- •1.Аритмії зумовлені порушенням збудливості міокарду, причини їх розвитку, характеристика.
- •2.Аритмії, зумовлені порушенням провідності міокарда .
- •3.Артеріальна гіпертензія ,визначення,етіопатогенез первинних і вторинних артеріальних гіпертензій.
- •4.Атеросклероз,визначення,етіологія,патогенез.
- •7.Анемія визначення,принципи класифікаціі
- •8.Асфікція ,визначення, характеристика періодів
- •9.Біль, етіологія, форми патологічного болю, загальні реакції організму на біль.
- •11.Визначення понять: шок, кома. Їх класифікація.
- •12.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Фактори ризику
- •13.Гіпертонічна хвороба:етіологія,стадії розвитку,принципи лікування.
- •14.Гіпо- та апластична анемія:їх етіологія,патогенез,ознаки,картина крові,принципи лікування.
- •17.Гострий панкреатит ,етіопатогенез,ознаки
- •19.Етіологія,патогенез,ускладнення та принципи фармакорекції виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •20.Ендемічний зоб, етіологія, патогенез, ознаки, заходи щодо профілактики:
- •21.Етіологія захворювань нервової системи:
- •22.Етіологія і патогенез лейкопеній
- •23.Жовтяниця,визначення ,різновиди,причини і механізми розвитку
- •24.Залізодефіцитна анемія:ознаки, види, етіологія патогенез, картина крові, принципи лікування.
- •25.Загальна характеристика недостатності травлення, види недостатності
- •26.Задишки, її види
- •27.Інфаркт міокарда: визначення , етіологія, патогенез, ознаки, принципи лікування.
- •29.Лейкоцитоз, різновиди, характеристика
- •31.Набута і спадкова гемолітична анемія : етіологія, патогенез, картина крові.
- •33.Недостатність зовнішнього дихання,визначення, форми , їх характеристика
- •34.Основні ознаки диспепсичного синдрому: порушення апетиту, печія, відрижка, нудота, блювота, закрепи , проноси, метеоризм.
- •35.Поняття про холемічний і ахолічний синдром
- •37.Періодичне дихання.Причини та механізм дихання.
- •39.Поняття про гломерулонефрит і пієлонефрит
- •41.Порушення ритму серця. Аритмії зумовлені порушенням автоматизмом, причини їх розвитку, характеристика.
- •42.Порушення моторики шлунка:гіпо- , гіперкінез,пілороспазм і пілоростеноз, визначення.
- •43.Порушення секреторної функції шлунка і дванацятипалої кишки.Фактори ризику.
- •46.Профілактика , лікування та фармакокорекція атеросклерозу.
- •47.Принципи лікування та фармакокорекції вторинних гіпертензії.
- •48.Принципи протибольової терапії.
- •49.Постгеморагічні анемії: види, етіологія патогенез, картина крові, принципи лікування.
- •51.Синдром дисбактеріозу:визначення поняття,етіологія та патогенез.
- •52.Термінальне дихання. Причини та механізм виникнення
- •53.Уремія, поняття, ознаки.
- •54.Характеристика гіпо- і гіперфункції гіпофізу
- •55.Характеристика гіпо- і гіперфункції щитоподібної залози.
- •56.Характеристика гіпо- і гіперфункції пара щитоподібних залоз.
- •57.Характеристика гіпо- і гіперфункції надниркових залоз.
- •58.Характеристика гіпо- і гіперфункції статевих залоз. Адреногенітальний синдром, поняття, характеристика:
- •59.Якісні та кількісні зміни еритроцитів
- •60.Якісні і кількісні зміни лейкоцитів.
51.Синдром дисбактеріозу:визначення поняття,етіологія та патогенез.
Дисбактеріоз -якісна зміна нормального видового складу бактерій (мікробіоти) кишечника або шкіри.
Етіологія:
Екзогенні чинники:Професійні (промислові отрути), санітарно-гігієнічні, фізичні та хімічні,іонізуюче випромінювання,Кліматогеографічні.
Ендогенні чинники: Імунні порушення ,стресові стани,патологія кишечника, жовчного міхура,інфекційні хвороби,нераціональне харчування,медикаментозний вплив.
Патогенез:
І Стадія Дисбактеріозу характеризується помірним зменшенням чисельності облігатних бактерій у порожнині кишечника (симптоми відсутні).
