5. Карбонові кислоти
1.В результаті електронного ефекту на атомі карбону в карбокси- групі
виникає частковий :
а) негативний заряд; б) нульовий заряд; в) позитивний заряд.
2. Реакції в карбонових кислотах та їх похідних ідуть за механізмом:
а) нуклеофільного приєднання; б) нуклеофільного заміщення;
в) електрофільного заміщення.
2. Взаємодія кислот зі спиртами – це реакція:
а) естерифікації; б) гідролізу; в) ацеталізації.
3. Реакція зворотня естерифікації називається:
а) гідроліз; б) гідратація; в) гідрування.
--------4. Продуктами кислотного гідролізу естерів є:
а) альдегід та спирт; б) кислота та основа; в) кислота та спирт.
5. В організмі людини естерами є:
а) полісахариди; б) білки; в) жири.
------6. Галогенангідриди використовуються in vitro як:
а) ацилуючий агент; б) алкилуючий агент; в) метилуючий агент.
---------7. Галогенангідриди порівняно із карбоновими кислотами:
а) менш реакційноздатні; б) більш реакційноздатні;
в) однакова реакційна здатність.
8. Аміди – це похідні карбонових кислот, в яких:
а) оксо – група заміщена на NH2 – групу;
б) карбокси – група заміщена на NH2 – групу;
в) ОН─група заміщена на NH2 – групу.
9. Утворення амідів в організмі – це шлях виведення:
а) амінокислот; б) аміаку; а) амінів.
10.Доброякісний препарат ацетилсаліцилової кислоти:
а) дає фіолетове забавлення із FeCl3;
б) не дає фіолетове забавлення із FeCl3;
в) дає фіолетове забавлення із бромною водою.
11. Яка з загальних формул, наведених нижче, є загальною формулою насичених одноосновних карбонових кислот:
а) СnН2n+1COOH б) СnН2nCOOH в) СnН2n-2COOH г) СnН2n-1COOH
12. Карбонові кислоти у своїй сполуці містять функціональну групу:
а)
;
б)
в)
г)
13. Атом Карбону карбонільної групи в пропіоновій кислоті знаходиться в стані гібридизації:
а) sp; б) sp2; в) sp3; г) sp4.
14.Серед наведених нижче насичених монокарбонових кислот найбільш сильною буде:
а) етанова; б) масляна; в) мурашина; г) пальмітинова.
15.Найбільш сильною кислотою, наведених нижче, є:
а) оцтова; б) монохлороцтова; в) монобромоцтова; г) монойодоцтова.
15.Олеїнову кислоту можна перетворити в стеаринову за допомогою:
а) сірчаної кислоти; б) гідроксиду калію; в) аміаку; г) водню.
16.Мурашину кислоту можна відрізнити від оцтової за допомогою розчинів реагентів:
а) КОН (спиртовий); б) Ag2O (аміачний);
в) фенолфталеїн (спиртовий); г) гідросульфіт натрію (водний).
---------17.Бензойнуй кислоту можна одержати при окислюванні:
а) бензена; б) толуена, в) циклогексану; г) аміаку.
18.Олеїнову кислоту можна перетворити в стеаринову шляхом:
а) окислення; б) хлорування; в) гідрування; г) гідролізу.
19.З етановою кислотою будуть взаємодіяти всі речовини групи:
а) H2O, Cl2, HCl; б) Cl2, C2H5OH, NaOH; в) Ag2O, H2, Na2CO3; г) CaCO3, Cu, Br2.
20.При взаємодії карбонових кислот зі спиртами утворяться:
а) солі; б) етери; в) естери; г) ацеталі.
21.У реакцію гідрогенізації вступає кислота:
а) щавлева; б) мурашина; в) олеїнова; г) пальмітинова.
22.Етанову кислоту можна одержати окисленням:
а) етерів; б) глицерола; в) оцтового альдегіду; г) метану.
