- •Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми, що вивчає «Історія української культури».
- •2.Українська національна культура як самобутній соціокультурний феномен, її характерні риси та ознаки. Історична пам'ять як чинник формування національної свідомості.
- •3.Поняття ментальності та національного характеру, основні риси української ментальності.
- •4.Джерела вивчення історії української культури.
- •5.Поліетнічний та поліконфесійний склад населення сучасної України.
- •6.Основні та допоміжні види господарської діяльності українців, їх вплив на формування українського національного характеру.
- •7.Розвиток ремесел та промислів на українських землях.
- •8.Особливості традиційного українського житла. Селянський двір та господарські споруди.
- •9.Традиційний український одяг та його основні функції.
- •10.Традиційні доповнення до українського костюма: пояси, убір голови, взуття, прикраси.
- •26.Розвиток друкарства на українських землях.
- •27.Особливості культурного розвитку Галицько–Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис.
- •28.Роль козацтва у розвитку української культури.
- •29.Народні думи і пісні хv-хvіі ст., їх тематика і особливості. Бандуристи, лірники.
- •Жанрові особливості
- •30.Роль братств у національно-культурному житті України.
- •31.Острозький колегіум та Києво-Могилянська Академія, їх місце в національно-культурному розвитку українського народу.
- •32.Полемічна література: причини виникнення та видатні представники.
- •34.Архітектура, містобудування образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво епохи Ренесансу.
- •36.Особливості української барокової архітектури та скульптури.
- •37.Українське бароко в літературі та образотворчому мистецтві. Літописи Самовидця, г. Граб'янки і с. Величка.
- •38.Музична культура України xviiі ст.
- •39.Розвиток науки і освіти в Україні хіх ст.
- •41.Культура України в період розвитку капіталізму і посилення національно-колоніального гніту (хіх ст.). Валуєвський циркуляр. Емський указ.
- •42.Розвиток української літератури в XIX ст.: основні напрямки, теми та представники.
- •43.Розвиток музичної культури в Україні хіх ст. М.В. Лисенко. Музичний фольклор кобзарі, бандуристів, лірників.
- •44.Українська драматургія та розвиток театрального мистецтва у хіх ст. Аматорський і професійний театр.
- •45.Розвиток образотворчого мистецтва на території сучасної України в XIX ст. Діяльність мистецьких об'єднань. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво хіх ст.
- •46.Розвиток архітектура на території сучасної України у хіх ст.
- •47.Роль музеїв у збереженні культурних надбань і пробудженні національної самосвідомості.
- •48.Українська культура на зламі століть. Модернізм в культурі межі хіх-хх ст.
- •49.Здобутки української культури у період її національно-культурного відродження (1917-1933 рр.).
- •50."Розстріляне відродження" в 20-30-х роках хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •51.Система освіти в урср: досягнення та проблеми.
- •52.Живопис, скульптура та архітектура в урср. Соцреалізм.
- •53.Український театр та кіномистецтво радянської доби: досягнення та проблеми.
- •54.Розвиток науки в урср.
- •55.Релігійна політика в урср.
- •56.Розвиток літератури в урср. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •57.Становлення й розвиток української церкви та її роль в українській культурі.
- •58.Пам’ятки садово-паркової культури на території України.
- •59.Розвиток музичного мистецтва, театру та кіно сучасної України.
- •60.Розвиток української літератури доби незалежності: проблеми і перспективи.
- •61.Основні тенденції розвитку науки в незалежній Україні.
- •62.Сучасний стан української архітектури, скульптури, живопису.
- •63.Освітній процес в незалежній Україні: проблеми та перспективи.
- •64.Університети як науково-культурні центри в Україні.
- •65.Роль Черкащини в розвитку української культури (видатні діячі культури, пам’ятки духовної та матеріальної культури).
- •66.Культура та релігія національних меншин в сучасній Україні.
- •67.Творчість діячів української культури в еміграції.
- •68.Місце та роль жінки в розвитку української культури.
- •69.Українські підприємці-меценати, їх внесок у розвиток української культури.
- •70.Внесок української культури в загальносвітову культурну скарбницю.
