ще більш токсичний.
Ві-Ікс (Vx) – це мало летюча рідина з високою температурою кипіння, тому володіє більшою стійкістю. Бойовий стан – аерозоль – О-етілен-S-β-діізопропіламіноетилтіолфосфонат.
Це безкольорова, слабко летюча рідина, без запаху, малорозчинна у воді, добре – в органічних розчинниках. Діє через органи дихання, через шкірні покрови і обмундирування. Симптоми ураження схожі на симптоми ураження іншими ОР нервово-паралітичної дії. Вихід з ладу особового складу може наступити через декілька хвилин або годин після ураження.
Перша допомога: надіти протигаз, ввести антидот (афін, атропін, сафалєн), ураженні ділянки шкіри терміново обробити за допомогою ІПП, очі промити 2% розчином питної соди або чистої води. Якщо на протязі 10 хв. судороги не зняті, антидот повторити. Лікування уражених триває декілька місяців.
