- •1.Аритмії зумовлені порушенням збудливості міокарду, причини їх розвитку, характеристика.
- •2.Аритмії, зумовлені порушенням провідності міокарда .
- •3.Артеріальна гіпертензія ,визначення,етіопатогенез первинних і вторинних артеріальних гіпертензій.
- •4.Атеросклероз,визначення,етіологія,патогенез.
- •7.Анемія визначення,принципи класифікаціі
- •8.Асфікція ,визначення, характеристика періодів
- •9.Біль, етіологія, форми патологічного болю, загальні реакції організму на біль.
- •11.Визначення понять: шок, кома. Їх класифікація.
- •12.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Фактори ризику
- •13.Гіпертонічна хвороба:етіологія,стадії розвитку,принципи лікування.
- •14.Гіпо- та апластична анемія:їх етіологія,патогенез,ознаки,картина крові,принципи лікування.
- •17.Гострий панкреатит ,етіопатогенез,ознаки
- •19.Етіологія,патогенез,ускладнення та принципи фармакорекції виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •20.Ендемічний зоб, етіологія, патогенез, ознаки, заходи щодо профілактики:
- •21.Етіологія захворювань нервової системи:
- •22.Етіологія і патогенез лейкопеній
- •23.Жовтяниця,визначення ,різновиди,причини і механізми розвитку
- •24.Залізодефіцитна анемія:ознаки, види, етіологія патогенез, картина крові, принципи лікування.
- •25.Загальна характеристика недостатності травлення, види недостатності
- •26.Задишки, її види
- •27.Інфаркт міокарда: визначення , етіологія, патогенез, ознаки, принципи лікування.
- •29.Лейкоцитоз, різновиди, характеристика
- •31.Набута і спадкова гемолітична анемія : етіологія, патогенез, картина крові.
- •33.Недостатність зовнішнього дихання,визначення, форми , їх характеристика
- •34.Основні ознаки диспепсичного синдрому: порушення апетиту, печія, відрижка, нудота, блювота, закрепи , проноси, метеоризм.
- •35.Поняття про холемічний і ахолічний синдром
- •37.Періодичне дихання.Причини та механізм дихання.
- •39.Поняття про гломерулонефрит і пієлонефрит
- •41.Порушення ритму серця. Аритмії зумовлені порушенням автоматизмом, причини їх розвитку, характеристика.
- •42.Порушення моторики шлунка:гіпо- , гіперкінез,пілороспазм і пілоростеноз, визначення.
- •43.Порушення секреторної функції шлунка і дванацятипалої кишки.Фактори ризику.
- •46.Профілактика , лікування та фармакокорекція атеросклерозу.
- •47.Принципи лікування та фармакокорекції вторинних гіпертензії.
- •48.Принципи протибольової терапії.
- •49.Постгеморагічні анемії: види, етіологія патогенез, картина крові, принципи лікування.
- •51.Синдром дисбактеріозу:визначення поняття,етіологія та патогенез.
- •52.Термінальне дихання. Причини та механізм виникнення
- •53.Уремія, поняття, ознаки.
- •54.Характеристика гіпо- і гіперфункції гіпофізу
- •55.Характеристика гіпо- і гіперфункції щитоподібної залози.
- •56.Характеристика гіпо- і гіперфункції пара щитоподібних залоз.
- •57.Характеристика гіпо- і гіперфункції надниркових залоз.
- •58.Характеристика гіпо- і гіперфункції статевих залоз. Адреногенітальний синдром, поняття, характеристика:
- •59.Якісні та кількісні зміни еритроцитів
- •60.Якісні і кількісні зміни лейкоцитів.
46.Профілактика , лікування та фармакокорекція атеросклерозу.
Атеросклероз-це різні поєднання змін інтими артерій, які виявляються у вигляді осередкового відкладання ліпідів складних сполук вуглеводів, елементів крові, циркулюючих у ній продуктів, утворення сполучної тканини і відкладання кальцію.
Запобіганню атеросклерозу сприяють доцільна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та паління. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок.
Загальні принципи лікування атеросклерозу:
Посилення катаболізму жирів за допомогою гормональних препаратів
Стимуляція виділення холестерину із організму
Гальмування синтезу холестерину із організму
Гальмування лі полізу в жирових депо
Дієто – та вітамінотерапія.
Медикаментозне лікування атеросклерозу полягає в застосуванні чотирьох груп препаратів, що знижують рівень ліпідів: статини, нікотинова кислота, фібрати, секвестранти жовчних кислот.
47.Принципи лікування та фармакокорекції вторинних гіпертензії.
Медикаментозні методи лікування полягають у призначенні комплексних терапевтичних заходів в залежності від ступення АГ:
-діуретиків(гідрохлортіазид,спіронолактон та ін.)