ІІ Стадія Дисбактеріозу характеризується критичним зниженням чисельності біфідобактерій та лактобацил кишечника (облігатна мікрофлора). При цьому відзначається стрімкий розвиток популяції патогенних бактерій. На цій стадії дисбактеріозу проявляються перші порушення роботи кишечника: пронос, біль у шлунку, метеоризм.
ІІІ Стадія Дисбактеріозу характерізується запаленням стінок кишечника під впливом патогенів. На цьому етапі дисбактеріозу пронос має стійкий хронічний характер. У дітей може з'явитися затримка у розвитку.
IV Стадія Дисбактеріозу, являє стадію передуючу гострій кишковій інфекції. На цій стадії дисбактеріозу виникає загальне виснаження організму, анемія,авітаміноз
52.Термінальне дихання. Причини та механізм виникнення
Термінальне дихання-спостерігається при термінальних станах. Різновидами цього патологічного дихання є апнейстичне і агональне дихання.
Апнейстичне - проявляється судомними вдихами, затримкою дихання на висоті вдиху, періодичними видихами(у експерименті отримують при перерізці обох блукаючих нервів і стовбура мозку між пневмотаксичними і апнейстичними центрами) У формуванні вдиху беруть участь всі дихальні і допоміжні м’язи, при цьому голова під час вдиху відкидається назад, широко розкривається рот, хворий намагається вдихнути максимальну кількість повітря.
Гаспінг-дихання(агональне) - поява поодиноких, рідких, судомних дихальних рухів після зупинки дихання в результаті паралічу дихального центру при асфіксії або крововтраті. Джерелом імпульсації при цьому є клітини каудальної частини довгастого мозку. Спостерігається при агонії.
53.Уремія, поняття, ознаки.
Уремія- складний клінічний симптомокомплекс, що проявляється автоінтоксикацією організму продуктами обміну речовин та екзогенними сполуками. Які в нормі виводяться нирками. Причини: прогресуючі хронічні захворювання нирок в термінальній стадії, гостра ниркова недостатність. Патогенез: різке зменшення к-сті функ.нефронів; значне зниження клуб очкової фільтрації та реабсорбції.
54.Характеристика гіпо- і гіперфункції гіпофізу
Гіпо́фіз — залоза внутрішньої секреції, масою 0.5-0.6 г, розміщена в головному мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиновидної кістки черепа. Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку.
Гіпофіз складається з передньої і задньої часток та проміжні частини. Передня частка гіпофіза, або аденогіпофіз, виробляє і виділяє гормони тропів, є регуляторами активності ряду ендокринних залоз. Адренокортикотропний гормон (АКТГ) регулює секрецію коркового речовини надниркових залоз,гонадотропний гормон - статевих залоз, тиреотропний гормон - діяльність щитовидної залози.
Гіпофункція аденогіпофіза. У тварин після видалення залози розвивається складний симптомокомплекс, зумовлений дезорганізацією обміну речовин і регуляцією ендокринних залоз.Помітний зовнішній прояв- різке пригнічення росту та загального розвитку тварин.Порушення обумовленні недостатнім утворенням гормонів у периферичних залозах. Де виникає атрофія внаслідок випадіння відповідних функцій гіпофіза.Тварини стають млявими, малорухливими,схильні до гіпоглікемії, гіпотермії, гіпотензії, відбувається зниження основного обміну і резистентності до несприятливих впливів. У людини ушкодження залози призводити до гіпофізарного нанізму, який характеризується карликовістю, порушенням статевого розвитку, ослаблення функцій щитоподібної залози, ендокринно-обмінними порушеннями, зниженням реактивності.Зменшення швидкості синтезу білків призводить до атрофії м’язів та сполучної тканини, проявляється ознаками старіння. Розвивається гіпофізарна кахексія(хв. Сіммондса).
Гіперфунція аденогіпофіза виявляється у людини у вигляді гіпофізарного гігантизму чи акромегалії- ровивається внаслідок надмірної секреції соматотропіну в молодому віці. Окремі частини тіла при акромегалії непропорційно збільшуються. Розвивається спланхномегалія(збільш печінки, селезінки, серця). Часто спостерігається гіперглікемія, зниження толерантності до глюкози, зменшення чутливості до інсуліну в звязку із впливом соматотропну на ланки регуляції вуглеводного обміну.
