- •6.050604 «Енергомашинобудування»
- •Рецензенти:
- •Модуль №1 Конструктивно-експлуатаційні властивості елементів газотурбінних установок і компресорів
- •1.1. Організаційна структура технічного обслуговування і ремонту на транспорті газу
- •1.1.2. Загальні вимоги до системи технічного обслуговування і ремонту
- •1.1.3. Планово-попереджувальний характер технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.4. Основні напрямки удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.5. Запитання для самоперевірки
- •1.2. Безвідмовність та довговічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.2.1. Фактори, що впливають на безвідмовність газотурбінних установок і компресорів в експлуатації
- •1.2.3. Класифікація відмов
- •1.2.4. Види та оцінка показників безвідмовності відновних та невідновних виробів
- •1.2.5. Закони розподілу часу безвідмовної роботи виробів у експлуатації
- •1.2.6. Основні фактори, що впливають на довговічність виробу
- •1.2.7. Фізична, "моральна" та економічна довговічність виробу
- •1.2.8. Показники довговічності
- •1.2.9. Методи визначення і збільшення ресурсу
- •1.2.10. Методика визначення оптимальної довговічності
- •1.2.11. Запитання для самоперевірки
- •1.3. Експлуатаційна технологічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.3.1. Фактори, що визначають експлуатаційну техно-логічність
- •1.3.2. Показники експлуатаційної технологічності та їх розрахунок
- •1.3.3. Оцінка рівня експлуатаційної технологічності
- •1.3.4. Запитання для самоперевірки
- •1.4. Стратегії технічного обслуговування та ремонту газо-турбінних установок і компресорів
- •1.4.1. Класифікація стратегій технічного обслуговування та ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.4.2. Розробка стратегії технічного обслуговування і ремон-ту газотурбінних установок і компресорів за станом
- •1.4.3. Стратегія технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності
- •Класифікатор ситуації відмови
- •Класифікатор причини відмовлення
- •Класифікатор наслідків відмов
- •Класифікатори вузлів, деталей гту
- •Класифікатор характеру руйнування
- •1.4.4. Стратегія технічного обслуговування за станом з конт-ролем параметрів
- •1.4.5. Недоліки стратегії технічного обслуговування за на-працюванням та умови застосування стратегії технічного обслуговування за станом
- •1.4.6. Ефективність застосування стратегій тОіР за фак-тичним станом
- •1.4.7. Методики визначення періодичності технічного обслуговування газоперекачувальних агрегатів
- •1.4.8. Запитання для самоперевірки
- •Модуль №2 Умови експлуатації та технічне обслуговування газотурбінних установок і компресорів та їх допоміжного обладнання
- •2.1. Експлуатаційно-технічна документація, організація та забезпечення регламентних та поточних ремонтних робіт
- •2.1.1. Призначення і види експлуатаційно-технічної до-кументації
- •2.1.2. Ведення технічної документації обслуговуючим пер-соналом
- •2.1.3. Запитання для самоперевірки
- •2.2. Організація та забезпечення регламентних і ремонтних робіт та контроль технічного стану елементів гту і компресорів
- •Тривалість ремонтних циклів для магістральних трубопроводів
- •2.2.2. Загальні принципи з організації технічного обслуго-вування основного технологічного обладнання (гтУіК)
- •2.2.3. Технічне обслуговування на працюючих газоперека-чувальних агрегатах
- •2.2.4. Технічне обслуговування газоперекачувальних агрега-тів, що знаходяться в резерві
- •2.2.5. Обсяг регламентних робіт при планових ремонтах
- •Трудовитрати (людино-години) на типові середній і капітальний ремонти механічної частини ггпа при середньому тарифному розряді:
- •Норми трудових витрат (людино-години) ітп при виконанні середнього і капітального ремонтів механічної частини одного ггпа
- •2.2.6. Організація і види контролю гту
- •2.2.7. Методи і засоби контролю гту
- •2.2.8. Контроль вібрації гту
- •2.2.9. Контроль забрудненості масла під час експлуатації гту
- •2.2.10. Параметричний контроль технічного стану гту під час його роботи
- •2.2.11. Запитання для самоперевірки
- •2.3. Вплив експлуатаційних факторів на виникнення відмов та несправностей у гту в експлуатації
- •2.3.1. Класифікація експлуатаційних факторів та їх вплив на технічний стан виробів
- •2.3.2. Характеристика впливу зовнішніх умов на технічний стан газотурбінних установок і компресорів
- •2.3.3. Причини виникнення і попередження помпажних режимів осьового компресора
