1.1.5. Запитання для самоперевірки

1. З яких споруд складається магістральний газопровід та якій підрозділ газотранспортної системи здійснює їх експлуатацію?

2. Охарактеризуйте структуру лінійно-виробничого управління магістрального газопроводу.

3. Що виконує лінійно-виробниче управління магістрального газопроводу?

4. Яку функцію виконують компресорні станції магістрального газопроводу?

5. З яких об’єктів складається компресорна станція?

6. Що з себе представляє система ТОіР та яка основна її функція?

7. Що таке технічне обслуговування?

8. Що таке ремонт?

9. На які групи можна розділити увесь комплекс операцій з ТОіР?

10. Що є метою технічної експлуатації основного технологічного обладнання КС та чім вона забезпечується?

11. Яка служба виробничого підрозділу займається експлуатацією основного технологічного обладнання КС?

12. Назвіть загальні вимоги до системи ТОіР основного технологічного обладнання КС.

13. Назвіть загальні принципи ТОіР основного технологічного обладнання КС.

14. В чому сутність планово-попереджувальної системи ТОіР?

15. Які види ТОіР передбачені відповідним регламентом?

16. Для чого проводиться капітальний ремонт основного технологічного обладнання та які роботи при цьому проводяться?

17. Для чого проводиться середній ремонт основного технологічного обладнання та які роботи при цьому проводяться?

18. Для чого проводиться поточний ремонт основного технологічного обладнання та які роботи при цьому проводяться?

19. В чому недоліки планово-попереджувальної системи ТОіР?

20. Яка система ТОіР вважається більш досконалою та в чому її сутність?

1.2. Безвідмовність та довговічність газотурбінних установок і компресорів

Безвідмовність та довговічність – це складові комплексної властивості надійності. Надійність у свою чергу є властивість об’єкта зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах застосування, ТО, зберігання та транспортування.

У відповідності зі державним стандартом України (ДСТУ 2860-94m) безвідмовність – це властивість об’єкта виконувати потрібні функції в певних умовах протягом заданого інтервалу часу чи напрацювання.

Більш коротко про безвідмовність можна сказати, що це властивість об’єкта безперервно зберігати працездатний стан протягом заданого часу. Довговічність – властивість об’єкта виконувати потрібні функції до переходу в граничний стан для встановленої системи ТОіР [ДСТУ 2860-94m].

1.2.1. Фактори, що впливають на безвідмовність газотурбінних установок і компресорів в експлуатації

На безвідмовність виробів впливають різні фактори, зумовлені умовами проектування, виробництва й експлуатації (рис. 3).

Аналіз факторів показує, що відмови агрегатів і систем газотурбінних установок і компресорів (ГТУіК) виникають через наявність конструктивних і виробничих недоліків, недостатньої надійності агрегатів, вузлів і систем, незадовільної контролепридатності. Низька надійність, яка закладається при проектуванні і виробництві, в значній мірі впливає на довговічність і працездатність виробу.

Рис. 3. Основні фактори, що впливають на надійність виробів

У процесі експлуатації відбувається зміна технічного стану, пов’язана з умовами та режимами роботи ГТУ, термічними навантаженнями на деталі гарячої частини двигунів, пульсацій тиску, помпажними явищами, низькою температурою, вологістю, атмосферними опадами, запиленістю, наявністю солей у повітрі і т.д.

Вплив цих факторів на технічний стан ГТУ приводить до виникнення незворотних структурних змін у конструкційних мате-ріалах, зношування сполучених деталей, ушкодження захисних покриттів, корозії, абразивного зносу лопаток компресора, тощо.

Тому кожен об’єкт у процесі його експлуатації може знаходитися в справному і несправному, працездатному, непрацездатному або граничному станах.

1.2.2. Основні терміни та визначення [24]

В загалі під об’єктом розуміється предмет, що розглядається з метою його використання за призначенням, вивчення, дослідження, випробування або керування.

У надійності – система, споруда, машина, підсистема, апаратура, функціональна одиниця, пристрій, елемент чи будь-яка їх частина, що розглядається з погляду надійності як самостійна одиниця.

В нашому випадку під об’єктом ми розуміємо газотурбінну установку, компресор, нагнітач, газоперекачувальний агрегат та їх системи.

