- •Дати визначення поняття автотехнічного забезпечення та проаналізувати його основні завдання, сили ізасоби?
- •5. (17/3) Які заходи, включає в себе управління автотехнічним забезпеченням в ході бою?
- •20. (4/3,8/3) В чому полягає робота автомобільної служби в підготовчий період до бою (маршу)?
- •21 .(7/2) Проаналізувати заходи, які виконуються при підготовці автомобільної техніки до бою (маршу?
- •22. (13/3) В чому полягає підготовка ремонтних і евакуаційних засобів бригади до бою (маршу) ?
- •23. (20/3) Призначення і склад ремонтних і ремонтно-евакуаційних груп (РемГ і рег)?
- •27. (6/3) Проаналізувати сили і засоби автотехнічного забезпечення механізованого батальйону (дія), їх виробничі можливості?
- •28.Проаналізувати сили і засоби автотехнічного забезпечення окремої механізованої бригади (омбр)л виробничі можливості?
- •29. (14/3) 0Сновні положення по організації маршу?
- •33 (9/3) Визначити, що повинні з’ясувати водії в ході інструктажу перед боєм (маршем)?
- •34. (16/3,25/) Функціональні обов’язки начальника автомобільної служби бригади (окремого батальйону)?
- •35. Начальник автомобільної служби підпорядковується заступнику командира частини з озброєння і є прямим начальником особового складу автомобільної служби?
- •36. (28/3) Функціональні обов’язки командира ремонтної роти (автомобільної техніки)?
- •40. (29/3) Проаналізувати основні принципи організації технічного обслуговування автомобільної техніки бригади в підготовчий період до бою (маршу)?
- •41. (3/2,19/3) В чому полягає підготовка водіїв та ремонтників в підготовчий період до бою (маршу)?
- •51. (10/3,23/3) Завдання і склад технічного замикання мб на марші?
- •52. Завдання і склад технічного замикання омбр на марші?
- •53. Визначити і проаналізувати завдання автотехнічного забезпечення при підготовці до маршу?
- •54.(21/2,27/3) Визначити і проаналізувати завдання автотехнічного забезпечення після здійснення маршу, на привалах та в районі зосередження?
- •55. (32/3) В чому полягає підготовка автомобільної техніки до маршу?
- •56 (31/3) 0Бгрунтувати організацію технічного обслуговування, евакуації та ремонту автомобільної техніки в ході маршу?
- •57 Визначити основні завдання тилового забезпечення військ та сили і засоби які його здійснюють у військовій ланці?
- •58. (22/3) Визначити правила перевезення особового складу вантажними автомобілями?
- •59.Визначити правила перевезення поранених і хворих на вантажних автомобілях?
- •65.(12/3,26/3) Визначити обов’язки начальника автомобільної колони при виконанні маршу(перевезення)?
- •66. (11/2,18/3,24/3,33/2) Проаналізувати послідовність роботи командира взводу (начальника автомобільної колони) на перевезення?
- •67. Проаналізувати зміст наказу командира автомобільного взводу (начальника автомобільної колони) на перевезення?
- •10. Вказати порядок оформлення шляхового листа.
- •19 (3/3,17/4). Порядок виходу машин з парку.
- •21.Етапи підготовка ат до сезонної експлуатації.
- •25.Дати характеристику рухомим засобам технічного обслуговування.
- •27. Назвати мету і порядок проведення щоденного технічного обслуговування.
- •28. ((22/4) Назвати мету та порядок проведення номерних технічних обслуговувань автомобілів тривалого зберігання.
- •29. (6/4,24/4) Вказати порядок постановки машин на зберігання у військовій частині.
- •30. В які терміни та за якими планами проводиться сезонне технічне обслуговування?
- •31. Назвати види технічного обслуговування.
- •32. Вказати призначення та назвати характеристики основного обладнання майстерні мто-ат-м1.
- •33.Призначення основне обладнання майстерні мто-ат-м1.
- •35. Дати визначення утриманню військової автомобільної техніки на зберіганні.
- •36. (11/4)_ Розкрити перелік робіт, який включає в себе сезонне технічне обслуговування со
- •37 (7/4). Назвати види зберігання військової автомобільної техніки.
- •37.Види зберігання військової автомобільної техніки.
- •38. Вказати штат пункту технічного обслуговування та ремонту птор. Штат птор
- •4 (16/1) Дати технічну характеристику майстерні мто-ат-м1. Технічна характеристика мто-ат-м1:
- •41. Що відноситься до рухомих засобів розігріву та для чого вони
- •42 (8/4)Яі. Назвати основні документи планування експлуатації ват у військовій частині.
