- •Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми, що вивчає «Історія української культури».
- •2.Українська національна культура як самобутній соціокультурний феномен, її характерні риси та ознаки. Історична пам'ять як чинник формування національної свідомості.
- •3.Поняття ментальності та національного характеру, основні риси української ментальності.
- •4.Джерела вивчення історії української культури.
- •5.Поліетнічний та поліконфесійний склад населення сучасної України.
- •6.Основні та допоміжні види господарської діяльності українців, їх вплив на формування українського національного характеру.
- •7.Розвиток ремесел та промислів на українських землях.
- •8.Особливості традиційного українського житла. Селянський двір та господарські споруди.
- •9.Традиційний український одяг та його основні функції.
- •10.Традиційні доповнення до українського костюма: пояси, убір голови, взуття, прикраси.
- •26.Розвиток друкарства на українських землях.
- •27.Особливості культурного розвитку Галицько–Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис.
- •28.Роль козацтва у розвитку української культури.
- •29.Народні думи і пісні хv-хvіі ст., їх тематика і особливості. Бандуристи, лірники.
- •Жанрові особливості
- •30.Роль братств у національно-культурному житті України.
- •31.Острозький колегіум та Києво-Могилянська Академія, їх місце в національно-культурному розвитку українського народу.
- •32.Полемічна література: причини виникнення та видатні представники.
- •34.Архітектура, містобудування образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво епохи Ренесансу.
- •36.Особливості української барокової архітектури та скульптури.
- •37.Українське бароко в літературі та образотворчому мистецтві. Літописи Самовидця, г. Граб'янки і с. Величка.
- •38.Музична культура України xviiі ст.
- •39.Розвиток науки і освіти в Україні хіх ст.
- •41.Культура України в період розвитку капіталізму і посилення національно-колоніального гніту (хіх ст.). Валуєвський циркуляр. Емський указ.
- •42.Розвиток української літератури в XIX ст.: основні напрямки, теми та представники.
- •43.Розвиток музичної культури в Україні хіх ст. М.В. Лисенко. Музичний фольклор кобзарі, бандуристів, лірників.
- •44.Українська драматургія та розвиток театрального мистецтва у хіх ст. Аматорський і професійний театр.
- •45.Розвиток образотворчого мистецтва на території сучасної України в XIX ст. Діяльність мистецьких об'єднань. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво хіх ст.
- •46.Розвиток архітектура на території сучасної України у хіх ст.
- •47.Роль музеїв у збереженні культурних надбань і пробудженні національної самосвідомості.
- •48.Українська культура на зламі століть. Модернізм в культурі межі хіх-хх ст.
- •49.Здобутки української культури у період її національно-культурного відродження (1917-1933 рр.).
- •50."Розстріляне відродження" в 20-30-х роках хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •51.Система освіти в урср: досягнення та проблеми.
- •52.Живопис, скульптура та архітектура в урср. Соцреалізм.
- •53.Український театр та кіномистецтво радянської доби: досягнення та проблеми.
- •54.Розвиток науки в урср.
- •55.Релігійна політика в урср.
- •56.Розвиток літератури в урср. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •57.Становлення й розвиток української церкви та її роль в українській культурі.
- •58.Пам’ятки садово-паркової культури на території України.
- •59.Розвиток музичного мистецтва, театру та кіно сучасної України.
- •60.Розвиток української літератури доби незалежності: проблеми і перспективи.
- •61.Основні тенденції розвитку науки в незалежній Україні.
- •62.Сучасний стан української архітектури, скульптури, живопису.
- •63.Освітній процес в незалежній Україні: проблеми та перспективи.
- •64.Університети як науково-культурні центри в Україні.
- •65.Роль Черкащини в розвитку української культури (видатні діячі культури, пам’ятки духовної та матеріальної культури).
- •66.Культура та релігія національних меншин в сучасній Україні.
- •67.Творчість діячів української культури в еміграції.
- •68.Місце та роль жінки в розвитку української культури.
- •69.Українські підприємці-меценати, їх внесок у розвиток української культури.
- •70.Внесок української культури в загальносвітову культурну скарбницю.
70.Внесок української культури в загальносвітову культурну скарбницю.
Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв’язок з навколишньою природою та іншими народами.
Культура українського народу розвивалася не ізольовано від культур інших народів, а перебувала, закономірно, в контексті світового культурного процесу. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи культурні цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів. Цим самим вони розвивали не лише національну культуру, але й зробили вагомий внесок у скарбницю світової. Характерною особливістю української культури є її відкритість і стабільність, здатність сприймати й українізовувати різні культурні впливи. Завдяки цьому українська культура протягом своєї історії двічі змогла відродитись і зберегти духовний генофонд нації в умовах колоніального гніту. Проблема систематизації культури і розкриття її структури є досить складною. Це обумовлено тим, що людство нагромадило величезні матеріальні й духовні цінності, створені в різні епохи різними народами, котрі тепер стали загальнолюдським культурним сплавом. Крім того, культурний процес — це жива людська діяльність, що опирається на культурну спадщину сотень поколінь людського роду, які збагатили культуру своїми знаннями, творчістю, новими відкриттями, досвідом, навичками і вміннями. Через обмін цінностями культури розкривається зміст культурного прогресу.
Разом з тим жодна національна культура не може існувати як замкнена, самодостатня — без творчого спілкування з іншими культурами. Здобутки української культури стають надбанням усього світу, оцінюються як національний внесок у міжнародний культурний процес.
український народ, здобувши свою державну незалежність, має повне право на відродження і подальше творення своєї національної за змістом культури. За прикладом незалежних розвинених держав світу Українська держава повинна посилити свою роль у підтримці сфери національної культури для: 1) піднесення національного престижу; 2) створення освітньо-виховної галузі культури з метою відродження у свідомості народу духовно-моральних універсалій національної культури, піднесення національного самоусвідомлення громадян, консолідації їх в єдину політичну націю; 3) побудови індустрії культури для посилення ділової активності трудящих в містах і селах, що зазнали культурного занепаду. Лише таким чином український народ зробить свій вагомий внесок у культурну скарбницю світової цивілізації, адже, як свідчить аналіз минулої історії, «всяке відречення од змагань до національно-політичної незалежності йшло все в парі з національною руїною, із занепадом національної культури і найстрашнішим для нас ренегатством найбільш активних верств українського народу».