- •Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми, що вивчає «Історія української культури».
- •2.Українська національна культура як самобутній соціокультурний феномен, її характерні риси та ознаки. Історична пам'ять як чинник формування національної свідомості.
- •3.Поняття ментальності та національного характеру, основні риси української ментальності.
- •4.Джерела вивчення історії української культури.
- •5.Поліетнічний та поліконфесійний склад населення сучасної України.
- •6.Основні та допоміжні види господарської діяльності українців, їх вплив на формування українського національного характеру.
- •7.Розвиток ремесел та промислів на українських землях.
- •8.Особливості традиційного українського житла. Селянський двір та господарські споруди.
- •9.Традиційний український одяг та його основні функції.
- •10.Традиційні доповнення до українського костюма: пояси, убір голови, взуття, прикраси.
- •26.Розвиток друкарства на українських землях.
- •27.Особливості культурного розвитку Галицько–Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис.
- •28.Роль козацтва у розвитку української культури.
- •29.Народні думи і пісні хv-хvіі ст., їх тематика і особливості. Бандуристи, лірники.
- •Жанрові особливості
- •30.Роль братств у національно-культурному житті України.
- •31.Острозький колегіум та Києво-Могилянська Академія, їх місце в національно-культурному розвитку українського народу.
- •32.Полемічна література: причини виникнення та видатні представники.
- •34.Архітектура, містобудування образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво епохи Ренесансу.
- •36.Особливості української барокової архітектури та скульптури.
- •37.Українське бароко в літературі та образотворчому мистецтві. Літописи Самовидця, г. Граб'янки і с. Величка.
- •38.Музична культура України xviiі ст.
- •39.Розвиток науки і освіти в Україні хіх ст.
- •41.Культура України в період розвитку капіталізму і посилення національно-колоніального гніту (хіх ст.). Валуєвський циркуляр. Емський указ.
- •42.Розвиток української літератури в XIX ст.: основні напрямки, теми та представники.
- •43.Розвиток музичної культури в Україні хіх ст. М.В. Лисенко. Музичний фольклор кобзарі, бандуристів, лірників.
- •44.Українська драматургія та розвиток театрального мистецтва у хіх ст. Аматорський і професійний театр.
- •45.Розвиток образотворчого мистецтва на території сучасної України в XIX ст. Діяльність мистецьких об'єднань. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво хіх ст.
- •46.Розвиток архітектура на території сучасної України у хіх ст.
- •47.Роль музеїв у збереженні культурних надбань і пробудженні національної самосвідомості.
- •48.Українська культура на зламі століть. Модернізм в культурі межі хіх-хх ст.
- •49.Здобутки української культури у період її національно-культурного відродження (1917-1933 рр.).
- •50."Розстріляне відродження" в 20-30-х роках хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •51.Система освіти в урср: досягнення та проблеми.
- •52.Живопис, скульптура та архітектура в урср. Соцреалізм.
- •53.Український театр та кіномистецтво радянської доби: досягнення та проблеми.
- •54.Розвиток науки в урср.
- •55.Релігійна політика в урср.
- •56.Розвиток літератури в урср. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •57.Становлення й розвиток української церкви та її роль в українській культурі.
- •58.Пам’ятки садово-паркової культури на території України.
- •59.Розвиток музичного мистецтва, театру та кіно сучасної України.
- •60.Розвиток української літератури доби незалежності: проблеми і перспективи.
- •61.Основні тенденції розвитку науки в незалежній Україні.
- •62.Сучасний стан української архітектури, скульптури, живопису.
- •63.Освітній процес в незалежній Україні: проблеми та перспективи.
- •64.Університети як науково-культурні центри в Україні.
- •65.Роль Черкащини в розвитку української культури (видатні діячі культури, пам’ятки духовної та матеріальної культури).
- •66.Культура та релігія національних меншин в сучасній Україні.
- •67.Творчість діячів української культури в еміграції.
- •68.Місце та роль жінки в розвитку української культури.
- •69.Українські підприємці-меценати, їх внесок у розвиток української культури.
- •70.Внесок української культури в загальносвітову культурну скарбницю.
Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми, що вивчає «Історія української культури».
Метою навчальної дисципліни «Історія української культури» є ознайомлення студентів із найбільш визначними здобутками української культури протягом усієї історичної еволюції від найдавніших часів до сьогодення
.Завдання курсу полягає у тому, щоб з’ясувати основи сучасних підходів до історії національної культури, особливостіісторичного розвитку української культури, виявити її зв‘язок з соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами, навчити вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.
Українська культура – це сукупність матеріальних і духовних надбань, спосіб сприйняття світу й оволодіння ним, система мислення і творчості українського народу. Вона
охоплює мову, мистецтво, науку, ідеологію, право, етику, релігію, традиції, звичаї і вірування, які становлять духовний світ народу, його свідомість, переконання і погляди і які обумовлюють особливості поведінки і практичної діяльності.
2.Українська національна культура як самобутній соціокультурний феномен, її характерні риси та ознаки. Історична пам'ять як чинник формування національної свідомості.
Феноменальність української культури породжувалась і формувалась найбільшою мірою просторово-географічним та історичним чинниками. І це тісно пов’язано з нинішніми реаліями становлення незалежної України, формування її матеріальних, духовних, моральних цінностей. Географічний, історичний та мовний чинники – найдавніші і найтриваліші в історії людства ще з доісторичних епох, з часів унікальної трипільської цивілізації. У української культури, як і в українського життя чисті джерела, які споконвіку б’ють і світотворять на нашій землі. Її становлення, традиції складались тисячоліттями. Нашу культур, історію, нашу свідомість розтягували, обкрадали, переписували спеціально створені комісії при царях і при генсеках. Нас переконували, що українці – це якийсь випадковий народ без історії, без культури, без власного розуму. Але сьогодні все нові і нові факти свідчать про унікальність, своєрідність, базовість, грунтовність та феноменальність нашої культури.
Перша її ознака - це те, що її генеза, її виникнення і становлення відбувалось на споконвічній батьківській землі, на її тисячолітніх чорноземах (для природного нарощення 1 сантиметра якого потрібно не менше тисячоліття). Подібного багатства нема в жодній культурі. Суттєві ознаки нашої культури, її внутрішні і зовнішні історичні виміри проявляються, як в часових, просторових чинниках, так і свідомісних, духовних.
Просторові географічні чинники матеріальної, духовної і фізичної української культури визначались своєрідними природно-кліматичними умовами: лісами, ріками, степами, лісостепом, оточеність цього життєвого простору горами і морями. У цьому просторова унікальність і своєрідність. Пізніше вона доповнилась тим, що до неї проявлялась зацікавленість інших народів і культур. Через її територію пролягли торгівельно-економічні шляхи (Шовковий, з варяг у греки). І це поставило її у центр взаємовпливів і північних, і південних, і західних культурно-історичних впливів, сприяло прилученню до інших культур, їх засвоєнню і взаємозбагаченню.
Характеризуючи феномен української культури слід говорити саме про його сутність, про види матеріальної культури, світ зроблених речей, а також явищ духовної культури, про світ традицій, законів і програм, реалій, в яких і міститься ота сутність.
