13. Міжнародні організації з метрології та стандартизації.

Міжнародні організації з метрології та стандартизації. Основними міжнародними організаціями з метрології, стандартизації та сертифікації є Міжнародна організація законодавчої метрології (OIML), Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС).

Міжнародна організація законодавчої метрології (OIML) створена в 1956 році з метою встановлення єдності вимірювань на міжнародному рівні, забезпечення збігання результатів вимірювання і досліджень, які проводять різні держави, для досягнення однакових технічних характеристик виробів, властивостей речовин, матеріалів та іншої продукції, яка є предметом товарообміну між державами. Організація розробляє рекомендації до оцінки похибок вимірювання, методів вимірювання, загальних питань теорії вимірювання, методів повірки засобів вимірювання, термінології, позначень і таке інше. Крім того, OIML є науково-технічним центром з обміну інформацією про діяльність національних організацій з метрологічного нагляду.

Практичну діяльність із забезпечення єдності вимірювань на міжнародному рівні здійснює Міжнародне бюро мір і ваг, яке має у своєму складі наукові лабораторії, що територіально розміщені на інтернаціональній території у м. Севр (Франція). Основною задачею цього бюро є зберігання й підтримання міжнародних еталонів одиниць фізичних величин і порівняння з ними національних еталонів.

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) існує з 1947року.

Метою організації є сприяння розвитку стандартизації на світовому рівні для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової, технічної й економічної діяльності.

Найстаршою організацією з міжнародного співробітництва в галузі стандартизації є Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС). Формально вона затверджена в 1906 році в Лондоні.

Міжнародна електротехнічна комісія є основним міжнародним органом у галузі стандартизації з електротехніки й радіоелектроніки. У статуті ІЕС викладено основні завдання комісії у сприянні координації національних стандартів у галузі електротехніки, радіоелектроніки і зв'язку. Крім стандартизації, ІЕС здійснює роботу з міжнародної сертифікації виробів електронної техніки.

14. Параметри засобів вимірювання.

До основниих параметрів, які характеризують засоби вимірювання, відносять:

- показ;

- відлік;

- ціна поділки;

- діапазон вимірювань;

- діапазон частот;

- вхідний, вихідний опір;

- час встановлення;

- стабільність.

Під показом х (засобу вимірювання) розуміють значення вимірюваної величини, визначене за допомогою відлікового пристрою і виражене в одиницях цієї величини.

Показ можна виразити так: х = NC. або х = nС_n

де N — відлік (число не іменоване, відраховане за відліковим пристроєм або отримане лічбою послідовних позначок - поділок); С - стала засобу вимірювання (число іменоване в одиницях вимірюваної величини); n — кількість поділок шкали аналогового вимірювального приладу, відрахованих за відліковим (індикаторним) пристроєм; С_n - ціна поділки.

Засоби вимірювання, які містять індикаторні пристрої стрілкового типу характеризуються шкалою. Шкалою аналогового вимірювального приладу називають частину індикаторного пристрою (ІП) у вигляді впорядкованої сукупності позначок (поділок) разом з пов’язаною з нею певною послідовністю чисел, а позначкою шкали може бути риска або інший знак на шкалі, що відповідає одному або кільком значенням вимірюваної величини.

Поділка шкали - частина шкали між двома сусідніми позначками шкали.

У випадку, коли поділки шкали рівновідцалені одна від одної, то таку шкалу називають рівномірною, у протилежному випадку — нерівномірною.

Ціна поділки — різниця значень величини, яка відповідає одній поділці (двом сусіднім позначкам) шкали. Для цифрових вимірювальних приладів ціна поділки постійна і визначає мінімальну можливу роздільну здатність приладу.

Роздільна здатність засобу вимірювання - найменша зміна вимірюваної величини, що реєструється засобом вимірювання. Для цифрових вимірювальних приладів роздільна здатність — зміна цифрового відліку на одиницю молодшого розряду.

Ціною найменшого розряду цифрового вимірювального приладу є різниця між двома найближчими показами цього засобу вимірювання.

Вказані на шкалі найменше та найбільше в діапазоні показів значення вимірюваної величини називають відповідно початковим та кінцевим її значенням, а інтервал значень вимірюваної величини, обмежений початковим та кінцевим значеннями, називають діапазоном показів засобу вимірювання.

Діапазон вимірювань - це область значень вимірюваної величини, для якої нормовані похибки засобу вимірювання. Найменше і найбільше значення діапазону вимірювань називають відповідно нижньою та верхньою границями вимірювань. Зазвичай засоби вимірювання мають діапазон вимірювань, який розбитий на піддіапазони.

Діапазон частот — це область робочих частот засобу вимірювання, в межах якої нормовані допустимі похибки.

Вхідний опір - характерезує потужність, яку відбирає засіб вимірювання від джерела вимірювального сигналу при вимірюванні. Чим більший вхідний опір, тим менше впливає засіб вимірювання на характеристики джерала вимірювального сигналу, тим вище точність вимірювання.

Вихідний опір - характерезує величину вихідної потужності засобу вимірювання, що споживається об’єктом дослідження. При рівності вихідного опору вимірювального засобу і вихідного опору об'єкта дослідження потужність сигналу, що віддається, максимальна.

Час встановлення (час заспокоєння) - характеризує швидкість вимірювання приладу зі стрілковим індикатором та іншими електоромеханічними типами індикаторних пристроїв. Для цифрових вимірювальних приладів швидкість вимірювання характеризується швидкістю, яка визначається максимальним інтервалом часу, необхідним для Одного повного циклу вимірювання із заданою похибкою.

Стабільність засобу вимірювання - якісна характеристика, яка вказує на незмінність його параметрів (зазвичай точних) у часі. Чим вища стабільність вимірювального приладу, тим рідше в процесі вимірювання необхідно проводити встановлення „нуля” і катібровку приладу, що сприяє збільшенню працездатності та зменшує похибки вимірювання.