- •6.050604 «Енергомашинобудування»
- •Рецензенти:
- •Модуль №1 Конструктивно-експлуатаційні властивості елементів газотурбінних установок і компресорів
- •1.1. Організаційна структура технічного обслуговування і ремонту на транспорті газу
- •1.1.2. Загальні вимоги до системи технічного обслуговування і ремонту
- •1.1.3. Планово-попереджувальний характер технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.4. Основні напрямки удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.5. Запитання для самоперевірки
- •1.2. Безвідмовність та довговічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.2.1. Фактори, що впливають на безвідмовність газотурбінних установок і компресорів в експлуатації
- •1.2.3. Класифікація відмов
- •1.2.4. Види та оцінка показників безвідмовності відновних та невідновних виробів
- •1.2.5. Закони розподілу часу безвідмовної роботи виробів у експлуатації
- •1.2.6. Основні фактори, що впливають на довговічність виробу
- •1.2.7. Фізична, "моральна" та економічна довговічність виробу
- •1.2.8. Показники довговічності
- •1.2.9. Методи визначення і збільшення ресурсу
- •1.2.10. Методика визначення оптимальної довговічності
- •1.2.11. Запитання для самоперевірки
- •1.3. Експлуатаційна технологічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.3.1. Фактори, що визначають експлуатаційну техно-логічність
- •1.3.2. Показники експлуатаційної технологічності та їх розрахунок
- •1.3.3. Оцінка рівня експлуатаційної технологічності
- •1.3.4. Запитання для самоперевірки
- •1.4. Стратегії технічного обслуговування та ремонту газо-турбінних установок і компресорів
- •1.4.1. Класифікація стратегій технічного обслуговування та ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.4.2. Розробка стратегії технічного обслуговування і ремон-ту газотурбінних установок і компресорів за станом
- •1.4.3. Стратегія технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності
- •Класифікатор ситуації відмови
- •Класифікатор причини відмовлення
- •Класифікатор наслідків відмов
- •Класифікатори вузлів, деталей гту
- •Класифікатор характеру руйнування
- •1.4.4. Стратегія технічного обслуговування за станом з конт-ролем параметрів
- •1.4.5. Недоліки стратегії технічного обслуговування за на-працюванням та умови застосування стратегії технічного обслуговування за станом
- •1.4.6. Ефективність застосування стратегій тОіР за фак-тичним станом
- •1.4.7. Методики визначення періодичності технічного обслуговування газоперекачувальних агрегатів
- •1.4.8. Запитання для самоперевірки
- •Модуль №2 Умови експлуатації та технічне обслуговування газотурбінних установок і компресорів та їх допоміжного обладнання
- •2.1. Експлуатаційно-технічна документація, організація та забезпечення регламентних та поточних ремонтних робіт
- •2.1.1. Призначення і види експлуатаційно-технічної до-кументації
- •2.1.2. Ведення технічної документації обслуговуючим пер-соналом
- •2.1.3. Запитання для самоперевірки
- •2.2. Організація та забезпечення регламентних і ремонтних робіт та контроль технічного стану елементів гту і компресорів
- •Тривалість ремонтних циклів для магістральних трубопроводів
- •2.2.2. Загальні принципи з організації технічного обслуго-вування основного технологічного обладнання (гтУіК)
- •2.2.3. Технічне обслуговування на працюючих газоперека-чувальних агрегатах
- •2.2.4. Технічне обслуговування газоперекачувальних агрега-тів, що знаходяться в резерві
- •2.2.5. Обсяг регламентних робіт при планових ремонтах
- •Трудовитрати (людино-години) на типові середній і капітальний ремонти механічної частини ггпа при середньому тарифному розряді:
- •Норми трудових витрат (людино-години) ітп при виконанні середнього і капітального ремонтів механічної частини одного ггпа
- •2.2.6. Організація і види контролю гту
- •2.2.7. Методи і засоби контролю гту
- •2.2.8. Контроль вібрації гту
- •2.2.9. Контроль забрудненості масла під час експлуатації гту
- •2.2.10. Параметричний контроль технічного стану гту під час його роботи
- •2.2.11. Запитання для самоперевірки
- •2.3. Вплив експлуатаційних факторів на виникнення відмов та несправностей у гту в експлуатації
- •2.3.1. Класифікація експлуатаційних факторів та їх вплив на технічний стан виробів
