Національно − визвольна війна укр. Народу проти рп (сер. XVII ст.) відродження української держави

Союзником Б. Хмельницького у війні проти Польщі стало Кримське ханство.

(Весна 1648р.) − козацьке повстання Б. Хмельницького, що переросло в нац. – визв. війну

• Мета війни: звільнити Україну з − під влади РП, сформувати власну українську державу.

• Характер війни: антифеодальний нац. – визв. під релігійними лозунгами.

Причини війни склалися у 30 − 40 − х pp. XVII ст.

Соціально−економічні причини:

• Посилення кріпосного гніту: 5−6 днів панщини/тиждень, зростання податків;

• Погіршення становища міщан через свавілля польської адміністрації;

• Утиски козацтва згідно з «Ординацією війська Запорозького» (1638 p.).

Політичні причини:

• Відсутність власної державності;

• Прагнення козацької верхівки здобути владу.

Національно−релігійні причини:

• Релігійні утиски (поширення унії, спольщення);

Зовнішньополітичні причини:

• РП ослаблена;

Початок воєнних дій Богдан Хмельницький (15951657)

• (19 квітня − 6 травня 1648 р.) − Битва на р. Жовті Води;

• (1516 травня 1648 р.) − Битва під Корсунем;

• (11 − 13 вересня 1648 р.) − Битва під Пилявцями;

• (27 вересня − 16 жовтня 1648 р.) − Облога Львова (знята після викупу − понад 1 млн злотих);

• (28 жовтня − 14 листопада 1648 р.) − облога Замостя (закінчилася перемир’ям із Польщею).

• (23 грудня 1648 р.) – вступ армії Хмельницького до Києва.

Умови перемир’я 1648 p.:

• Припинення воєнних дій;

• Повернення козакам їхніх вольностей;

• Учасники повстання амністовані.

Формування Української козацької держави

Гетьманщина мала всі ознаки державності :

• Політична влада (військова, політична, адміністративна) − гетьман та козацька старшина.

• Територія Гетьманщини − завойовані українськими військами землі.

• ГІолітикоадміністративний устрій: полки » сотні.

• Великі міста  магдебурзьке право

• Запорозька Січ  автономія.

• Найвищий орган влади − Військова рада.

• + Генеральний підскарбій (бюджет, податки, мито).

• Соціальна структура населення : козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство.

• Привілейовані верстви населення : укр. шляхта, козацька старшина, вище православне духовенство, міська знать.

• Зовнішня політика була : дипломатичні контакти з Росією, Кримським ханством, Туреччиною, РП, Молдовським князівством, Трансільванією.

Воєнні дії 1649 р.

• (Літо 1649 р.) − облога Збаража;

• (Серпень 1649 р.)  Битва під Зборовом(кримський хан змусив Хмельницького піти на поступки полякам і укласти мир).

• (1649 р.) − Зборівський договір.

Умови Зборівського договору:

• Влада гетьмана поширювалася на Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства;

• Реєстр становив 40 тис. козаків;

• Державні посади в Гетьманщині  тільки українцям;

• повстанцям гарантовано амністію.

Наслідки договору:

• Жоден не був задоволений договором.

Воєнні дії 1651 р.

(Зима 1651 р.)  поляки відновлюють воєнні дії та захоплюють

прикордонні козацькі міста Чернівці, Шаргород, Ямпіль, оточують

Вінницю.

У червні − липні 1651 р. під Берестечком, на кордоні Галичини,

та Волині, відбулася одна з наймасштабніших битв Європи XVII ст,

Хмельницький зазнав у ній поразки − знову через зраду кримського

хана. Козацькі війська опинилися в оточенні, тільки завдяки рішучості

наказного гетьмана І. Богупа частина війська змогла прорватися

через болота і річку. 300 козаків прикривали відхід армії. На

пропозицію дарувати їм життя, якщо складуть зброю, вони демоне*

тративно повитрушували гроші з гаманців і продовжували оборону.

Пізніше татари пояснювали свою втечу тим, що начебто отримали напе − Щ

\ рододні листи, в яких повідомлялося, що у вирішальний момент битви ;І

козаки об'єднаються з польським військом і знищать татар. Наслідки jl|

для української армії були жахливими: татари лишили без захисту лівий |І

І фланг. Сам Хмельницький кинувся повернути татар, татари полонили ;||

його, І військо залишилося фактично без керівництва. Поляки захопили іЦ.

плгаті трофеї: печатку Війська Запорозького, знамена, меч, подарований |р

іччьману константинопольським патріархом, казну. 11

Н Яковенко вважає, що до Берестецької битви повстання ще було

громадянською війною всередині Речі Посполитої; після неї воно

• остаточно переростає на українсько − польську війну». '

Становище України було важким, але й польська армія потерпали

під голоду, епідемій та партизанської війни, розгорнутої місцевим

ипееленням. У таких умовах був підписаний тяжкий для України

Пиюцерківський договір.

(1651 р.) − Білоцерківський договір.

І) Влада гетьмана поширюється тільки на Київщину;

і!) козацький реєстр скорочується до 20 тис. чоловік;

.4) польська шляхта повертається до своїх маєтків, а селяни − до

шляхти;

І) Б. Хмельницький розриває союз із Кримським ханством, позбавляється

права дипломатичних відносин;

г») старшину і полковників затверджує король;

0) учасники повстання амністовані.

Наслідком цього договору була масова втеча селян із Правобережжя

на землі Московської держави − − Слобідську Україну.

Проте польський сейм договір не затвердив, і це розв’язало руки

II. Хмельницькому.

Воєнні дії 1652−1653 pp.

(22 − 23 травня 1652 р.) − битва під Батогом (козаки розгромили поляків);

(1 жовтня − 5 грудня 1653 р.) − облога Жванця (татари вимагають припинення війни і виконання Зборівського договору).