- •43. Розкрити питання контролю за технічним станом і експлуатацією машин. Вказати види контролю.
- •44.Назвати мету та види контрольного огляду автомобіля.
- •45 (28/4). Терміни проведення огляду машин посадовими особами військової частини.
- •46. ((16/4) Вказати добові виробничі можливості майстерні мто-ат-м1.
- •47. Які питання вивчаються на заняттях при підготовці особового складу до експлуатації машин у зимовий (літній) період.
- •55. Які документи мають бути у приміщенні чергового парку.
- •56.(25/4) Вказати призначення пункту технічного обслуговування і ремонту постійного парку (птор).
- •57(27/4) Вказати призначення польових парків та їх особливі відмінності.
- •58. Вказати порядок утримання машин на короткочасному зберіганні.
- •60. На які зони поділяється територія парку?
- •61. Яка система технічного обслуговування застосовується у Збройних силах України і що вона передбачає?
- •62.Дати визначення парку військової частини та вказати які існують види парків.
- •63. Назвати основні елементи парку військової частини, дати їх коротку характеристику.
- •65(12/4,31/4,33/4) .Дати характеристику постійного парку військової частини.
- •66 .Що в себе включає технічне обслуговування машин та його особливість у польових умовах.
- •67. Вказати на призначення і назвати основне обладнання контрольно-технічного пункту ктп.
- •Показники надійності
- •3.5. Комплексні показники надійності
- •Причина виникнення несправностей ат
- •За підпорядкуванням ремонтні засоби діляться на:
- •За рухомістю ремонтні засоби діляться на:
- •Організація відділення технічного обслуговування батальону.
- •Організація ремонтного підрозділу військової частини.
- •Призначення, технічна характеристика і основне виробниче обладнання майстерні ремонтно-слюсарної мрс-ат-м1
- •Технічна характеристика майстерні мрс-ат-м1
- •Призначення та характеристика спеціального автомобіля зил-131 з краном-стрілою-двоногою. Обладнання та майно, яке він перевозить
- •У кузові спеціального автомобіля зил–131 перевозиться наступне обладнання і майно:
- •Призначення, характеристика і основне обладнання зварювального агрегату адб-303у2 на одноосному причепі
- •Зварювальний агрегат адб-303у2 (6120) на одноосному причепі
- •Основне обладнання зарядної електростанції:
- •Пост мийки машин
- •Пост мащення
- •Пост ковальських робіт
- •Основні тактико-технічні дані парм-1м1.
- •Призначення та обладнання робочих постів майстерні парм-1м1, які розміщуються в наметах
- •Призначення та обладнання робочих постів майстерні парм-1м1, які розміщуються поза наметами
- •Основне виробниче обладнання майстерні.
- •Роботи, які дозволяє виконувати обладнання майстерні при ремонті електрообладнання:
- •Технічні дані майстерні мір-ат-м1.
- •Габаритні розміри та вагові данні майстерні
- •Основне виробниче обладнання майстерні.
- •Основне виробниче обладнання електростанції.
- •Технічні дані відділення ц-21е
- •Технічні дані палатки п-38.
- •Обладнання відділення ц-21е
- •Призначення і суть процесу відновлення деталей
- •Класифікація способів відновлення деталей
- •Способи відновлення деталей та їх застосування
- •Отримання автомобілів із ремонтного підрозділу своєї військової частини.
- •У план-завдання включаються наступні роботи:
- •Практичні питання
- •Підготувати до роботи електрозварювальний агрегат адб-303у2 і розгорнути пост зварювальних робіт.
- •Порядок виконання нормативу
- •Підготувати до роботи і запустити зарядну електростанцію есб-4-вз-1-м1. Підключити групу акумуляторних батарей на зарядку.
- •Постановка на зарядку одної групи акб.
- •Замінити діафрагму бензонасосу б-10 і перевірити його працездатність на стенді моделі 577б.
- •Технічні умови на розбраковку і ремонт деталей паливного насосу
- •Перевірити і відрегулювати форсунку двигуна ямз-238 на тиск початку впорскування та якість розпилювання палива на стенді моделі 13м.
- •Виконати ремонт автомобільної камери самовулканізуючими матеріалами аптечки арш-10. Ремонт камери способом приклеювання заплати з допомогою клею.
- •Підготовка електричного дизельного агрегату
- •Запуск двигуна агрегату за допомогою підігрівача пжд-30 при температурі від 0 і нижче.