- •2.3.4. Характерні відмови елементів гту і причини їх виникнення
- •2.3.5. Роботи з пошуку відмов і несправностей елементів газотурбінних установок
- •2.3.6. Запитання для самоперевірки
- •2.4. Особливості експлуатації газоперекачувального агрегату з газотурбінним приводом
- •2.4.1. Пуск газоперекачувального агрегату
- •2.4.2. Особливості експлуатації гпа в холодну пору року
- •2.4.3. Особливості експлуатації гпа під час грози
- •2.4.4. Особливості експлуатації гпа в умовах пилової бурі і снігопадів
- •2.4.5. Зупинення гпа
- •2.4.6. Заходи при відправленні гпа в ремонт
- •2.4.7. Запитання для самоперевірки
- •2.5. Технічне обслуговування агрегатних систем гпа
- •2.5.1. Загальні вимоги до агрегатних систем гпа
- •2.5.2. Технічне обслуговування системи контрольно-вимірювальних приладів і автоматичного керування агрегату
- •2.5.3. Технічне обслуговування системи змащення, регулювання, захисту й ущільнення гпа
- •2.5.4. Технічне обслуговування системи охолодження гпа
- •2.5.5. Технічне обслуговування системи виведення повітря з-під кожухів гпа
- •2.5.6. Технічне обслуговування системи підготовки циклового повітря гпа
- •2.5.7. Технічне обслуговування системи пожежогасіння
- •2.5.8. Запитання для самоперевірки
- •2.6. Організація експлуатації і контролю за режимом роботи магістрального газопроводу
- •2.6.1. Структура та завдання системи оперативно-диспетчерського керування газотранспортною системою України
- •2.6.3. Схема повідомлень про надзвичайні події, нещасні випадки на газотранспортних підприємствах "Укртрансгаз"
- •2.6.4. Обов’язки оперативно-експлуатаційного персоналу
- •2.6.5. Запитання до самоперевірки
- •2.7. Випробовування газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.1. Класифікація й організація випробувань
- •2.7.2. Класифікація випробувальних стендів
- •2.7.3. Технічні вимоги й устаткування випробувальної станції
- •2.7.4. Призначення вимірювальних систем та приладів контролю параметрів газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.5. Випробування гпа в умовах компресорної станції
- •2.7.6. Запитання для самоперевірки
- •2.8. Основні мери безпеки при проведенні випробувань та експлуатації гпа в умовах компресорного цеху
- •2.8.1. Заходи безпеки інженерно-технічного персоналу при роботі у компресорному цеху
- •2.8.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт на гпа
- •2.8.3. Загальні правила та заходи забезпечення вибухової і пожежної безпеки
- •2.8.4. Вимоги та запобіжні заходи забезпечення пожежо-безпеки компресорного цеху
- •2.8.5. Запитання для самоперевірки
2.7.5. Випробування гпа в умовах компресорної станції
Після монтажу і пусконалагоджувальних робіт кожен ГПА проходить експлуатаційні випробування на КС магістральних газопроводів. Експлуатаційні випробування проводяться з метою комплексної оцінки показників якості агрегату і здачі його в промислову експлуатацію.
У процесі випробувань перевіряють відповідність параметрів агрегату і його мастильної системи вимогам технічної документації; стан систем і вузлів агрегату; працездатність системи керування і захисту агрегату; надійність систем автоматичного пуску й зупинення агрегату; роботу агрегату під навантаженням; час виходу агрегату на режим і час вибігу ротора нагнітача при зупиненні; вібростан привідного двигуна і нагнітача; температурний режим підшипників; працездатність системи ущільнювального масла; безповоротні втрати масла; ступінь загазованості контейнера турбоблоку, роботу повітроочисного пристрою, працездатність пожежогасіння. За результатами випробувань агрегату складають протокол і акт приймання агрегату в експлуатацію 1.
Зростаючі вимоги газової промисловості до надійності ГПА в блочно-контейнерному виконанні змушують безупинно шукати шляхи підвищення ефективності випробувань газотранспортного устаткування. Одним зі шляхів вирішення цього питання є як застосування прискорених еквівалентних випробувань на натурних стендах, так і проведення випробувань в умовах експлуатації.
Основною особливістю випробувань ГПА в умовах КС в порівнянні зі стендовими є можливість дослідження характеру зміни функціональних параметрів ГПА при значному наробітку агрегатів. В цих умовах впливають такі процеси, як ерозійний знос і забруднення проточної частини нагнітача і газотурбінного приводу, корозія деталей нагнітача при компримуванні природного газу з підвищенням вмістом сірководню і т.д.
