- •Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми, що вивчає «Історія української культури».
- •2.Українська національна культура як самобутній соціокультурний феномен, її характерні риси та ознаки. Історична пам'ять як чинник формування національної свідомості.
- •3.Поняття ментальності та національного характеру, основні риси української ментальності.
- •4.Джерела вивчення історії української культури.
- •5.Поліетнічний та поліконфесійний склад населення сучасної України.
- •6.Основні та допоміжні види господарської діяльності українців, їх вплив на формування українського національного характеру.
- •7.Розвиток ремесел та промислів на українських землях.
- •8.Особливості традиційного українського житла. Селянський двір та господарські споруди.
- •9.Традиційний український одяг та його основні функції.
- •10.Традиційні доповнення до українського костюма: пояси, убір голови, взуття, прикраси.
- •26.Розвиток друкарства на українських землях.
- •27.Особливості культурного розвитку Галицько–Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис.
- •28.Роль козацтва у розвитку української культури.
- •29.Народні думи і пісні хv-хvіі ст., їх тематика і особливості. Бандуристи, лірники.
- •Жанрові особливості
- •30.Роль братств у національно-культурному житті України.
- •31.Острозький колегіум та Києво-Могилянська Академія, їх місце в національно-культурному розвитку українського народу.
- •32.Полемічна література: причини виникнення та видатні представники.
- •34.Архітектура, містобудування образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво епохи Ренесансу.
- •36.Особливості української барокової архітектури та скульптури.
- •37.Українське бароко в літературі та образотворчому мистецтві. Літописи Самовидця, г. Граб'янки і с. Величка.
- •38.Музична культура України xviiі ст.
- •39.Розвиток науки і освіти в Україні хіх ст.
- •41.Культура України в період розвитку капіталізму і посилення національно-колоніального гніту (хіх ст.). Валуєвський циркуляр. Емський указ.
- •42.Розвиток української літератури в XIX ст.: основні напрямки, теми та представники.
- •43.Розвиток музичної культури в Україні хіх ст. М.В. Лисенко. Музичний фольклор кобзарі, бандуристів, лірників.
- •44.Українська драматургія та розвиток театрального мистецтва у хіх ст. Аматорський і професійний театр.
- •45.Розвиток образотворчого мистецтва на території сучасної України в XIX ст. Діяльність мистецьких об'єднань. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво хіх ст.
- •46.Розвиток архітектура на території сучасної України у хіх ст.
- •47.Роль музеїв у збереженні культурних надбань і пробудженні національної самосвідомості.
- •48.Українська культура на зламі століть. Модернізм в культурі межі хіх-хх ст.
- •49.Здобутки української культури у період її національно-культурного відродження (1917-1933 рр.).
- •50."Розстріляне відродження" в 20-30-х роках хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •51.Система освіти в урср: досягнення та проблеми.
- •52.Живопис, скульптура та архітектура в урср. Соцреалізм.
- •53.Український театр та кіномистецтво радянської доби: досягнення та проблеми.
- •54.Розвиток науки в урср.
- •55.Релігійна політика в урср.
- •56.Розвиток літератури в урср. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •57.Становлення й розвиток української церкви та її роль в українській культурі.
- •58.Пам’ятки садово-паркової культури на території України.
- •59.Розвиток музичного мистецтва, театру та кіно сучасної України.
- •60.Розвиток української літератури доби незалежності: проблеми і перспективи.
- •61.Основні тенденції розвитку науки в незалежній Україні.
- •62.Сучасний стан української архітектури, скульптури, живопису.
- •63.Освітній процес в незалежній Україні: проблеми та перспективи.
- •64.Університети як науково-культурні центри в Україні.
- •65.Роль Черкащини в розвитку української культури (видатні діячі культури, пам’ятки духовної та матеріальної культури).
- •66.Культура та релігія національних меншин в сучасній Україні.
- •67.Творчість діячів української культури в еміграції.
- •68.Місце та роль жінки в розвитку української культури.
- •69.Українські підприємці-меценати, їх внесок у розвиток української культури.
- •70.Внесок української культури в загальносвітову культурну скарбницю.
62.Сучасний стан української архітектури, скульптури, живопису.
