- •6.050604 «Енергомашинобудування»
- •Рецензенти:
- •Модуль №1 Конструктивно-експлуатаційні властивості елементів газотурбінних установок і компресорів
- •1.1. Організаційна структура технічного обслуговування і ремонту на транспорті газу
- •1.1.2. Загальні вимоги до системи технічного обслуговування і ремонту
- •1.1.3. Планово-попереджувальний характер технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.4. Основні напрямки удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.5. Запитання для самоперевірки
- •1.2. Безвідмовність та довговічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.2.1. Фактори, що впливають на безвідмовність газотурбінних установок і компресорів в експлуатації
- •1.2.3. Класифікація відмов
- •1.2.4. Види та оцінка показників безвідмовності відновних та невідновних виробів
- •1.2.5. Закони розподілу часу безвідмовної роботи виробів у експлуатації
- •1.2.6. Основні фактори, що впливають на довговічність виробу
- •1.2.7. Фізична, "моральна" та економічна довговічність виробу
- •1.2.8. Показники довговічності
- •1.2.9. Методи визначення і збільшення ресурсу
- •1.2.10. Методика визначення оптимальної довговічності
- •1.2.11. Запитання для самоперевірки
- •1.3. Експлуатаційна технологічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.3.1. Фактори, що визначають експлуатаційну техно-логічність
- •1.3.2. Показники експлуатаційної технологічності та їх розрахунок
- •1.3.3. Оцінка рівня експлуатаційної технологічності
- •1.3.4. Запитання для самоперевірки
- •1.4. Стратегії технічного обслуговування та ремонту газо-турбінних установок і компресорів
- •1.4.1. Класифікація стратегій технічного обслуговування та ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.4.2. Розробка стратегії технічного обслуговування і ремон-ту газотурбінних установок і компресорів за станом
- •1.4.3. Стратегія технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності
- •Класифікатор ситуації відмови
- •Класифікатор причини відмовлення
- •Класифікатор наслідків відмов
- •Класифікатори вузлів, деталей гту
- •Класифікатор характеру руйнування
- •1.4.4. Стратегія технічного обслуговування за станом з конт-ролем параметрів
- •1.4.5. Недоліки стратегії технічного обслуговування за на-працюванням та умови застосування стратегії технічного обслуговування за станом
- •1.4.6. Ефективність застосування стратегій тОіР за фак-тичним станом
- •1.4.7. Методики визначення періодичності технічного обслуговування газоперекачувальних агрегатів
- •1.4.8. Запитання для самоперевірки
- •Модуль №2 Умови експлуатації та технічне обслуговування газотурбінних установок і компресорів та їх допоміжного обладнання
- •2.1. Експлуатаційно-технічна документація, організація та забезпечення регламентних та поточних ремонтних робіт
- •2.1.1. Призначення і види експлуатаційно-технічної до-кументації
- •2.1.2. Ведення технічної документації обслуговуючим пер-соналом
- •2.1.3. Запитання для самоперевірки
- •2.2. Організація та забезпечення регламентних і ремонтних робіт та контроль технічного стану елементів гту і компресорів
- •Тривалість ремонтних циклів для магістральних трубопроводів
- •2.2.2. Загальні принципи з організації технічного обслуго-вування основного технологічного обладнання (гтУіК)
- •2.2.3. Технічне обслуговування на працюючих газоперека-чувальних агрегатах
- •2.2.4. Технічне обслуговування газоперекачувальних агрега-тів, що знаходяться в резерві
- •2.2.5. Обсяг регламентних робіт при планових ремонтах
- •Трудовитрати (людино-години) на типові середній і капітальний ремонти механічної частини ггпа при середньому тарифному розряді:
- •Норми трудових витрат (людино-години) ітп при виконанні середнього і капітального ремонтів механічної частини одного ггпа
- •2.2.6. Організація і види контролю гту
- •2.2.7. Методи і засоби контролю гту
- •2.2.8. Контроль вібрації гту
- •2.2.9. Контроль забрудненості масла під час експлуатації гту
- •2.2.10. Параметричний контроль технічного стану гту під час його роботи
- •2.2.11. Запитання для самоперевірки
- •2.3. Вплив експлуатаційних факторів на виникнення відмов та несправностей у гту в експлуатації
- •2.3.1. Класифікація експлуатаційних факторів та їх вплив на технічний стан виробів
- •2.3.2. Характеристика впливу зовнішніх умов на технічний стан газотурбінних установок і компресорів
- •2.3.3. Причини виникнення і попередження помпажних режимів осьового компресора
- •2.3.4. Характерні відмови елементів гту і причини їх виникнення
- •2.3.5. Роботи з пошуку відмов і несправностей елементів газотурбінних установок
- •2.3.6. Запитання для самоперевірки
- •2.4. Особливості експлуатації газоперекачувального агрегату з газотурбінним приводом
- •2.4.1. Пуск газоперекачувального агрегату
- •2.4.2. Особливості експлуатації гпа в холодну пору року
- •2.4.3. Особливості експлуатації гпа під час грози
- •2.4.4. Особливості експлуатації гпа в умовах пилової бурі і снігопадів
- •2.4.5. Зупинення гпа
- •2.4.6. Заходи при відправленні гпа в ремонт
- •2.4.7. Запитання для самоперевірки
- •2.5. Технічне обслуговування агрегатних систем гпа
- •2.5.1. Загальні вимоги до агрегатних систем гпа
- •2.5.2. Технічне обслуговування системи контрольно-вимірювальних приладів і автоматичного керування агрегату
