1.4.5. Недоліки стратегії технічного обслуговування за на-працюванням та умови застосування стратегії технічного обслуговування за станом

Традиційний метод ТОіР ГТУіК за напрацюванням не задовольняє сучасним вимогам до їх експлуатації за економічними показниками. Він призводить до значних економічних затрат внаслідок того, що роботи за ТО назначаються і виконуються в більшості випадків, без врахування фактичного стану агрегатів і вузлів ГТУіК. Ці обставини пояснюються перш за все тим, що ускладнення конструкції та системами автоматизованого контролю працездатності окремих систем та вузлів ГТУіК приводить до збільшення складових деталей та пристроїв, що різняться між собою характером супроводжуючих фізико-хімічних процесів та характером і величиною навантажень.

Для агрегатів та пристроїв ГТУіК, які при експлуатації не піддаються зношуванню та старінню, параметр потоку відмов являється величиною постійної на протязі всього періоду експлуатації. Це свідчить про те, що однозначного технічного ресурсу до ремонту для таких виробів взагалі не може бути установлено. В зв’язку з цим назріла необхідність подальшого удосконалення стратегії ТОіР ГТУ і К за напрацюванням.

Удосконалення даної стратегії складається в розробці та впровадженні в практику експлуатації та ремонту стратегій обслуговування ГТУіК по фактичному стану, сутність яких полягає в проведенні безперервного та періодичного контролю та виміру параметрів, що визначають технічний стан виробів. Від своєчасного вибору відповідної стратегії в рішучій мірі залежить своєчасність та правильність вибору потрібної техніко-економічної політики розвитку інженерно-технічної служби газотранспортної системи на багато років.

Стратегії за фактичним станом припускають забезпечення високого рівня експлуатаційно-ремонтної технологічності конструкцій ГПА, створювання в достатніх об’ємах ефективних засобів діагностування та неруйнівного контролю, розвиток суттєво-технічної та експериментальної бази компресорних станцій.

Умовами переходу та застосування стратегій технічного обслуговування за фактичним станом являються:

1) Суворе додержання плановості при виконанні форм технічного обслуговування та ремонту, але запланованими в даному випадку є лише частина стандартних регламентованих операцій по напрацюванню, роботи по технічному діагностуванню та контролю об’єктів, а не сама періодичність їх виконання. Регулювальні, демонтажно-монтажні та відновлювальні роботи на ГПА виконуються лише за результатами контролю.

2) Своєчасне попередження відмов основних систем ГПА та їх найбільш важливих вузлів та агрегатів при умовах забезпечення максимально можливого напрацювання їх до заміни. Попереджувальний характер в даному випадку забезпечується шляхом організації постійного спостереження при експлуатації за рівнем надійності, а в ряді випадків і технічним станом систем та окремих вузлів ГПА для своєчасного виявлення передвідмовного стану останніх з подальшою заміною об’єктів, або регулюванням їх параметрів.

3) Забезпечення економічності технічної експлуатації газо-перекачувальних агрегатів шляхом застосування оптимальних стратегій їх обслуговування та ремонту. Висока економічна ефективність досягається за рахунок найбільш повного використання працездатності кожного конкретного виробу. Задачі використання індивідуальних можливостей вузлів та агрегатів ГПА по відношенню їх працездатності в процесі експлуатації вирішуються конструкторськими підприємствами на етапах їх створення та розробки програми технічного обслуговування ї ремонту.

Перехід на стратегії ТОіР ГПА за технічним станом вимагає рішення цілого ряду питань методологічного плану.

Найважливішим значенням для переходу на стратегії ТОіР за станом мають питання правильного тлумачення взаємозв’язків між поняттями експлуатації (використання за призначенням), технічної експлуатації, технічного обслуговування та ремонту. Ремонт та технічне обслуговування доцільно розглядати як складові частини найбільш широкого поняття технічної експлуатації.