39.Поняття про гломерулонефрит і пієлонефрит

Гломерулонефрит- захворювання з групи гломерулопатій, яке характерезиється двостороннім запаленням клубочків нирок. У патологічному процесі задіяна вся маса клубочків обох нирок. Перебігає гостро, підгостро і хронічно.

Гострий(дифузний) гломерулонефрит- захв.інфекційно-алергічного ґенезу з ушкодженням клубочків, канальців,тканини і судин нирок. Причини: β-гемолітичний стрептокок, вірусні і паразитарні інфекції. Клінічні прояви: 1.сечовий синдром( олігурія, протеїнурія, гематурія, азотемія, ацидоз) 2.гіпертензивний синдром (підвищення АТ, набряки, брадикардія, судоми.

Хронічний(дифузний) гломерулонефрит- запальне захворювання нирок імунопатологічного ґенезу з первинним ушкодженням ниркових клубочків та інших структурних елементів ниркової тканини. Причини: інфекційні агенти( стрептококи, паразити, віруси гепатиту, кору, краснухи), неінфекційні агенти( антигени пухлин, ЦІК, опіки, медикаментозні препарати)

Пієлонефрит- неспецифічне запалення ниркової миски, її чашечки, тканини паренхіми нирок. Причини: інфекційні агенти- мікроби( кишкова паличка).

40.Порушення травлення у порожнині рота:порушення жування, гіпо-,гіперсальванія, етіологія , наслідки.

У порожнині рота їжа подрібнюється зубами і змочується слиною. Розлад акту жування виникає внаслідок ушкодження або відсутності зубів, порушення функції жувальних м'язів чи скроне-нижньощелепних суглобів, захворювання слизової оболонки порожнини рота. Причиною ушкодження або втрати зубів здебільшого є карієс іпародонтит.

гіперсалівація -підвищене слиновиділення ,виникає внаслідок запалення слизової оболонки порожнини рота (стоматит, гінгівіт). На процес слиноутворення рефлекторно можуть впливати зуби, уражені патологічний процесом. Гіперсалівація може супроводжувати захворювання органів травлення, а також блювання, вагітність, може виникати під впливом фосфорорганічних та бойових отруйних речовин. 

гіпосалівація — зниження секреції слини,виникає під час інфекційних захворювань і гарячкових станів, при зневодненні, під апливом атропіну, а також у зв'язку із запальним процесом у слинних залозах. Гіпосалівація утруднює акт жування і ковтання, сприяє виникненню запальних процесів у слизовій оболонці порожнини рота і проникненню інфекції у слинні залози, а також розвитку карієсу зубів.

41.Порушення ритму серця. Аритмії зумовлені порушенням автоматизмом, причини їх розвитку, характеристика.

Аритмія серця- це порушення частоти , ритму, узгодженості і послідовності його скорочення.

Аритмії зумовлені порушенням автоматизму:

1.Номотопні аритмії:

-синусна тахікардія(виникає при посиленні симпатичних або послабленні парасимпатичних впливів на міокард, а також при безпосередньому подразненні синусного вузла токсинами, пірогенами та іншими антигенами)

-синусна брадикардія (може виникати через посилення парасимпатичних або послаблення симпатичних впливів на міокард, а також внаслідок безпосереднього пригнічення діяльності синусного вузла токсичними агентами)

-синусна(дихальна)аритмія( періодичні зміни частоти серцевого ритму при зереженні синусної імпульсації. Пов*язана з періодичними змінами тонусу блукаючих нервів)

2.Гетеротопні аритмії –синдром слабкості синусного-передсердного вузла

-передсердний повільний ритм-водій ритму знаходиться в структурах лівого передсердя, частота серцевих скорочень менше 70 уд/хв.

-атріовентрикулярний повільний ритм- джерелом імпульсу є відій ритму другого порядку.Частота серцевих скорочень 70-40 уд,хв.

-ідіовентрикулярний шлунковий ритм- частота серцевих скорочень 40 уд.хв.