Мова сучасної архітектури стає більш глобальною, плюралістичною за творчим спрямуванням, але водночас значну роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі. В творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. В нових будовах стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових – легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали (готель «Хрещатик» арх. Л. Філенко, діловий комплекс «Зовнішекспосервіс» арх. О. Донець та ін., банк «Україна» арх. Бабушкін, офісний центр «Київ-Донбас» арх. В. Жежерін, готельно-офісний центр «Східний горизонт» арх. О. Комаровський, комплекс «Ексімбанк» арх. І. Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. Знаковою подією була також реконструкція та оновлення майдану Незалежності у 2001 р., зокрема встановили Монумент Незалежності та ін. Протягом 2001 – 2011 рр. побудовано Свято – Троїцький собор (с. Підволочиськ Тернопільської обл., житловий комплекс «Славія» м. Дніпропетровськ, Костел Матері Божої Неустанної Помочі м. Львів та ін.
Для сучасного українського мистецтва властивий зв'язок з традиційною культурою. Плідно працюють знані митці та представники молодшої генерації: А.Чебикін, В.Чепелик, О.Чепелик, В.Токарєв, В.Полтавець, В.Зноба, І.Марчук, В.Перевальський, Є .Прокопов, В.Басанець, П.Кулик, О.Пінчук, І.Чичкан, О.Бородай, О.Гнилицький, Ю.Соломко та ін.
В Україні та за її межами відома творчість І.Марчука (нар. 1936). Його творчість близька до європейського сюрреалізму, ку-бофутуризму і гіперреалізму, демонструється у музеях і виставкових залах Європи, Америки та Австралії ("Грація", "Двоє", "Єва"). Його мистецтво пройшло випробування часом - радянська влада забороняла його твори і своє визнання він отримав тільки за часів незалежності України. Свою творчість І.Марчук поділяє на тематичні цикли: "Голос моєї душі", "Цвітіння", "Пейзаж", "Портрет", "Спадщина", "Кольорові прелюдії", "Абстрактні композиції".
Яскравим представником сучасної скульптури є Василь Дубовий, який працював в ділянці монументальної, декоративної, станкової скульптури. Він створив ряд портретів та композицій (бронза литво Микола Антіох-Вербицький, 1995 р., проект пам’ятника Марії Русовій, 1993-1994 рр.)
Цікаві та непересічні роботи майстра сучасності Володимира Чепелика. Він вміло поєднує образну пластичну мову з національним темпераментом і високопрофесійним володінням матеріалом. Таке поєднання робить творчість В. Чепелика визначним явищем у сучасній українській художній культурі. Найбільш відомі його твори: станкові – «Біль», «С. Васильківський», «М. Ге» (1988); пам'ятники– декабристам (м. Кам'янка Черкаської області, 1982); героям Малинського підпілля (м. Малин Житомирської області, 1984); корабелам (м. Миколаїв – з нагоди 200-річчя міста, 1989); жителям селища на Трухановому острові, спаленого фашистами в 1943 році (м. Київ, 1989); воїнам, полеглим при визволенні Києва у 1943 році (Південна Борщагівка, м. Київ, 1990); Шевченку у місті Чернігові (1992); Жертвам чорнобильської аварії (Святошин, м. Київ, 1994); Жертвам репресій (у Биківнянському лісі під Києвом, 1995), загиблим співробітникам МВС України (м. Київ, 1997) та ін. У співавторстві з Олексієм Чепеликом: пам'ятники народному артисту України Миколі Яковченку (м. Київ, 2000, м. Прилуки, 2008), Олесю Гончару (м. Київ, 2001), Сержу Лифарю (м. Лозанна, Швейцарія, 2003), загиблим дочкам та синам України (м. Маутхаузен, Австрія, 2002), українському козацтву (м. Відень, Австрія, 2004), Тарасові Шевченку (м. Тбілісі, Грузія, 2007).
Виразною та актуальною є творчість Володимира Цісарика (пам’ятник львівському сажотрусу, 2010 р., пам’ятник В. Винниченку в м. Кіровоград, 2010 р., у співпраці із заслуженим художником Івановим С. монумент «Єдина Європа» у м. Миколаїв, 2010 р. та ін.), а також Євгена Деревянка – українського скульптора-експресіоніста, засновника арт-галереї «Гольфстрім» (пам’ятник М. Святоші у м. Київ, 2006 р.)