23.Специфічною особливістю метанової кислоти є її взаємодія з:
а) металами; б) лугами; в) спиртами; г) аміачним розчином аргентум (І) оксиду.
24.Довести наявність карбоксильної групи в етановій кислоті можна реакцією з:
а) Na2CO3; б) Cu; в) Cl2; г) H2.
25. До ненасичених карбонових кислот можна віднести:
а) щавлеву; б) малеїнову;
в) масляну; г) стеаринову.
26. До насичених двохосновних кислот можна віднести:
а) масляну; б) малеїнову;
в) малонову; г) лимонну.
27. До гідроксікислот належить:
а) лимонна кислота; б) малеїнова;
в) малонова; г) олеїнова.
6. ЛІПІДИ
1.Жири – це естери:
а) триатомного спирту гліцерину та вищих жирних кислот;
б) двоатомного спирту гліколю та вищих жирних кислот;
в) триатомного спирту гліцерину та нижчих жирних кислот.
2.Тип зв`язку в жирах:
а) пептидний; б) глікозидний; в) складноефірний.
3.Ненасичені вищі жирні кислоти в складі жирів мають:
а) транс – конфігурацію; б) L – конфігурацію;
в) цис – конфігурацію.
4.Продуктами лужного гідролізу жирів є:
а) етиленгліколь та вищі жирні кислоти;
б) гліцерин та вищі жирні кислоти;
в) гліцерин та солі вищих жирних кислот.
5.Йодне число – це:
а) кількість грамів іоду, що приєднується до 100г жиру;
б) кількість іоду, що приєднується до 100г жиру;
в) кількість грамів калій іодиду, що приєднується до 100г жиру.
6.Чим більший ступінь ненасиченості жиру, тим:
а) менша біологічна цінність жиру;
б) іодне число не впливає на біологічну цінність жиру.
в) більша біологічна цінність жиру.
7.Прогоргання жирів – це результат:
а) пероксидного окиснення жирів;
б) відновлення жирів; в) осадження жирів.
6.Гідрогенізація жирів – це реакція:
а) гідрування; б) гідратації; в) дегідрування.
161.Продуктами гідролізу жирів в організмі людини є:
а) гліколь та мила; б) ВЖК та спирт; в) гліцерин та мила.
7.Лікарські препарати жирів:
а) лінетол, арахіден; б) протаргол, пальмітинова кислота;
в) мила, стеаринова кислота.
8.Фосфатидна кислота складається із залишків:
а) ВЖК, гліцерину, фосфатної кислоти;
б) ВЖК, гліцеральдегіду, фосфатної кислоти;
в) ВЖК, гліколю, фосфатної кислоти.
9.Фосфогліцериди в біологічних мембранах утворюють:
а) ліпідний бішар; б) ліпідний моношар; в) міцели
10. При гідролізі простих ліпідів утворюються;
а) гліцерин і вищі жирні кислоти;
б) гліцерин , фосфорна кислота і вищі жирні кислоти;
в) вищі жирні кислоти і аміноспирт;
г) гліцерин, аміноспирт і фосфорна кислота.
11. Перетворення рідкого жиру в твердий за консистенцією проходить за рахунок реакції:
а) гідратації; б) гідрогенізації;
в) окиснення; г) заміщення.
12. АТФ у багатьох біохімічних процесах виступає як «депо» енергії. При розщепленні яких зв’язків в молекулі АТФ вивільнюється ця енергія?
а) N-глікозидних;
б) складно-ефірних;
в) макроергічних;
г) водневих.
13. В молекулі АТФ зв’язки між залишками фосфорної кислоти можна віднести до:
а) β-N-глікозного; б) складноефірного;
в) пірофосфатного; г) простого ефірного.
14. В складних ліпідіх структурною частиною молекули є коламін (етаноламін). Він відноситься до:
а) амінів; б) спиртів;
в) кислот; г) аміноспиртів.