- •6.050604 «Енергомашинобудування»
- •Рецензенти:
- •Модуль №1 Конструктивно-експлуатаційні властивості елементів газотурбінних установок і компресорів
- •1.1. Організаційна структура технічного обслуговування і ремонту на транспорті газу
- •1.1.2. Загальні вимоги до системи технічного обслуговування і ремонту
- •1.1.3. Планово-попереджувальний характер технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.4. Основні напрямки удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.1.5. Запитання для самоперевірки
- •1.2. Безвідмовність та довговічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.2.1. Фактори, що впливають на безвідмовність газотурбінних установок і компресорів в експлуатації
- •1.2.3. Класифікація відмов
- •1.2.4. Види та оцінка показників безвідмовності відновних та невідновних виробів
- •1.2.5. Закони розподілу часу безвідмовної роботи виробів у експлуатації
- •1.2.6. Основні фактори, що впливають на довговічність виробу
- •1.2.7. Фізична, "моральна" та економічна довговічність виробу
- •1.2.8. Показники довговічності
- •1.2.9. Методи визначення і збільшення ресурсу
- •1.2.10. Методика визначення оптимальної довговічності
- •1.2.11. Запитання для самоперевірки
- •1.3. Експлуатаційна технологічність газотурбінних установок і компресорів
- •1.3.1. Фактори, що визначають експлуатаційну техно-логічність
- •1.3.2. Показники експлуатаційної технологічності та їх розрахунок
- •1.3.3. Оцінка рівня експлуатаційної технологічності
- •1.3.4. Запитання для самоперевірки
- •1.4. Стратегії технічного обслуговування та ремонту газо-турбінних установок і компресорів
- •1.4.1. Класифікація стратегій технічного обслуговування та ремонту газотурбінних установок і компресорів
- •1.4.2. Розробка стратегії технічного обслуговування і ремон-ту газотурбінних установок і компресорів за станом
- •1.4.3. Стратегія технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності
- •Класифікатор ситуації відмови
- •Класифікатор причини відмовлення
- •Класифікатор наслідків відмов
- •Класифікатори вузлів, деталей гту
- •Класифікатор характеру руйнування
- •1.4.4. Стратегія технічного обслуговування за станом з конт-ролем параметрів
- •1.4.5. Недоліки стратегії технічного обслуговування за на-працюванням та умови застосування стратегії технічного обслуговування за станом
- •1.4.6. Ефективність застосування стратегій тОіР за фак-тичним станом
- •1.4.7. Методики визначення періодичності технічного обслуговування газоперекачувальних агрегатів
- •1.4.8. Запитання для самоперевірки
- •Модуль №2 Умови експлуатації та технічне обслуговування газотурбінних установок і компресорів та їх допоміжного обладнання
- •2.1. Експлуатаційно-технічна документація, організація та забезпечення регламентних та поточних ремонтних робіт
- •2.1.1. Призначення і види експлуатаційно-технічної до-кументації
- •2.1.2. Ведення технічної документації обслуговуючим пер-соналом
- •2.1.3. Запитання для самоперевірки
- •2.2. Організація та забезпечення регламентних і ремонтних робіт та контроль технічного стану елементів гту і компресорів
- •Тривалість ремонтних циклів для магістральних трубопроводів
- •2.2.2. Загальні принципи з організації технічного обслуго-вування основного технологічного обладнання (гтУіК)
- •2.2.3. Технічне обслуговування на працюючих газоперека-чувальних агрегатах
- •2.2.4. Технічне обслуговування газоперекачувальних агрега-тів, що знаходяться в резерві
- •2.2.5. Обсяг регламентних робіт при планових ремонтах
- •Трудовитрати (людино-години) на типові середній і капітальний ремонти механічної частини ггпа при середньому тарифному розряді:
- •Норми трудових витрат (людино-години) ітп при виконанні середнього і капітального ремонтів механічної частини одного ггпа
- •2.2.6. Організація і види контролю гту
- •2.2.7. Методи і засоби контролю гту
- •2.2.8. Контроль вібрації гту
- •2.2.9. Контроль забрудненості масла під час експлуатації гту
- •2.2.10. Параметричний контроль технічного стану гту під час його роботи
- •2.2.11. Запитання для самоперевірки
- •2.3. Вплив експлуатаційних факторів на виникнення відмов та несправностей у гту в експлуатації
- •2.3.1. Класифікація експлуатаційних факторів та їх вплив на технічний стан виробів
- •2.3.2. Характеристика впливу зовнішніх умов на технічний стан газотурбінних установок і компресорів
- •2.3.3. Причини виникнення і попередження помпажних режимів осьового компресора
- •2.3.4. Характерні відмови елементів гту і причини їх виникнення
- •2.3.5. Роботи з пошуку відмов і несправностей елементів газотурбінних установок
- •2.3.6. Запитання для самоперевірки
- •2.4. Особливості експлуатації газоперекачувального агрегату з газотурбінним приводом
- •2.4.1. Пуск газоперекачувального агрегату
- •2.4.2. Особливості експлуатації гпа в холодну пору року
- •2.4.3. Особливості експлуатації гпа під час грози
- •2.4.4. Особливості експлуатації гпа в умовах пилової бурі і снігопадів
- •2.4.5. Зупинення гпа
- •2.4.6. Заходи при відправленні гпа в ремонт
- •2.4.7. Запитання для самоперевірки
- •2.5. Технічне обслуговування агрегатних систем гпа
- •2.5.1. Загальні вимоги до агрегатних систем гпа
- •2.5.2. Технічне обслуговування системи контрольно-вимірювальних приладів і автоматичного керування агрегату
- •2.5.3. Технічне обслуговування системи змащення, регулювання, захисту й ущільнення гпа