- •Обслуговування агрегату під час роботи.
- •2. Призначення та будова кривошипно-шатунного механізму двигуна камаз-740?
- •3. Призначення розташування та будова колінчастого валу двигуна зил-131?
- •Двигуна камаз-740?
- •5. Призначення,розташування та будова газорозподільного механізму двигуна зил-131?
- •Будова газорозподільного механізму двигуна зил-131
- •6. Призначення,розташування та будова газорозподільного механізму двигуна камаз-740?
- •7. Призначення, розташування, кріплення та будова поршня двигуна камаз-740?
- •Поршні призначені -для сприйняття тиску газів у циліндрах двигуна і переді штовхаючого зусиля на шатунні шийки колінчастого валу двигуна.
- •8. Призначення та будова карбюратора к-88а?
- •9 . Призначення, розташування будова та дія виконуючого механізму обмежувача частоти обертання колінчастого валу двигуна зил-131?
- •10 . Призначення та загальна будова системи живлення карбюраторного двигуна зіл-131.
- •Дія паливного насосу б-10
- •12. Назвати режими роботи двигуна?
- •13. Будова розподільного валу двигуна зил-131?
- •14. Призначення, загальна будова системи живлення двигуна КамАз-740.
- •15. Призначення,розташування та будова паливного насоса високого тиску двигуна камаз-740?
- •Призначення, маркування та будова свинцево-кислотних акб?
- •Маркування акумуляторних батарей:
- •16. Будова системи мащення двигуна КамАз-740.
- •17. Призначення та загальна будова трансмісії автомобіля зил-131?
- •18 Призначення, розташування, будова і дія зчеплення автомобіля зил-131?
- •19. Призначення, розташування, будова коробки передач автомобіля зил-131?
- •20. Призначення,будова та розташування коробки передач автомобіля Урал-4320?
- •21. Призначення, розташування, будова та дія зчеплення автомобіля урал-4320?
- •22. Призначення, розташування та будова роздавальної коробки автомобіля зил-131?
- •Будова рк автомобіля зил-131
- •23. Призначення,розташування та будова роздавальної коробки передач автомобіля Урал-4320?
- •24. Призначення,кріплення, будова та головної передачі переднього ведучого моста автомобіля зил-131?
- •25. Призначення,розташування, будова та дія диференціала ведучого моста автомобіля зил-131?
- •Дія диференціалу
- •26. Призначення розташування,будова диференціала роздавальної коробки передач автомобіля урал-4320?
- •І. Вступ – 5 хв.
- •Іі. Зміст заняття - 80 хв.
- •1. Сутність маршу і маршові можливості. Основні показники маршу і їх характеристика. Вихідний пункт(рубіж), пункти і (рубежі) регулювання привали, їх призначення. – 40 хв. Сутність маршу
- •Маршові можливості підрозділів.
- •Основні маршові нормативи.
- •Умови здійснення маршу.
- •2. Завдання і органи похідної охорони. Дії особового складу і підрозділів під час маршу.–40 хв. Завдання і органи похідної охорони
- •Дії головної похідної застави.
- •Предмет тактики. Організаційна структура зсу. Види зсу. Склад та призначення Сухопутних військ
- •Склад та призначення Сухопутних військ зс України.
- •2. Сутність та зміст загальновійськового бою. Види загальновійськового бою. Види маневру підрозділами і вогнем. Сили та засоби збройної боротьби
- •Сили та засоби збройної боротьби
- •3. Заключна частина. 2-3 хв.
- •Зміст заняття - 80 хв. Ядерна зброя і захист від неї.
- •Хімічна зброя і захист від неї.
- •Ор шкірно-наривної дії
- •Біологічна та запалювальна зброя і захист від неї.
- •1. Призначення та підбір по розміру індивідуальних засобів захисту.
- •Призначення та будова протигазу.
- •Склад комплектів і технічні характеристики загальновійськових фп
- •Підбір розмірів протигазу.
- •Перевірка справності та якості підгонки протигазу.
- •Правила користування фільтруючими протигазами.
- •Респіратор і правила користування ним.
- •Призначення та будова загальновійськового захисного комплекту
- •Правила користування загальновійськовим захисним комплектом.
- •2. |Спільні| Використання колективних засобів захисту
- •1. Вибір місця для окопу, його обладнання та маскування. Дії солдата при застосуванні противником зму, під час вогневої підготовки, при нападі повітряного противника. – 120 хв.