З метою надбання досвіду експлуатації агрегатів типу ГПА-Ц-16 і впровадження нових перспективних розробок, а також виявлення особливостей роботи агрегату при тривалій експлуатації на КС Тольятті був створений дослідно-промисловий стенд, що дозволяє проводити випробування агрегатів як у режимі магістрального газопроводу, так і в режимі “кільце”.
У проведенні випробувань на дослідно-промисловому стенді беруть участь групи фахівців від організацій-розробників, організацій-виробників і організацій-замовників ГПА і ГТД. Для забезпечення взаємодії при роботі цих груп від кожної з них призначається повноважний представник з числа висококваліфікованих фахівців із правом вирішення питань. Випробування проводяться по програмі і методиці, узгодженій із замовником. У випадку виникнення необхідності додаткових випробувань вузлів і систем агрегату складається окрема програма.
Персонал КС Тольятті забезпечує обслуговування стенда, виконує регламентні роботи і поточний ремонт, несе відповідальність за безпеку роботи, експлуатацію агрегату і збереження матеріальної частини.
У процесі випробувань організації-виробники здійснюють технічне обслуговування і ремонт ГПА, поставку вузлів і приладів для ГПА силами своїх виробничих підрозділів.
Усі роботи, проведені на дослідно-промисловому стенді в період випробувань, а також розбирання агрегатів і вузлів повинні узгоджуватися з представником організації-розробника ГПА.
Особливості роботи, що проявилися в процесі тривалої експлуатації агрегату дозволили удосконалити ряд систем вентиляції відсіку двигуна, аварійного охолодження масла, підігріву масла в маслобаку двигуна й ін. Крім того, були проведені газодинамічні випробовування, дослідження вібрації нагнітача, випробовування модернізованих маслоохолодувачів, системи обігріву відсіків агрегату, маслосистеми агрегату з метою визначення оптимальних витрат масла через підшипники й ін. Виконано випробовування ряду вузлів для ГПА на кінцеві тиски 10 і 12 МПа.
Як правило, при заводських стендових випробовуваннях ГПА в блочно-контейнерному виконанні, призначених для компримування агресивних газів, не вдається виконати випробовування в повному обсязі через відсутність на стенді газу необхідного складу. В цьому випадку необхідне проведення деякої частини випробовувань в умовах експлуатації.
Так наприклад, експлуатаційні випробовування агрегату ГПА-Ц-6,3/67К в корозійностійкому виконанні, призначеного для компримування природного газу з підвищенням вмістом сірководню, проводилися в умовах дотискної КС Оренбурзького газоконденсатного родовища. Ціль випробовувань полягала в перевірці працездатності вузлів і систем агрегату, що працюють у контакті із природним газом з вмістом сірководню. Досліджувалася робота системи ущільнення відцентрового нагнітача, корозійна стійкість матеріалів усіх деталей нагнітача, що контактують з газом. Були виконані роботи з аналізу зміни фізико-хімічних властивостей масла, що застосовується в системі ущільнення в процесі експлуатації.
У даному випадку основними особливостями випробовувань, що відрізняються від стендових, є велика тривалість випробовувань (3000 год), що викликано необхідністю дослідження процесів сірководневої корозії деталей нагнітача; кількаразове виконання розбирання нагнітача з метою дослідження стану деталей проточної частини; необхідність використання обслуговуючим персоналом при проведенні робіт засобів індивідуального захисту від отруйних газів (ізолюючі протигази) через особливо високу токсичність сірководню 1.
При експлуатації КС магістральних газопроводів виникає необхідність визначення технічного стану нагнітача, відстані його робочої точки від границі помпажа, ефективності роботи двигуна.
Так, у процесі експлуатації ГПА вважають, що паралельно працюючі агрегати мають однакову витрату. У дійсності відсутність повної ідентичності в обв’язці нагнітачів призводить до того, що паралельно працюючі нагнітачі мають різні тиски газу на вході і виході нагнітачів. Крім того, різниця в частоті обертання приводних турбін може досягати 100 хв–1 і більш. Тому виникає необхідність визначення робочої точки на фактичній характеристиці нагнітача. При зміні режиму роботи газопроводу для підтримки оптимального режиму роботи агрегатів виникає необхідність включення чи вимикання одного з агрегатів чи відкриття байпасного станційного крана, чи переходу на іншу частоту обертання роторів нагнітачів, що також призводить до зсуву робочої точки.