Молдавські походи
Молдавські походи української армії очолив Тиміш Хмельницький.
Молдавські походи − воєнні дії козацького війська проти Молдови, союзниці Речі Посполитої, з метою розірвати її зв’язки з Польщею.
І похід (серпень − вересеиь 1650 p.). Українська армія під коми
йдуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили
столицю Молдови Ясси. Князь В. Лупул відмовився від союзу
• Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов’язався видати
• інио дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Після битви під Бе −
t рггтечком (1651 р.) Лупул відмовився від своїх зобов’язань. Проте
ін − ромога під Батогом змінила відносини між державами.
II похід (липень−серпень 1652 p.). Україно − молдавський сою
поновлено, відбулося весілля Розанди і Тимоша.
«Донна Розанда» народила двох дітей − близнят, чия доля невідома. Після
загибелі Тимоша вона вийшла заміж за француза Андре де Бюї, який
приєднався до козаків під прізвищем Антоновського.
Проте у квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Поль
щі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупул^
влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.
III похід (квітень − травеиь 1653 p.). Козацьке військо під ко
мандуванням Т. Хмельницького повернуло владу В. Лупулові. Алі
козаки, бажаючи закріпити успіх, розгорнули наступ на Валахію
який завершився поразкою.
Валаський похід українського війська спричинив формуванні
антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Пос
политої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.
IV похід (серпень − вересень 1653 p.). Останній похід Т. Хмел^
ницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточений
Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька
днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву ТІ
вивозили тіло Т. Хмельницького.
Таким чином, молдовський напрямок політики Б. Хмельниці
кого не дав бажаних результатів.
Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
В результаті воєнних дій спустошено Правобережжя.
− Б. Хмельницький розумів неможливість перемоги над Польщш
без сильних союзників. Гетьман веде переговори з ТуреччинсЯ
Москвою, Волощиною, Семиграддям, Швецією. Особливу увЛ
він приділяє Москві як православній державі.
Україно − російські відносини
Під початку війни в 1648 р. гетьманський уряд вів активні пере −
гпнори з Москвою про допомогу:
І>. Хмельницькому не хотілося бачити Московію союзником РП;
Московське царство неодноразово приймало на своїй території
повстанські козацькі загони і навіть надавало їм допомогу;
росіяни, як і українці, були православними.
Цо цікаво! j|
111,< >6 цар Олексій Михайлович погодився прийняти Гетьманщину під свій ||
111 >< >текторат, Б. Хмельницький пригрозив йому, що в разі негативної від − |
іи»иі ді Україна прийме протекторат Туреччини. Це прискорило прийняття і|
рішення московським урядом. ||
Москва відмовилася від походу на Україну, але військову допомогу
надавати гетьману не поспішала, була пов’язана договором із
ІІоііьщею. Московський уряд погодився взяти Україну «під свою
I tv іс у» тільки тоді, коли вона сама звільниться від польського папу
нання.
Лише в жовтні 1653 р. Московський Земський Собор дав згоду
ті укладення російсько − українського союзу і відправив в Україну
пос ольство, очолюване боярином В. Бутурліним.
Москва погодилася на підписання договору з Хмельницьким і на
нННіу з Польщею через бажання розширити свої території й залучити
їй маків до охорони держави. Зі свого боку, Хмельницький сподівав −
* н па військову підтримку Москви, щоб утворити власну державу.
Ці 'і і сторін не збігалися в перспективі.