- •Приблизна видимість предметів, об’єктів на місцевості:
- •3. Розбивка окопу для бмп (бтр) 20 хв.
- •Заключна частина – 5 хв.
- •Тема «Солдат в наступі», спрямована на подальше удосконалення знань студентів та їх ознайомлення з організацією та основами бойового застосування підрозділів.
- •1. Способи пересування на полі бою. Подолання загороджень і перешкод.
- •2.Підготовка до атаки, перехід в атаку з траншеї (окопу). Знищення противника в першій траншеї, в ході сполучення і в укриттях.
- •Знищення противника в першій траншеї, в ході сполучення і в укриттях.
- •Із урахуванням вказаних факторів, елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).
- •Засоби посилення
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Порядок спостереження порядок шикування колони
- •Шикування похідного порядку
- •1 Мвід від рхБр 2 мвід гв іСвід 3 мвід
- •1.Порядок розташування взводу (відділення, танка) на місці
- •2.Робота командира взводу після отримання наказу на розташування на місці
- •1.Порядок організації та здійснення охорони Механізований (танковий) взвод (відділення, танк) у сторожовій охороні
Зміст заняття - 80 хв. Ядерна зброя і захист від неї.
Ядерна зброя - зброя масового ураження вибухової дії, заснована на використанні енергії, яка виділяється під час ланцюгових реакцій важких атомів деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядерних реакціях синтезу деяких легких ядер ізотопів водню (дейтерію і тритію) у більш важкі.
Основними частинами ядерних боєприпасів є: ядерний зарядний пристрій (ядерний заряд), блок підриву і корпус боєприпасів. До вибуху загальна кількість ядерної вибухової речовини повинна бути розділена на окремі частини, кожна з який має масу менше критичної. Для вибуху необхідно з'єднати ці частини для створення надкритичної маси. У цей момент реакцію розподілу варто ініціювати від спеціального джерела нейтронів.
Є два способи здійснення ядерного вибуху.
Перший: два або декілька підкритичних шматків ядерної вибухової речовини швидко з'єднати в один шматок, розміри і маса якого більше критичної. Це заряд «пушечного типу».
Другий спосіб: пропонує сильне обтиснуті підкритичні маси ядерної вибухової речовини, що підвищує щільність речовини заряду в кілька разів і переводить систему в надкритичний стан. Такий спосіб називається імплозивним.
При вибуху потужністю 20 тис.т у ланцюгову реакцію вступає 1 кг урану або плутонію. Інше розсіюється.
1.2. Види ядерних вибухів
В залежності від задач, розв'язуваних застосуванням ядерної зброї, ядерні вибухи можуть проводиться в повітрі, на поверхні землі і води, під землею і водою. Відповідно до цього розрізняють висотний, повітряний, наземний (наведений), і підземний (підводний) вибухи.
Висотний ядерний вибух – це, вибух зроблений з метою знищення в польоті ракет і літаків на безпечній для наземних об'єктів висоті (понад 10 км.). Його уражаючими факторами є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація й електромагнітний імпульс (ЕМІ).
Повітряний ядерний вибух – це, вибух зроблений на висоті до 10 км, коли світлова область не доторкається поверхні землі (води). Повітряні вибухи поділяються на низькі і високі. Сильне радіоактивне зараження місцевості утвориться тільки поблизу епіцентрів низьких повітряних вибухів. Зараження місцевості по сліду хмари істотного впливу на дії військ не робить. Найбільший вплив при повітряному ядерному вибуху виявляє ударна хвиля, світлове випромінювання (СВЯВ), проникаюча радіація і ЕМІ.
Наземний (надводний) ядерний вибух – це вибух, зроблений на поверхні землі (води), при якому світлова область доторкається землі (води), а пиловий (водяний) стовп із моменту утворення з'єднаний із хмарою вибуху. Характерною рисою наземного (надводного) вибуху є сильне радіоактивне зараження місцевості (води) як у районі вибуху, так і по напрямку руху радіоактивної хмари. Уражаючими фактора вибуху є : ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження і ЕМІ.
Підземний (підводний) вибухи – це вибух під землею (під водою) і характеризується викидом великої кількості ґрунту (води), перемішаної з продуктами ядерної вибухової речовини (ПЯР).
Уражаючими факторами вибуху є: для підземного ЯВ: сейсмовибухові хвилі, сильне радіоактивне зараження місцевості, утворення лійки; для підвідного ЯВ: базисна хвиля, що утвориться при обваленні султана (стовпа) води.