53.Український театр та кіномистецтво радянської доби: досягнення та проблеми.
Плідно розвивалось театральне мистецтво. Етапним у розвитку українського театру став 1918 р., коли у Києві утворилися три театри: Державний драматичний (у березні 1919р. перейменований у Перший Український театр Радянської республіки ім.Т.Шевченка), Державний народний (з 1922 р. – Український драматичний театр ім.М.Заньковецької) та “Молодий театр” (з 1922 р. – модерний український театр “Березіль”). На кінець 1925 р. в Україні налічувалося вже 45, а в 1940 р. – 140 постійних державних і понад 40 робітничо-колгоспних театрів. Основу репертуару театру становила класична драматургія. Але з‘явилися і цілком нові за духом і формою драматичні твори: “Фея гіркого мегдалю” І.Кочерги; “До третіх півнів” Я.Мамонтова; “97”, “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, “Патетична соната” та інші драми М.Куліша. Особливо великою популярністю користувалися драматичний театр ім.І.Франка на чолі з Г.Юрою і театр “Березіль” на чолі з Лесем Курбасом. З зросла ціла плеяда талановитих акторів: А.Бучма, Н.Ужвій, Ю.Шумський, П.Нятко та ін.
Після смерті Сталіна (1953 р.) почалася часткова лібералізація радянського режиму, яка отримала назву "відлига". Це істотно покращило умови для розвитку культури в цілому.
Пожвавилося театральне життя. Хоча кількість театрів в Україні зменшилася з 80 у 1958 р до 61 у 1965 p., кількість глядачів зросла. Провідними театрами були ім. І.Франка в Києві, ім. Т.Шевченка в Харкові, ім. М.Заньковецької у Львові, ім. Лесі Українки у Києві, Київський театр опери та балету. В них працювала ціла плеяда талановитих майстрів сцени: О.Кусенко, П.Куманченко, А.Гашинський, А.Роговцева, Б.Ступка та ін. Плідно працювали драматурги М.Заруднмй, В.Минко. Велику популярність здобула п'єса О.Коломійця "Фараони".
Переломний етап у розвитку українського радянського кіномистецтва пов'язаний з творчістю О.Довженка, який в 1926 р. працював кінорежисером на Одеській кіностудії. В історії українського та світового кіномистецтва почесне місце посідають його фільми "Звенигора", "Арсенал", "Земля". В 1958 р. на всесвітній виставці в Брюсселі його фільм "Земля" включено до почесного списку дванадцяти кращих фільмів світу всіх часів і народів. Першим звуковим фільмом в Україні була документальна стрічка "Симфонія Донбасу" Д.Вертова (1930), а серед художніх - "Фронт" О.Соловйова (1931). Талановитим українським режисером став і видатний скульптор І.Кавалерідзе, що спробував себе у кіно наприкінці 20-х pp.
Глибокого патріотизму було сповнене в роки війни кіномистецтво. Продовжувалась робота над художніми фільмами, серед яких кращими були "Олександр Пархоменко", режисера Л.Лукова, "Як гартувалась сталь" М.Донського. Найвищим досягненням українського кіномистецтва в цей час можна вважати фільм "Райдуга" М.Донського за сценарієм Ванди Василевської. Цей фільм отримав "Оскара" - премію Академії кіномистецтва США. Інший фільм М.Донського - "Нескорені" - одержав Золоту медаль на 7 Венеціанському міжнародному кінофестивалі (1946).
Після смерті Сталіна (1953 р.) Здобутки мало і кіномистецтво України. До середини 50-х pp. фільми по 1-2 на рік випускала лише Київська кіностудія. Серед них слід відзначити "Подвиг розвідника" Б.Барнета, "Тарас Шевченко" І.Савченка. У часи "відлиги" студія щорічно випускала близько 20 картин. Популярність здобули фільми "Гадюка" В.Івченка, кінокомедія "Королева бензоколонки", "Ключі від неба". Найзначнішим досягненням українського кіно став фільм С.Параджаиова "Тіні забутих предків" поставлена за повістю М.Коцюбинського, який вражав надзвичайною силою художньо-поетичного проникнення в глибини народного життя, його драматичні й трагічні аспекти.