-В-блокаторів(бетаксолол,бісопролол та ін.)
-препаратів антагоністів ангіотензину.(каптоприл,аналаприл та ін..)
-антагоністів іонів кальцію(верапаміл,ніфедіпін та ін.)
-терапія блокаторами рецепторів антіогензин 2.(валсартон,лозартан та ін.)
48.Принципи протибольової терапії.
• Слід обов'язково знайти причину болю.
• Хронічні болі лікуються тривало.
• При постійних (хронічних) болях медикаменти приймаються регулярно, в точно встановлений термін, причому кожний наступний прийом здійснюється до того, як припиниться дія попереднього.
• Доза медикаменту підбирається залежно від сили болю для конкретного пацієнта і залежить від посилення або ослаблення болів.
• Частота прийому препарату залежить від тривалості його дії;
• Ряд медикаментів діє довгостроково (пролонговані форми або знеболюючий пластир).
49.Постгеморагічні анемії: види, етіологія патогенез, картина крові, принципи лікування.
Постгеморагічні анемії-це анемії що виникають внаслідок крововтрати. В залежності від характеру крововтрати розрізняють гостру і хронічну постгеморагічні анемії.
Гостра: розвивається після однократної, швидкої, масивної втрати крові при різноманітних зовнішніх травмах які супроводжуються пошкодженням великих судин або кровотечах з внутрішніх органів( шлунково-кишкові,легеневі. Маткові). Клінічна картина гострої анемії складається з власне анемічних симптомів,пов’язаних з гіпоксією, і розвитку колапсу. Гематологічні показники безпосередньо після крововтрати не відрізняються від норми оскільки на фоні загального зниження кількості крові кожній одиниці об’єму не встигли відбутися зміни. (1 стадія «прохована анемія»).Протягом 1-2 доби розвив. «Гідремічна фаза компенсації», що зумовлює гематологічні зміни у 2 стадії гострої анемії. Через 4-5 діб включається «кістково-мозкова фаза компенсації».Гіпоксія, що розвинулася безпосередньо після крововтрати, активую виділення нирками аритропоетену і стимулює еритропоез.Лікування: полягає у негайному усуненні джерела кровотечі і застосування заходів спрямованих на боротьбу з гіпоксією та гострою судинною недостатністю. Хронічна: виникає при невеликих за об’ємом але частих і довготривалих кровотечах що зумовленні пошкодженням кровоносних судин або порушенням судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу. В її розвитку мають значення навіть не значні прихованні крововтрати, які через певний час призводять до виснаження організму запасів заліза.Переферії крові:зменшується кількість еритроцитів, гемоглобіну.Понижується колірний показник. В мазку крові-пойкілоцитоз і анізоцитоз з переважанням мікроанізоцитозу, анулоцитоз.Кількість ретикулоцитів частіше знижена.
Лікування: полягає насамперед негайному усуненні джерела кровотечі.З метою замісної терапії використовують переливання крові і еритроцитарної маси у поєднанні з препаратами заліза
50.Серцева недостатність: визначення, типи, механізми розвитку. Серцевою недостатністю називають патофізіологічний стан, при якому серце внаслідок порушення своєї насосної функції не може задовольняти потреби метаболізму тканин.
Механізм розвитку порушень при серцевій недостатності:
При серцевої недостатності частоти та / або інтенсивності скорочень серця недостатньо, щоб забезпечити повноцінну циркуляцію крові в судинному руслі. У результаті цього розвивається застій крові в кровоносних судинах, а тканини і органи страждають від гіпоксії. . Так, при недостатності лівого шлуночка розвивається застій крові спершу в лівому передсерді, а потім по малому колу кровообігу (див. Малюнок). Оскільки мале коло проходить через легені, то і симптоми порушення роботи зацікавленого органу характерні: розвивається задишка. Якщо з роботою не справляється правий шлуночок, відповідно, кров починає застоюватися в правому передсерді, потім в судинах, по яких в нормі кров тече до правих відділів серця: у великому колі кровообігу. А оскільки саме він забезпечує кров'ю всі органи і системи організму (головний мозок, печінку, селезінку,кишечник, нирки, статеві органи, м'язи і т.д.), то і симптоми правошлуночкової недостатності відповідні: порушення роботи цих органів, збільшення розмірів печінки, набряки і т.д. Серцебиття при серцевій недостатності розвивається в результаті спрацьовування компенсаторного механізму Старлинга: при переповненні камер серця кров'ю частота і сила скорочень серця збільшується. До того ж, при СН активується симпато-адреналової системи, в результаті чого в кров викидається велика кількість гормонів, адреналіну і норадреналіну, що викликають серцебиття.
