3 Система планів підприємства

Залежно від часової орієнтації плани орієнтовані у минуле, сучасне або майбутнє, Р. Акофф рекомендує виділяти чотири типи планування: реактивне, інактивне, преактивне, інтерактивне. Кожний із зазначених типів планування практично не використовується у чистому вигляді.

1. Реактивне планування (повернення до минулого) базується на аналізі та дослідженні минулого. Підприємство при цьому розглядається як стійка, стабільна закрита економічна система.

2. Інактивне планування (інертність) передбачає пристосування підприємства до існуючих умов і забезпечення розвитку в майбут­ньому без урахування минулого досвіду.

3. Преактивне планування (упередження) орієнтується на май­бутні зміни, керівництво прагне прискорити зміни, наблизити майбу­тнє, пов'язане з прогнозуванням.

4. Інтерактивне планування (проектування майбутнього) вра­ховує досвід минулого, сьогодення та передбачення майбутнього при обґрунтуванні найкращих підприємницьких ідей.

Поведінка підприємства на ринку та його діяльність щодо забезпе­чення виробництва продукції і надання послуг переважно зумовлюється власною господарською діяльністю.

За напрямом господарської діяльності розрізняють: зовнішнє та внутрішнє планування.

Зовнішнє планування є, по суті, одночасно стратегічним і такти­чним.

Внутрішнє (внутрішньогосподарське) планування є, по суті, по­точним і охоплює діяльність усього підприємства та його внутрішніх підрозділів.

За ознакою горизонту (періоду часу) планування може бути довго-, середньо- та короткостроковим.

Довгострокове планування - охоплює період 10-15 (раніше до 25 років) років. Вибір тривалості планового періоду зумовлюється істот­ними змінами у науково-технічному розвитку, змінами основних фондів, потреб споживачів і т. п.

Середньострокове планування - здійснюється на 3-5 років і кон­кретизує довгострокові плани або більш детально передбачає різні напрямки діяльності підприємства (виробництво, збут, фінанси, ви­трати).

Короткострокове планування - на період 1-2 роки, особливість його полягає у можливості коригування показників відповідно до змін середовища.

Весь процес планування на підприємстві можна поділити на дві основні стадії:

1) розроблення стратегічної діяльності підприємства (стратегічне планування);

2) визначення тактики вибраної стратегії (оперативне або тактичне планування).

Стратегічне планування - відображає основну мету розвитку підприємства і має концептуальний характер, включає місію, зага­льні цілі, способи їх досягнення і розраховане на тривалий період їх реалізації (5-10 років), базується на реальних можливостях підприєм­ства, його реакції на об'єктивні внутрішні та зовнішні обставини дія­льності.

Важливо розуміти, що стратегія - це не функція часу, а в першу чергу функція напрямку. Хоча стратегічне планування, як правило, розраховане на тривалий період, воно не просто зосереджується на певному періоді часу, а включає сукупність ідей розвитку підприємс­тва.

Поняття «стратегія» грецького походження. Спочатку воно мало воєнне значення та визначалося як «мистецтво генерала» знаходити правильні шляхи досягнення перемоги.

В основу розроблення стратегічного плану покладено:

• аналіз перспектив розвитку підприємства, завданням якого є ви­явлення факторів, що впливають на розвиток відповідних тенденцій;

• аналіз конкурентних позицій продукції підприємства на різних ринках та шляхи їх покращання;

• вибір стратегії на основі аналізу перспектив розвитку фірми в різних напрямах діяльності та визначення пріоритетних з точки зору ефективності й забезпечення ресурсами;

• аналіз напрямів диверсифікації, пошук нових, більш ефективних видів діяльності, а також визначення результатів, що очікуються.

Стратегічний план включає такі розділи: програму діяльності під­приємства, завдання і цілі підприємства, план розвитку господарсько­го портфеля, стратегію зростання підприємства.

Результатом розроблення усіх розділів стратегічного плану є скла­дення комплексу планів щодо конкретних напрямів діяльності під­приємства та може включати в себе плани щодо виробництва і реалі­зації продукції (виробнича програма); технічного розвитку й органі­зації виробництва; норм і нормативів; праці і заробітної плати; собі­вартості, прибутку і рентабельності; фінансів тощо.

Основна мета стратегічного планування полягає у моделюванні майбутньої успішної діяльності підприємства, яка може мати насту­пальний або оборонний характер.

Тактичне планування - процес реалізації стратегії підприємни­цької структури на певний період часу (рік - два). Тактичні плани передбачають конкретні способи використання ресурсів підприємства, необхідних для досягнення довготермінових цілей.

Термін «тактика» - теж грецького походження. Він означав маневру­вання силами, ресурсами, необхідними для досягнення певних цілей.

Тактичне планування пов'язане з оптимальним поєднанням або розподілом ресурсів на короткий період часу.

Оперативне планування - зорієнтоване на короткий період часу (до 1 року) і містить конкретні поточні виробничі завдання діяльності основних цехів, дільниць, робочих місць. Вони забезпечують реаліза­цію короткострокових планів за допомогою чітко визначених засобів і ресурсів.

Розроблення оперативних планів зумовлене необхідністю взяти до уваги швидкі зміни в попиті, форс-мажорні обставини у забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами, виконання індивідуальних замовлень тощо.

Система планів підприємства забезпечує гнучкість виробництва при його орієнтації на досягнення поставленої мети.

Наведений перелік планів може змінюватися залежно від розмірів підприємства, складності його організаційної та виробничої структу­ри, поставленої мети, форм власності тощо.