65.Роль Черкащини в розвитку української культури (видатні діячі культури, пам’ятки духовної та матеріальної культури).

В області діє широка мережа установ культури і мистецтва:

обласний музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

обласний театр ляльок

обласна філармонія

Канівське училище культури і мистецтв

Уманське музичне училище ім. П. Д. Демуцького

Черкаське музичне училище ім. С. С. Гулака-Артемовського

40 шкіл естетичного виховання

737 Будинків культури і клубів

759 бібліотек

44 державних та 288 громадських музеїв

Шевченківський національний заповідник в м. Каневі

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»

4 державних історико-культурних заповідника:

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник

Кам'янський державний історико-культурний заповідник

Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів»

Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»

В області розташовані 77 пам'яток історії, архітектури та археології та 9 (дев'ять) історико-культурних заповідників національного значення. У тому числі національного значення: пам'яток містобудування і архітектури — 56, пам'яткок історії — 4, пам'яток монументального мистецтва — 1, пам'яток археології — 16[6].

Серед них:

Будинок пана Енгельгарда 1828–1829 рр.;

Дуб Т.Шевченка ;

Хата чумака (етнографічний музей) 1816 р.;

Хата Т.Шевченка XIX-ХХ ст.;

Садиба: парк, палацовий будинок XVIII–XIX ст.;

Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Т.Шевченка»;

Преображенська церква Красногірського монастиря 1767–1772 рр.;

Садиба Давидових поч. XIX ст.;

Городище «Княжа гора» ХІІ ст.;

Шевченківський Національний заповідник(Могила Т.Шевченка);

Канівський музей народного декоративно-ужиткового мистецтва;

Сосна М. В. Гоголя;

Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», с. Трахтемирів;

Державний історико-культурний заповідник у м. Корсунь-Шевченківському;

Садиба Лопухіних XVIII ст.;

Парк і комплекс споруд Мисливського замку 1896–1903 рр.;

Базиліанський монастир 1764–1784 рр.;

Дендропарк «Софіївка» 1796 р.;

Могила Цадика Нахмана 1811 р.;

Костел 1812 р.;

Національний заповідник «Чигирин»;

Залишки вежі Дорошенка XVI–XVIII ст.;

Братська могила козаків і мирних жителів, які загинули від рук турецьких загарбників XVII ст.;

Пам'ятник героям битв з польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками XIX ст.;

Давні кургани;

Мотронинський монастир 1801 р.;

Іллінська церква-усипальниця Б.Хмельницького 1653 р.;

Залишки маєтку Б.Хмельницького XVII ст.;

Пам'ятник історії «Три криниці» XVII ст.

Державний історико-археологічний заповідник «Трипільська культура» у с. Легедзине;

Державний історико-культурний заповідник «Стара Умань»;

Кам'янський державний історико-культурний заповідник;

Черкащина дала світові двох національних Геніїв: Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького; героїв визвольної війни українського народу Петра Дорошенка та Івана Виговського, гайдамацьких ватажків Максима Залізняка і Івана Гонту, Героя України В'ячеслава Чорновола.

На Черкащині народилися відомі письменники: Іван Нечуй-Левицький, Семен Гулак-Артемовський, Михайло Старицький, Михайло Драй-Хмара. Тут творив поет Василь Симоненко.

У скарбниці світової культури чільне місце займають шедеври художника Данила Нарбута.

На Черкащині жили і творили такі мислителі та науковці, як Григорій Сковорода, Михайло Максимович, Микола Біляшівський.