- •Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми, що вивчає «Історія української культури».
- •2.Українська національна культура як самобутній соціокультурний феномен, її характерні риси та ознаки. Історична пам'ять як чинник формування національної свідомості.
- •3.Поняття ментальності та національного характеру, основні риси української ментальності.
- •4.Джерела вивчення історії української культури.
- •5.Поліетнічний та поліконфесійний склад населення сучасної України.
- •6.Основні та допоміжні види господарської діяльності українців, їх вплив на формування українського національного характеру.
- •7.Розвиток ремесел та промислів на українських землях.
- •8.Особливості традиційного українського житла. Селянський двір та господарські споруди.
- •9.Традиційний український одяг та його основні функції.
- •10.Традиційні доповнення до українського костюма: пояси, убір голови, взуття, прикраси.
- •26.Розвиток друкарства на українських землях.
- •27.Особливості культурного розвитку Галицько–Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис.
- •28.Роль козацтва у розвитку української культури.
- •29.Народні думи і пісні хv-хvіі ст., їх тематика і особливості. Бандуристи, лірники.
- •Жанрові особливості
- •30.Роль братств у національно-культурному житті України.
- •31.Острозький колегіум та Києво-Могилянська Академія, їх місце в національно-культурному розвитку українського народу.
- •32.Полемічна література: причини виникнення та видатні представники.
- •34.Архітектура, містобудування образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво епохи Ренесансу.
- •36.Особливості української барокової архітектури та скульптури.
- •37.Українське бароко в літературі та образотворчому мистецтві. Літописи Самовидця, г. Граб'янки і с. Величка.
- •38.Музична культура України xviiі ст.
- •39.Розвиток науки і освіти в Україні хіх ст.
- •41.Культура України в період розвитку капіталізму і посилення національно-колоніального гніту (хіх ст.). Валуєвський циркуляр. Емський указ.
- •42.Розвиток української літератури в XIX ст.: основні напрямки, теми та представники.
- •43.Розвиток музичної культури в Україні хіх ст. М.В. Лисенко. Музичний фольклор кобзарі, бандуристів, лірників.
- •44.Українська драматургія та розвиток театрального мистецтва у хіх ст. Аматорський і професійний театр.
- •45.Розвиток образотворчого мистецтва на території сучасної України в XIX ст. Діяльність мистецьких об'єднань. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво хіх ст.
- •46.Розвиток архітектура на території сучасної України у хіх ст.
- •47.Роль музеїв у збереженні культурних надбань і пробудженні національної самосвідомості.
- •48.Українська культура на зламі століть. Модернізм в культурі межі хіх-хх ст.
- •49.Здобутки української культури у період її національно-культурного відродження (1917-1933 рр.).
- •50."Розстріляне відродження" в 20-30-х роках хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •51.Система освіти в урср: досягнення та проблеми.
- •52.Живопис, скульптура та архітектура в урср. Соцреалізм.
- •53.Український театр та кіномистецтво радянської доби: досягнення та проблеми.
- •54.Розвиток науки в урср.
- •55.Релігійна політика в урср.
- •56.Розвиток літератури в урср. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •57.Становлення й розвиток української церкви та її роль в українській культурі.
- •58.Пам’ятки садово-паркової культури на території України.
- •59.Розвиток музичного мистецтва, театру та кіно сучасної України.
- •60.Розвиток української літератури доби незалежності: проблеми і перспективи.
- •61.Основні тенденції розвитку науки в незалежній Україні.
- •62.Сучасний стан української архітектури, скульптури, живопису.
- •63.Освітній процес в незалежній Україні: проблеми та перспективи.
- •64.Університети як науково-культурні центри в Україні.
- •65.Роль Черкащини в розвитку української культури (видатні діячі культури, пам’ятки духовної та матеріальної культури).
- •66.Культура та релігія національних меншин в сучасній Україні.
- •67.Творчість діячів української культури в еміграції.
- •68.Місце та роль жінки в розвитку української культури.
- •69.Українські підприємці-меценати, їх внесок у розвиток української культури.
- •70.Внесок української культури в загальносвітову культурну скарбницю.
58.Пам’ятки садово-паркової культури на території України.
На території Хмельниччини площею 20,6 тис. кв.км., яка займає друге місце після Криму за кількістю заповідних старовинних парків нашої держави, збереглося чимало цінних видів вікових дерев. Найбільше реліктів, екзотів, унікумів проростає в природно-історичних об’єктах національної еко-культурної спадщини, парках – пам’ятках садово-паркового мистецтва. Сприятливі грунтово-кліматичні умови, неспокійний, хвилястий рельєф місцин, часто перерізаний голубими стрічками струмків і річок створили неповторної краси куточки рослинного світу.
