31. Нормування похибок засобів вимірювання. Класи точності.

Для оцінювання величини похибки засобів вимірювання вкористовують нормовані похибки. Під нормованими похибками розуміють такі, які є граничними для даного типу засобів вимірювання. При цьому похибки окремих екземплярів засобів вимірювання одного й того ж типу можуть відрізнятися одна від одної як систематичною, так і випадковими складовими, але в цілому для цього типу засобів вимірювання похибки не перевищують заданого значення. Нормують основну та додаткову похибки засобів вимірювання. Правила, згідно з якими визначають величини похибок, та форма їх запису засновані на системі стандартів і нормативних документів, що забезпечують єдність вимірювання.

Основною характеристикою, яка вказує на нормовані основну та додаткову похибки, є клас точності засобу вимірювання.

Клас точності засобів вимірювання - це характеристика, що визначає гарантовані межі значень основної та додаткової похибок, а також інших властивостей ЗВ, які впливають на його точність, значення яких встановлюють у стандартах на окремі види засобів вимірювання.

32. Міри. Класифікація мір.

Міра – це засіб вимірювання, що призн. для відтвор і збереж. фіз. величин певного розміру. Міри поділ. на однозначні (відтвор або одиниці вим або їх кратні дробові значення) та багатозначні (міри із змінним значення. Утворюють будьякі кратні чи дробові знач. одиниць вимір.). За метрологічним призначенням: еталони (первинні, вторинні,спеціальні) – призначені для відтворення і/або зберігання одиниць вимірювань фізичних величин з найвищою точністю та передачею їх розміру іншим засобам вимір., що стоять нижче повірочної схеми; зразкові ЗВ – призначені для передачі розмірам 1-ці від еталонів до робочих засобів вимірювань; робочі ЗВ – це ЗВ, які викор. на практиці для настроювання і градуювання шкали вим. приладів. За складом еталони поділ. на: одиничний – становить одну міру вим. прилад або вимір. установку; груповий – склад. з 1-х мір чи вимір. перетвор. і відтворює розмір одиниці, як середнє арифметичне значення; Для зберіг. чи відтвор. розміру 1-ці фіз. велич., або їх вимір. у певному діапазоні служить набір відповідних мір або вимір. приладів, які наз. - набір еталонів.

33. Еталони одиниць фізичних величин. Класифікація еталонів

Еталони призначенні для відтворення і\або зберігання одиниць вимір фіз. величин з найвищою точністю та передачею їх розміру іншим засобам вимірювань, що стоять нижче повір очної схеми.

Еталони поділяються – первині, - вторинні, - спеціальні.

Первинний еталон призначений для відтворення і збереження одиниці виміру із найбільшою точністю в даній країні.

Вторинні еталони – створенні для організації провірок і для забезпечення стану первинного еталону.

Спеціальні еталони –служать для відтворення в особливих умовах за яких первинний еталон не може бути використаний.

Вторинні еталони поділяються на робочі еталони, еталони копії, еталони порівнянь.

Робочі еталони призначені для передачі розміру фізичної величини зразковим засобам вимірювань(Робочим засобам вимірюванням)

Еталони копії служать для передачі розміру одиниць роб еталонам(зразковим засобам вимір).

Еталони порівняння(передачі)-викор для порівняння еталонів, які за обставин не можуть бути звірені безпосередньо.

За складом еталони поділяються:-одиничні, - групові, - набори еталонів. Одиничний еталон становить-одну міру,вимір прилад або вимір.установку.

Груповий еталон – складається з одних мір чи вимірювальних пристроїв і відтворить розмір одиниці, як середнє арифметичне значення.

Елементами групового еталону можуть бути одиничні робочі еталони. Для зберігання чи відтворення розміру одиниці фіз. вел, або її вимірювання у певному діапазоні служить набір відповідних мір або вимірювальних приладів, які називаються набори еталонів.