Об’єкти поділяють на відновні, невідновні, обслуговні, не обслуговні, ремонтовні (ремонтопридатні), не ремонтовні (неремонтопридатні), контролю технічного стану, технічного діагностування, технічного контролю, управління і таке інше.

Відновний об’єкт – ремонтовний, який після відмови та усунення несправності знову стає здатним виконувати потрібні функції із заданими кількісними показниками надійності.

Невідновний об’єкт – об’єкт, ремонт якого неможливий чи не дозволяє відновити працездатність із заданими кількісними показниками надійності. При цьому невідновний об’єкт може бути як ремонтовним так і неремонтовним.

Необслуговний об’єкт – об’єкт, для якого проведення ТО не передбачено нормативно-технічною та (чи) конструкторською (проектною) документацією.

Неремонтовний (неремонтопридатний) об’єкт - об’єкт, ремонт якого неможливий чи непередбачений нормативною, ремонтною та (чи) конструкторською (проектною) документацією.

Обслуговний об’єкт – об’єкт, для якого проведення ТО передбачено нормативно-технічною та (чи) конструкторською (проектною) документацією.

Об’єкт випробувань – продукція, яка підлягає випробуванням.

Об’єкт контролю технічного стану – виріб та (чи) його складові частини, технічний стан яких підлягає контролю.

Об’єкт технічного діагностування – виріб та (чи) його складові частини, які підлягають технічному діагностуванню.

Об’єкт технічного контролю – продукція, процеси і створення, застосування, транспортування, технічного обслуговування і ремонту, а також відповідна технічна документація, що підлягають контролю.

Об’єкт керування – об’єкт, функціонування якого здійснюється за допомогою керівних впливів системи керування (сигналів, команд, документів).

Ремонтовний (ремонтопридатний) – об’єкт, ремонт якого можливий та передбачений нормативною ремонтною та (чи) конструкторською (проектною) документацією.

Справний стан – стан об’єкта, за якого він здатний виконувати всі задані функції об’єкта.

Несправний стан об’єкта – такій стан об’єкта, за якім він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об’єкта.

Працездатний стан – це стан об’єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції.

Непрацездатний стан – такий стан об’єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із потрібних функцій.

Неробочий стан – стан об’єкта, в якому він не виконує потрібну функцію.

Граничний стан - стан об’єкта, за якого його подальша експлуатація недопустима чи недоцільна, або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне. Наприклад, граничний стан наступає тоді, коли параметр потоку відмов стає неприйнятним та (чи) об’єкт стає неремонтопридатним у наслідок несправності.

Виникнення несправності виявляється в виді пошкодження чи відмови.

Пошкодження – це подія, яка полягає у порушенні справного стану об’єкта коли зберігається його працездатність.

Відмова – це подія, яка полягає у втраті об’єктом здатності виконувати потрібну функцію, тобто у порушенні працездатного стану об’єкта.

Крім визначених станів об’єкта існують інші.

Аварійний стан – стан об’єкта, за якого можлива аварія.

Стан чергування – простій у працездатному стані протягом заданої тривалості.

Зайнятий стан – стан об’єкта, в якому він виконує потрібну для споживача функцію й тому недоступний для інших споживачів.

Інформаційно-виявний несправний стан – несправний стан, якій виявляється внаслідок оброблення певного типу інформації.

Критичний стан – стан об’єкта, що може призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків чи інших неприйнятних наслідків.

Програмно-виявний несправний стан – несправний стан, якій виявляється внаслідок виконання визначеної групи програмних інструкцій.

Стан неготовності – стан об’єкта, в якому він нездатний виконувати потрібну функцію з будь-якої причини. Стан неготовності через зовнішні причини – різновид стану неготовності об’єкта, коли він перебуває в працездатному стані, але відсутні необхідні зовнішні ресурси чи він непрацездатний внаслідок планових заході, окрім ТОіР.

Характеристичний стан об’єкта з надійності – один з двох, що взаємно виключають, у розумінні надійності, станів об’єкту випробувань (експлуатаційних спостережень). Складовим надійності відповідають такі характеристичні стани: працездатний стан та непрацездатний стан; збережуванності – збереженість та незбереженість; довговічності – дограничний стан та граничний.

Збереженість – стан об’єкта, за якого він під час і після зберігання та (чи) транспортування залишається справним (непошкодженим).