- •2.3.2. Характеристика впливу зовнішніх умов на технічний стан газотурбінних установок і компресорів
- •2.3.3. Причини виникнення і попередження помпажних режимів осьового компресора
- •2.3.4. Характерні відмови елементів гту і причини їх виникнення
- •2.3.5. Роботи з пошуку відмов і несправностей елементів газотурбінних установок
- •2.3.6. Запитання для самоперевірки
- •2.4. Особливості експлуатації газоперекачувального агрегату з газотурбінним приводом
- •2.4.1. Пуск газоперекачувального агрегату
- •2.4.2. Особливості експлуатації гпа в холодну пору року
- •2.4.3. Особливості експлуатації гпа під час грози
- •2.4.4. Особливості експлуатації гпа в умовах пилової бурі і снігопадів
- •2.4.5. Зупинення гпа
- •2.4.6. Заходи при відправленні гпа в ремонт
- •2.4.7. Запитання для самоперевірки
- •2.5. Технічне обслуговування агрегатних систем гпа
- •2.5.1. Загальні вимоги до агрегатних систем гпа
- •2.5.2. Технічне обслуговування системи контрольно-вимірювальних приладів і автоматичного керування агрегату
- •2.5.3. Технічне обслуговування системи змащення, регулювання, захисту й ущільнення гпа
- •2.5.4. Технічне обслуговування системи охолодження гпа
- •2.5.5. Технічне обслуговування системи виведення повітря з-під кожухів гпа
- •2.5.6. Технічне обслуговування системи підготовки циклового повітря гпа
- •2.5.7. Технічне обслуговування системи пожежогасіння
- •2.5.8. Запитання для самоперевірки
- •2.6. Організація експлуатації і контролю за режимом роботи магістрального газопроводу
- •2.6.1. Структура та завдання системи оперативно-диспетчерського керування газотранспортною системою України
- •2.6.3. Схема повідомлень про надзвичайні події, нещасні випадки на газотранспортних підприємствах "Укртрансгаз"
- •2.6.4. Обов’язки оперативно-експлуатаційного персоналу
- •2.6.5. Запитання до самоперевірки
- •2.7. Випробовування газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.1. Класифікація й організація випробувань
- •2.7.2. Класифікація випробувальних стендів
- •2.7.3. Технічні вимоги й устаткування випробувальної станції
- •2.7.4. Призначення вимірювальних систем та приладів контролю параметрів газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.5. Випробування гпа в умовах компресорної станції
- •2.7.6. Запитання для самоперевірки
- •2.8. Основні мери безпеки при проведенні випробувань та експлуатації гпа в умовах компресорного цеху
- •2.8.1. Заходи безпеки інженерно-технічного персоналу при роботі у компресорному цеху
- •2.8.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт на гпа
- •2.8.3. Загальні правила та заходи забезпечення вибухової і пожежної безпеки
- •2.8.4. Вимоги та запобіжні заходи забезпечення пожежо-безпеки компресорного цеху
- •2.8.5. Запитання для самоперевірки
2.5.4. Технічне обслуговування системи охолодження гпа
Система охолодження турбоагрегату призначена для підвищення надійності експлуатації високотемпературних елементів турбін (роторів, дисків, обойм, направляючих і робочих лопаток, корпусів, стяжок, підшипників і ін.), забезпечення розрахункових умов роботи деталей і нормальних експлуатаційних умов у проточній частині.
Забезпечення високої ефективності системи охолодження турбоагрегату досягається використанням струминного обдування дисків через сопла, шляхом подачі холодного повітря в канали і зазори охолоджуваних елементів ротора і статора, застосуванням повітроохолоджувачів і інших конструктивних рішень. Для нормальної роботи системи охолодження необхідно в обов’язковому порядку при монтажі і ремонтах турбоагрегату робити її перевірку й випробовування. При цьому відповідно до технічної інструкції заводу-виробника повинні перевірятися:
– напір холодного повітря в соплах, що подають повітря на обдування ротора;
– установка дросельних дисків і шайб;
– розміри клапанів і зазорів у трактах повітряного охолодження;
– герметичність трубопроводів і порожнин, що входять у систему охолодження турбоагрегату;
– нормальна робота повітряно-водяних охолоджувачів. Наявні в зазорах і повітряних каналах відкладення повинні бути усунуті, а повітроподаючі труби продуті стисненим повітрям для усунення можливих засмічень.
