Промахи (грубі похибки).
Промахи (грубі похибки) - це похибки, які з’являються в результаті прорахунку (промаху), викликаного такими причинами:
а) невірним читанням показів вимірювального приладу чи невірним їх записом;
б) порушенням основних умов вимірювання, наприклад, неправильним умиканням вимірювальних приладів.
При виявленні грубої похибки результат вимірювання необхідно зразу відкинути, а саме вимірювання повторити. Зовнішньою ознакою результату, що містить грубу помилку, є його різка відмінність від результатів інших вимірювань.
У процесі вимірювання розглянуті вище види похибок виявляють одночасно і загальна похибка вимірювання може бути виражена їхньою сумою.
Адитивна похибка.
Адитивна похибка - похибка, яка не залежить від значення вимірюваної ФВ (похибка, пов’язана з додаванням).
Приклад
адитивної систематичної похибки (див.
рис. 4.2а) —зміщення нуля характеристики
аналогового вимірювального приладу,
де І - номінальна характеристика приладу:
2 - фактична його характеристика; х -
показприпаду; X - істинне значення
вимірюваної величини; дельта хс -
систематична складова похибки.
Приклад адитивної випадкової похибки - виникає внаслідок тертя в опорах вимірювального механізму, граничні значення якої утворюють на характеристиці припаду смугу постійної ширини
Мультиплікативна похибка.
Мультиплікативна похибка - похибка, яка залежить від значення вимірюваної ФВ (похибка пов’язана з множенням).
Приклад мультиплікативної систематичної похибки - виникає в результаті залежності опору котушки вимірювального приладу від температури це призводить до пропорційної залежності систематичної похибки від значення вимірювальної величини, де х — показ припаду; X - істинне значення вимірюваної величини; дельта хс. — граничне значення систематичної складової похибки
Абсолютна, відносна та зведена похибки вимірювання
Абсолютна похибка вимірювання - похибка, яка дорівнює різниці між виміряним значенням фізичної величини та її істинним (умовно істинним, дійсним) значенням
де х — виміряне значення величини, отримане при одному з вимірювань; X — істинне значення вимірюваної величини (дійсне, середнє). Оскільки значення X залишається завжди невідомим для експериментатора (на практиці замінюється дійсним значенням ФВ), тому в метрологічній практиці можна лише наближено оцінювати похибку вимірювання. Абсолютна похибка має розмірність вимірюваної величини.
Абсолютна похибка не дає можливості повністю охарактеризувати якість вимірювання. Важливим в оцінюванні якості вимірювання є не саме значення похибки, а те, яку частину вимірюваної величини вона становить (критерій оцінювання), для такого оцінювання використовують відносну похибку.
Відносна похибка вимірювання - це відношення абсолютної похибки вимірювання до модуля істинного значення вимірюваної величини.
На
практиці відносну похибку подають у
відносних одиницях або відсотках.
Зведеною
похибкою (γ) називається відношення
абсо¬лютної похибки до номінального
Хном значення вимірюва¬ної величини:
За номінальне значення часто приймають найбільше значення, яке можна виміряти за допомогою даного засо¬бу вимірювання.