- •2.5.4. Технічне обслуговування системи охолодження гпа
- •2.5.5. Технічне обслуговування системи виведення повітря з-під кожухів гпа
- •2.5.6. Технічне обслуговування системи підготовки циклового повітря гпа
- •2.5.7. Технічне обслуговування системи пожежогасіння
- •2.5.8. Запитання для самоперевірки
- •2.6. Організація експлуатації і контролю за режимом роботи магістрального газопроводу
- •2.6.1. Структура та завдання системи оперативно-диспетчерського керування газотранспортною системою України
- •2.6.3. Схема повідомлень про надзвичайні події, нещасні випадки на газотранспортних підприємствах "Укртрансгаз"
- •2.6.4. Обов’язки оперативно-експлуатаційного персоналу
- •2.6.5. Запитання до самоперевірки
- •2.7. Випробовування газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.1. Класифікація й організація випробувань
- •2.7.2. Класифікація випробувальних стендів
- •2.7.3. Технічні вимоги й устаткування випробувальної станції
- •2.7.4. Призначення вимірювальних систем та приладів контролю параметрів газоперекачувальних агрегатів
- •2.7.5. Випробування гпа в умовах компресорної станції
- •2.7.6. Запитання для самоперевірки
- •2.8. Основні мери безпеки при проведенні випробувань та експлуатації гпа в умовах компресорного цеху
- •2.8.1. Заходи безпеки інженерно-технічного персоналу при роботі у компресорному цеху
- •2.8.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт на гпа
- •2.8.3. Загальні правила та заходи забезпечення вибухової і пожежної безпеки
- •2.8.4. Вимоги та запобіжні заходи забезпечення пожежо-безпеки компресорного цеху
- •2.8.5. Запитання для самоперевірки
1.4.3. Стратегія технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності
Для більшості агрегатів газотурбінних установок застосування даної стратегії обслуговування не викликає особливих технічних ускладнень. Сутність даної стратегії полягає в зборі, обробці й аналізі даних про надійність і ефективність експлуатації сукупності однотипних агрегатів і створенню на цій основі рішень з необхідних періодичності й обсягу робіт для всієї сукупності агрегатів, чи для визначеної їхньої групи.
При одержанні статистичної інформації про надійність усієї сукупності агрегатів, останні експлуатуються до відмовлення, тобто без обмеження міжремонтного ресурсу. При цьому фактичний рівень надійності, наприклад, параметр потоку відмов не повинен перевищувати рівня встановленого допуску. У випадку перевищення цього рівня до виявлення причин погіршення надійності їм тимчасово встановлюється міжремонтний ресурс.
Якщо ж причини не зв’язані з надійністю агрегату (наприклад, змінилися умови експлуатації), вони усуваються, а обмеження на ресурс знімаються.
Якщо ж причиною є досягнення фактичного ресурсу найбільш слабкої ланки агрегату, то обмеження на ресурс діє до проведення відповідних конструктивних доробок і їхньої перевірки в умовах експлуатації.
Впровадження технічного обслуговування виробів за станом з контролем рівня надійності передбачає рішення ряду організаційних і технічних задач, у тому числі: організацію оперативного збору й обробки інформації про надійність, що дозволяє визначити фактичні рівні надійності виробів; розробку методу встановлення нормативних значень рівнів надійності для кожного типу виробів; оперативне порівняння фактичного рівня надійності з нормативним і виконання аналізу можливих наслідків: створення комісії для прийняття рішень про можливість продовження експлуатації виробів до відмовлення і розробки заходів щодо підтримки рівня їхньої надійності. Такими заходами можуть бути: призначення додаткових робіт з ТОіР; зміна періодичності контролю надійності; зміна умов чи режимів експлуатації; виконання конструкторських доробок; перехід на стратегію ТОіР по наробітку.
Стратегію технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності доцільно застосовувати для виробів функціональних систем ГТУ, зокрема, масляної і паливної, окремих агрегатів ГТУ.
Контроль рівня надійності сукупності однотипних виробів здійснюється статистичними методами. Для обробки вихідної інформації використовуються відомі методи математичної статистики: оцінка параметрів розподілу по вибірці, перевірка статистичних гіпотез про закон розподілу, наробіток до відмовлення та ін. У ряді випадків додатково до інформації про надійність усієї сукупності виробів використовується інформація про технічний стан їхніх окремих зразків з найбільшим наробітком. Зразки виробів, що мають найбільший наробіток необхідно періодично знімати з ГТУ, повністю розбирати і піддавати всебічному дослідженню технічного стану. Мета цього - завчасно виявити слабкі місця конструкції і попередити наближення передвідмовного стану.
Застосування цієї стратегії обслуговування вимагає чіткої організації системи збору й обробки інформації про відмовлення і несправності агрегатів функціональних систем ГТУ.
Для ведення збору й обробки інформації про експлуатаційну надійність ГТУ і газоперекачувального агрегату в цілому за допомогою ЕОМ приведену в класифікаторах інформацію необхідно закодувати використовуючи коди у визначеній послідовності 23: із класифікаторів ситуації відмови (табл. 1.1), причини відмови (табл. 1.2), наслідків відмови (табл. 1.3), вузлів деталей (табл. 1.4), характеру руйнування, пошкодження, справності (табл. 1.5).
Таблиця 1.1