2.5.5. Технічне обслуговування системи виведення повітря з-під кожухів гпа
Турбогрупа ГПА для зменшення тепловиділення у машинний зал, зниження рівня шуму і захисту персоналу від можливості опіків об гарячі поверхні повинна бути закрита кожухом.
Для забезпечення нормального температурного стану корпусів турбіни і зменшення температури кожухів повинно постійно здійснюватися відведення гарячого повітря з порожнини між корпусом турбіни й кожуха за допомогою вентиляторів чи ежекційного пристрою.
Відведення гарячого повітря повинно здійснюватися від найбільш нагрітих місць корпуса турбіни, і по повітроводам відводитись за межі машинного залу, крім того, повинна бути виключена можливість потрапляння газу у повітроводи системи відведення.
Експлуатація вентиляторів відведення повинна виконуватися відповідно до інструкції, при цьому періодично необхідно перевіряти легкість ходу вентилятора, а також муфти, кожуха, натяг ременів і кріплення на опорах.
Робота вентилятора відводу з підвищеною вібрацією корпусів, опор і повітровідводних коробів не допускається. При експлуатації системи відведення повітря з-під кожухів повинна забезпечуватись герметичність і щільність прилягання повітровідводних коробів.
2.5.6. Технічне обслуговування системи підготовки циклового повітря гпа
Система підготовки циклового повітря призначена для забезпечення необхідної очистки повітря перед подачею його в компресор ГТУ із середньорічною запиленістю, яка не перевищує норм, що допускаються для технологічного повітря; підвищення температури повітря на вході в компресор для запобігання зледеніння при низьких температурах; необхідного охолодження повітря в залежності від його температури і вологості; а також для зниження рівня звукового тиску перед повітрозабірними пристроями до санітарних норм.
В агрегатну систему підготовки циклового повітря в залежності від місцевих умов експлуатації і конструктивних особливостей ГПА повинні входити в різних компоновках наступні елементи комплексного повітроочисного пристрою (КПОП):
а) повітрозабірна камера з прийомними клапанами;
б) пристрої повітроочищення, що складаються з однієї чи декількох ступенів фільтрів для очищення повітря від природного та промислового пилу;
в) пристрої охолодження, що включають камеру зрошення, елементи зрошення, вологовловлювачі й інше устаткування для зниження температури повітря;
г) пристрої підігріву циклового повітря для протиобледеніння;
д) пристрої шумоглушіння.
Камера фільтрів повинна мати запобіжний пристрій, що відкривається при підвищенні гідравлічного опору в повітроочисному пристрої понад припустимий і такий, що забезпечує можливість надходження повітря безпосередньо в компресор ГТУ.
У процесі експлуатації системи підготовки циклового повітря повинно забезпечуватись видалення відсепарованого пилу.
Технічне обслуговування сітчастих масляних фільтрів повинне виконуватись на підставі відповідної інструкції, при цьому необхідно враховувати наступне:
– сітчасті масляні фільтри призначені для очищення повітря від середньо- і мілкодисперсного пилу при запиленості на 10 мг/м3;
– не менше двох разів на рік необхідно змінювати масло у баці і промивати сітки і маслобак.
При підвищеній запиленості повітря необхідне попереднє його очищення в інерційних фільтрах, після яких частково очищене повітря повинне надходити в другу ступінь очищення.
Залишкова середньорічна запиленість повітря після очищення його фільтруючими елементами повітроочисних пристроїв повинна бути 0,3 мг/м3. У випадку вкрай несприятливих метеорологічних умов короткочасна максимальна запиленість повітря після повітроочисних пристроїв допускається до 55мг/м3. Максимальний розмір часток пилу після проходження повітрям фільтруючих елементів КПОП повинний бути не більш 15 мкм. Концентрація пилу з розмірами часток 15 мкм не повинна перевищувати величини 0,03 мг/м3; короткочасно допускається концентрація зазначених часток до 0,5 мг/м3.