- •2.5.3. Технічне обслуговування системи змащення, регулювання, захисту й ущільнення гпа
- •2.5.4. Технічне обслуговування системи охолодження гпа
- •2.5.5. Технічне обслуговування системи виведення повітря з-під кожухів гпа
- •2.5.6. Технічне обслуговування системи підготовки циклового повітря гпа
- •2.5.7. Технічне обслуговування системи пожежогасіння
- •2.5.8. Запитання для самоперевірки
- •2.6. Організація експлуатації і контролю за режимом роботи магістрального газопроводу
- •2.6.1. Структура та завдання системи оперативно-диспетчерського керування газотранспортною системою України
- •2.6.3. Схема повідомлень про надзвичайні події, нещасні випадки на газотранспортних підприємствах "Укртрансгаз"
- •2.6.4. Обов’язки оперативно-експлуатаційного персоналу
- •2.6.5. Запитання до самоперевірки
- •2.7. Випробовування газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.1. Класифікація й організація випробувань
- •2.7.2. Класифікація випробувальних стендів
- •2.7.3. Технічні вимоги й устаткування випробувальної станції
- •2.7.4. Призначення вимірювальних систем та приладів контролю параметрів газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.5. Випробування гпа в умовах компресорної станції
- •2.7.6. Запитання для самоперевірки
- •2.8. Основні мери безпеки при проведенні випробувань та експлуатації гпа в умовах компресорного цеху
- •2.8.1. Заходи безпеки інженерно-технічного персоналу при роботі у компресорному цеху
- •2.8.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт на гпа
- •2.8.3. Загальні правила та заходи забезпечення вибухової і пожежної безпеки
- •2.8.4. Вимоги та запобіжні заходи забезпечення пожежо-безпеки компресорного цеху
- •2.8.5. Запитання для самоперевірки
2.2.8. Контроль вібрації гту
Величина вібрації корпуса двигуна є одним з основних параметрів, що характеризують ТС двигуна. Корпуси ГТД піддаються вібраціям, породжуваним обертовими вузлами й автоколивальними процесами в газоповітряному тракті. Найбільш небезпечні вібрації, викликані неврівноваженими відцентровими силами.
Контроль рівня вібрації дозволяє робити оцінку стану лопаток у процесі роботи. Витяжка робочих лопаток, а також поява тріщин приводять до підвищення рівня вібрації.
При відсутності несправностей в обертових деталях роторів рівень вібрації зберігається стабільним до вироблення ресурсу двигуна.
У випадку появи несправностей в обертових деталях роторів, що приводять до їх розбалансування, відбувається зміна рівня вібрації.
При перевищенні рівня вібрації необхідно виявити джерело підвищення вібрації і прийняти рішення про дострокове зняття двигуна з експлуатації.
2.2.9. Контроль забрудненості масла під час експлуатації гту
Аналіз відмов і несправностей ГТУ показує, що близько 50% відмов двигунів відбувається через руйнування деталей, що працюють у масляному середовищі (підшипників, зубчастих передач, шліцевих з’єднань). Масло є носієм інформації ТС внаслідок омивання маслом деталей, що зношуються. У процесі роботи двигуна продукти зносу попадають в масло. При аварійному зносі тертьових вузлів двигуна надходження продуктів зносу в масло різко збільшується як по об’єму, так і по величині металевих часток.
Найпростішими методами контролю деталей, що зношуються, є: періодичний контроль наявності стружки на фільтруючих елементах маслофільтру, установка і контроль магнітних пробок і сигналізаторів стружки. Магнітні пробки і сигналізатори стружки встановлюють у трубопроводах відкачки масла, у коробках приводів і редукторах. Зазначені методи контролю дозволяють у ряді випадків виявляти початкові руйнування через, омивання маслом деталей, що зношуються.
У даний час знайшов застосування метод спектрального аналізу масла, що дозволяє оцінювати концентрацію продуктів зносу в маслі і прогнозувати зносові відмови двигуна. Метод заснований на спалюванні в електричній дузі проб масла. При цьому атоми хімічних елементів збуджуються і випромінюють фотони світла. Кожен хімічний елемент має свій спектр випромінювання. Інтенсивність свічення залежить від концентрації кожного хімічного елемента в маслі.
Цей метод характеризується високою чутливістю і точністю. З його допомогою можна виявити до 95% несправностей деталей, що зароджуються, внаслідок омивання маслом. Квантомір МФС-5, застосовуваний при діагностуванні газотурбінних установок цим методом, здатний визначити вміст в маслі до 18 елементів, таких, як залізо, вуглець, мідь, срібло, хром, нікель, алюміній, кремній, свинець, олово і т.д. По характеру продуктів зносу, що містяться в маслі, визначають передбачуване місце розвитку несправності і можливої відмови.
Поряд з установкою МФС-5 використовується більш компактна установка “Барс-3”, що представляє собою рентгенівський бездифракційний аналізатор. Принцип дії установки “Барс-3” заснований на порушенні і реєстрації характеристичного випромінювання хімічних елементів, що входять до складу речовини,що аналізується.
Інтенсивність характеристичного випромінювання зразка знаходиться у визначеній залежності від концентрації елементів у досліджуваній пробі масла. Чим більше вміст хімічного елементу в маслі, тим інтенсивність випромінювання вища.