1.2.3. Класифікація відмов

У залежності від характеру зміни основного параметра системи до моменту виникнення, відмови підрозділяються на раптові і поступові.

Раптові відмови характеризуються стрибкоподібним виходом значення основного параметра об’єкта за межі допуску. Такі відмови звичайно називаються механічними пошкодженнями (поломками, тріщинами, обривами).

Поступові відмови характеризуються поступовим виходом значення основного параметра виробу за межі допусків.

З причин виникнення відмови поділяються на конструкційні, виробничі й експлуатаційні.

У залежності від механізму виникнення відмови можуть відбуватися внаслідок:

а) руйнувань втомлювального характеру, тріщин, деформації, викликаних дією експлуатаційних навантажень;

б) вироблення рухливих зчленувань, ослаблення нарізних сполучень та інших видів механічного зносу;

в) руйнувань і деформацій, викликаних разовою дією навантажень, що перевищують розрахункові і пов’язані з особли-вими умовами роботи ГТУ, нагнітача, компресора.

г) втрати властивостей змащувальних матеріалів і спеціальних рідин, використовуваних у вузлах, агрегатах і системах.

д) руйнування лакофарбових і захисних покрить.

е) механічні ушкодження (деформації, забоїни, подряпини), викликані недбалістю при ТОіР.

При аналізі причин виникнення відмов і несправностей з метою розробки профілактичних заходів щодо їхнього запобігання важливе значення має їхня класифікація по наступних факторах:

1. Моменту виявлення (при обслуговуванні, при роботі чи на режимі випробувань).

2. Наслідках (без наслідків, пожежа, руйнування, обрив лопатки).

3. Причинах (конструктивно-виробничі дефекти, помилки ІТС при експлуатації чи при ТО, зовнішні чи випадкові причини).

4. Способу усунення (профілактичному обслуговуванні, поточному чи капітальному ремонтах).

1.2.4. Види та оцінка показників безвідмовності відновних та невідновних виробів

При вирішенні задач надійності в експлуатації доводиться, в основному, мати справу з випадковими величинами, тому що відмова і несправності виробів є випадковими величинами і ми не можемо визначити, у який момент вони відбудуться. Отже, час наробітку виробу до відмови величина випадкова.

Для вивчення випадкових подій і випадкових процесів використовуються теорії ймовірностей, математична статистика, теорія масового обслуговування. Усі разом вони утворюють основу математичних методів теорії надійності, що широко використовуються при оцінці показників безвідмовності.

Розглянемо визначення основних показників безвідмовності для виробів , що підлягають або не підлягають ремонту.

Основними показниками, що характеризують безвідмовність виробів, що не підлягають ремонту є:

1. Імовірність безвідмовної роботи P(t): P(t) = e^–t

2. Інтенсивність відмов :

де r(t) – число виробів, що відмовили, в інтервал часу t і t + t; N_p = N₀ – r(t) – число виробів, працездатних до моменту часу t і t + t.

3. Середній наробіток до відмовлення Т_сер:

Для виробів, що підлягають ремонту, показниками безвідмовності є:

1. Імовірність безвідмовної роботи P(t):

де Т_о – наробіток на відмовлення;  – середнє квадратичне відхилення.

2. Параметр потоку відмов: ,

де r(t) – число виробів, що відмовили, в інтервалі часу t і t+ t; N_о – число виробів, що знаходяться під спостереженням.

3. Середній наробіток на відмову

де r(t) – число виробів, що відмовили, за час t; t_і – сумарне значення наробітків.