У парках – пам’ятках садово-паркового мистецтва, у дендропарках, заповідниках, заказниках, ботанічних садах, лісопарках зібрано різноманітні колекції екзотичних рослин відкритого і закритого ґрунту. Вони – найголовніші ботанічно-дендрологічні скарбниці, що складають основу дендрології і декоративного садівництва, вони є центром заготівлі і вирощування посадкового матеріалу для потреб народного господарства та озеленення міст і сіл.
Тут проводиться велика робота інтродукції нових екзотичних і рідкісних рослин, щоб збагатити і примножити природу рідного краю.
Загальна площа всіх заповідних територій займає 9935 кв. км.
Державні парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва займають 180,1 кв.км, що становить 1,8 % до площі заповідних територій і 0,9 % до загальної площі області. Об’єкти природи місцевого значення - 60 га - 0,33 % до площі парків держави. Під охорону держави взяті справжні шедеври, відомі далеко за межами області. Зумовлено це необхідністю збереження цінних історичних, штучно створених природних комплексів з наявністю великої кількості рослин, занесених до «Червоної книги».
Кожен парк – це витвір свого часу, що становить велику наукову, історико-культурну, художньо-естетичну цінність. К.Д. Ушинський писав у своєму «Щоденнику»: «Називайте мене варваром у педагогіці, але я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт має такий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога».
У 1972 році була виділена окрема заповідна категорія – парки – пам’ятки садово – паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення. Сюди увійшли академічні парки, ботанічні сади, дендропарки, лісопарки, меморіальні лісові насадження.
До парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, де найбільше збереглося реліктових, екзотичних та унікальних насаджень належать:
АНТОНІНСЬКИЙ ПАРК Красилівського району, де проростає найстаріше на Україні тюльпанне дерево, бук північний, горіх чорний. Всього 60 порід.
ГОЛОЗУБИНЕЦЬКИЙ ПАРК Дунаєвецького району, де ростуть: горіх чорний, клен сріблястий (форма розсіченолиста), клен американський строкатолистий, сосна кримська, смерека біла, модрина європейська. Всього 30 порід.
МАЛІЄВЕЦЬКИЙ ПАРК Дунаєвецького району. Тут переважають породи віком 100 і більше років. Це ялина срібляста, сосна Веймутова та чорна, модрина європейська, ялиця сибірська, смерека гребінчаста, туї західна і східна, оцтове дерево, ялівці козацький та Віргінського, сніжноягідник.
МИХАЙЛІВСЬКИЙ ПАРК один із найяскравіших і найбагатших у дендрологічному відношенні парків області. Тут біля 100 рідкісних видів екзотичної деревної та кущової рослинності з різних ботаніко-географічних районів та зарубіжних країн.
Найціннішим серед деревостану парку є найбільший в області гінкго дволопатеве; сосна Веймутова, сосна чорна, модрина, псевдотсуга, бархат амурський, бук північний, платан східний, дуб каштанолистий, дуб пірамідальний, клен зеленокорий.
НОВОСЕЛИЦЬКИЙ ПАРК (Гамарня) Полонського району. Тут близько 200 екземплярів дуба черешчатого віком 150 років. Всього в парку близько 30 порід.
НОВОСЕЛИЦЬКИЙ ПАРК Старокостянтинівського району. Тут зростають здебільшого місцеві породи дуба, граба, липи, вільхи. На партері росте красуня модрина європейська і чудова сосна.
САМЧИКІВСЬКИЙ ПАРК. Про нього відомий паркознавець І. Косаревський у своїй книзі «Искусство паркового пейзажа» сказав: «Парк влаштований дещо незвичайно, як в плануванні алеї і доріг, так і в розміщенні архітектурних об’єктів і дерев. В практиці паркобудівного мистецтва, немає аналогічних прикладів де б так вдало поєднувались ці елементи».