1.3. Уражаючі фактори ядерного вибуху
Повітряна ударна хвиля – являє собою область сильного стиску середовища, розповсюджуючогося в усі сторони від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Уражаюча дія обумовлена надлишковим тиском у фронті хвилі і швидкісним напором повітря рухаючогося від центру вибуху з великою швидкістю, що проходить першу тисячу метрів, за 3 сек; 2000 м - за 5 сек; 3000 м – за 8 сек. Крайнє важке ураження - при надлишковому тиску у фронті ударної хвилі - 0,6 – 0,8 кг/см2; середнє – 0,4 кг/см2; легке – 0,2 – 0,4 кг/см2.
Світлове випромінювання – потік електромагнітної енергії в світловій області вибуху, що включає ультрафіолетову та інфрачервону області спектру. Діє декілька секунд. Основною характеристикою світлового випромінювання, що визначає його уражаючу дію, є світловий імпульс, що викликає опіки чотирьох ступенів:
1 ступень - 2-4 кал/см2; 2 ступень - 4-5 кал/см2; 3 ступень - (омертвління шкіри) - 5-кал/см2; 4 ступень - (обвуглювання шкіри і тканин) - понад 7 кал/см2.
Потужність ЯВ |
Час свічення, с |
Діаметр, м |
Зверх мала Мала Середня Велика Зверх велика |
Близько 0,2 1-2 2-5 5-10 20-40 |
50-200 200-500 500-1000 1000-2000 2000-5000 |
Проникаюча радіація – це потік гама променів і нейтронів, що випускаються з зони вибуху. Вона діє на протязі 15-20 секунд з моменту вибуху і може привести до променевої хвороби особового складу, променева хвороба буває чотирьох ступенів: 1 - легка (100-250 рад); 2 - середня (250-400 рад); 3 - важка (400-600 рад); 4 - вкрай важка (понад 600 рад).
Блискавична форма променевої хвороби виникає при дозах 10000 рад. Ураження військової техніки, радіоелектронної апаратури, визначається іонізуючим впливом проникаючої радіації і одержанням радіаційних змін і порушень у матеріалах.
Гамма-випромінювання сильніше всього послабляється важкими матеріалами (свинець, сталь, бетон), а потік нейтронів найкраще послабляється легкими матеріалами, що містять ядра легких елементів (вода, поліетилен).
Радіоактивне зараження місцевості – обумовлено радіоактивними продуктами (осколками) розпаду ядерного пального, не прореагувавшою частиною ядерного заряду, а також наведеною активністю ґрунту. Радіоактивні продукти утворюють на місцевості слід радіоактивної хмари.
Альфа (α) – випромінювання - потік ядер гелію. Володіють великою іонізуючою здатністю і малою проникаючою здатністю. Обмундирування захищає.
Бета (β) – випромінювання – потік електронів. Володіє більшою, ніж α-випромінювання проникаючою здатністю (одяг захищає на 50%), але меншою іонізуючою здатністю. β-випромінювання небезпечні при попаданні на шкіру і, особливо, всередину організму.
Гама (γ) – випромінювання – це кванти (порції) електромагнітного випромінювання (подібно рентгенівському). Володіє великою проникаючою здатністю і меньшою, ніж α,β іонізуючою здатністю.
Нейтронне (n) – випромінювання – потік нейтронів. Через відсутність заряду має велику проникаючу і іонізуючу здатність.
Іонізуючі випромінювання (ІІ) не мають кольору і запаху, а швидкість їхнього розпаду не може бути змінена фізичним або хімічним способом.
Електромагнітний імпульс – являє собою короткочасне сильне електромагнітне поле, що виникає в момент ядерного вибуху і діє декілька секунд, що наводить у провідниках електричний струм в десятки тисяч вольт, які виводять з ладу радіоелектронну апаратуру. γ-кванти, що випускаються з зони протікання ядерних реакцій, вибивають з атомів повітря швидкі електрони, які заражені негативно і летючі в напрямку руху γ-квантів зі швидкістю світла, а позитивні іони залишаються на місці. В результаті такого поділу електричних зарядів в просторі утворяться елементарні і результуючі електричні та магнітні поля ЕМІ.
Найбільш піддані впливу ЕМІ лінії електропередач, зв'язку, сигналізації і управління. Прийняті в цих лініях кабелі й апаратура мають електричну міцність до 8-10 кв. При використанні звичайних засобів захисту від впливу розрядів небезпечна напруга для такої лінії складає 50 кв.