У Самчиківському садибному парку зростає 165 порід і видів дерев та кущів. Серед них реліктів – 4, екзотів – 75, унікумів – 1, решта – аборигени, як алея із 200-літніх лип, дуб черешчатий більше 200-літнього віку. Із реліктів тут ростуть: бархат (оксамит) амурський, берека – породи третинного періоду, бузок угорський, дуб каштанолистий. Екзоти: хеномелес видовжений, айлант надвисокий, аморфа кущова, береза даурська, бузок Генрі, бузок Пекінський, верба курайська, вишня японська, гледичія триголкова, гортензія деревовидна Бретшнейдера, горіх маньчжурський, дейція шорстка, дазифора Фрідріксена, дуб крупноплідний, дуб пильчастий, дуб черепитчастий, дуб Гартвіса, ірга круглолиста, кизил цілокраїй, кизильник Діваріката, клен татарський, клен Швелера, клен Трутветнара, клен Рубро, клен Реттенбаха, катальпа Бігноєва, кедрова сосна європейська, липа канадська різнолиста (крупнолиста), лапина крилоплода, модрина польська, модрина японська, магонія падуболиста, псевдотстуга, спірея японська середня, спірея Венгутта, сумах пухнастий, свидина кров’яна, тополя бальзамічна, форзиція плакуча, ялина канадська сиза, ялина Енгельмана та багато інших унікумів. Проростає чи не єдиний в Україні екземпляр ясена американського горіхолистого висотою 20м і діаметром стовбура 1,2м.
Серед парків - пам’яток садово – паркового мистецтва місцевого значення ДЕНДРОПАРК «ПОДІЛЛЯ» – скарбниця цінних місцевих та інтродукованих деревних і кущових порід. Його колекція нараховує понад 400 видів і форм дерев та кущів, з яких заслуговують на увагу платан східний, сосна європейська, кримська, софора і катальпа японські, тис ягідний, дугласія зелена, аралія маньчжурська, екзохорда Альберта, маклюра оранжева, клоничка периста, береза біла, великоквіткова, маньчжурська, Литвинова, паперова, Шмідта, японська, дугласія зелена або псевдотсуга тисолиста і багато, багато інших цікавих порід і видів.
МИНЬКОВЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК площею всього 3га, але це справжня ботанічна лабораторія зелених насаджень. Тут зростає 260 видів дерев і кущів. Більшість із них цікаві екзоти. Це – гінкго дволопатеве, тис ягідний, бархат амурський, сахалінський, бундук японський, каркас східний і Бунга, катальпа яйцевидна, оцтове дерево, мильне дерево, евкомія в’язолиста, екзохорда Альберта, маклюра оранжева, птелея пальчаста, софора японська, сніжноягідник, текома вкорінена, туя Стендиша, хурма відгінська, горобина тюрінгтська, чай курильський, сосна австрійська, Банкса, Веймутова, береза даурська, киргизька, ліщинолиста, Литвинова, паперова, пухнаста, Шмідта, японська, ясен білоцвітний, зелено цвітний, пенсільванський, яловець звичайний, Вергінського, китайський, козацький, товстокорий.
МАКІВСЬКИЙ ПАРК налічує близько 900 екземплярів дерев та кущів 30-ти видів. Із цікавих – модрина сибірська, сосна чорна, бук червонолистий, платан кленолистий лондонський.
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ПАРК містить ялинові алеї та дубові гаї віком 120 – 200 років.
КУЯВСЬКИЙ ПАРК має дві алеї із ялини і сосни та сосни Веймутова, горіх чорний, бук східний.
У СКАРЖИНСЬКОМУ ПАРКУ зростає біля 50 видів. Серед них є екзоти – тюльпанне дерево, бук східний, катальпа, сосна Веймутова, модрина сибірська, ясен клювоплідний, барбарис.
ГОВОРІВСЬКИЙ – Віньковецького району. Тут зростають екзоти: сосна Веймутова, модрина плакучоформа, п’ять велетенських дубів віком 200 – 400 років, 200 – літні ялини і чудова липова алея.
ДЕНДРОПАРК КАМ′ЯНЕЦЬ – ПОДІЛЬСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ має в своєму флористичному складі тис ягідний, модрину європейську, катальпу японську, оцтове дерево, келерію японську, спірею Вангутта, тамарикс. Всього близько 50 видів.
ГОЛОСКІВСЬКИЙ ПАРК Кам’янець – Подільського району містить понад 40видів рослин, яким 100 років.
ГАННОПІЛЬСЬКИЙ ПАРК Славутського району складається із місцевих порід.
КРИВИНСЬКИЙ ПАРК Славутського району має у своєму складі здебільшого дуб і сосну.
СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАРК має досить різноманітні насадження, більшість - сосна, липа, ясен, клен, каштан
