33.Недостатність зовнішнього дихання,визначення, форми , їх характеристика

Недостатність зовнішнього дихання - патологічний  стан, при якому система зовнішнього дихання не здатна забезпечити нормальний склад газів крові (газовий гомеостаз). Вона поділяється на вентиляційну та паренхіматозну.

Вентиляційна  недостатність дихання - недостатність, що виникає внаслідок порушень обміну газів між атмосферним повітрям і альвеолами легень, тобто в результаті порушень легеневої вентиляції (гіповентиляції). Вентиняляційна НЗД, дисрегуляторний варіант – розвивається внаслідок порушення дихального центру. Брадіпное- рідке дихання. Тахіпное (поліпное)- часте поверхневе дихання. Гіперпное- глибоке часте  дихання. Апное- тимчасова зупинка  дихання. Періодичне дихання - порушення ритму  дихання при якому періоді  дихання чергуються із періодами  апное.( Дихання Чейн-Стоксат - характеризується  поступовим наростанням та поступовим спаданням амплітуди дихальних  рухів, що переривається періодами  апное. Дихання Біота- дихання, при якому є стабільна амплітуда дихальних рухів, що переривається періодами апное.) Термінальне дихання - дихання при  термінальних станах. Апнейстичне дихання- дихання, що проявляється судомними вдихами із періодичними видихами. Гаспінг-дихання - поодинокі, рідкі  вдихи, частота і амплітуда яких поступово зменшується аж до повної зупинки дихання. Вентиляційна НЗД,рестриктивний варіант-недостатність пов’язана із обмеженням зовн дихання внаслідок порушення розправлення легень. Вентиляційна нзд, обструктивний – недостатність пов’язана із підвищенням аеродинамічного опору повітроносних шляхів.

Паренхіматозна  недостатність дихання- недостатність, що виникає як наслідок порушень газообміну між альвеолами та кров’ю. Пневмоторакс- скупчення повітря  в плевральній порожнині і  підвищення тиску в ній. Ателектаз- патологічний  процес, що проявляється спаданням альвеол в результаті розсмоктування в них повітря. Емфізема- захворювання  легеневої паренхіми, що супроводжується руйнуванням капілярних судин і альвеолярних перетинок та звуженням термінальних бронхіол. Бронхіальна астма- алергічне захворювання, що характеризується повторними нападами експіраторної задишки, викликаної дифузним порушенням прохідності бронхів. Паренхіматозна  недостатність дихання- недостатність, що виникає як наслідок порушень газообміну між альвеолами та кров’ю.

34.Основні ознаки диспепсичного синдрому: порушення апетиту, печія, відрижка, нудота, блювота, закрепи , проноси, метеоризм.

Усі знають, що коли що-небудь болить, то нічого не хочеться, а вже тим більше їсти. А при нудоті, блювоті й печії приймання їжі тільки збільшує й без того жалюгідний стан. Звідси легко зрозуміти, що порушення апетиту при захворюваннях шлунку й кишечнику зустрічається дуже часто.

Печія – відчуття печії за ходом стравоходу. Причинами є велика кількість шлункового соку або функціональна недостатність кардіального сфінктера.

Відрижка – вихід газів або їжі з шлунково-кишкового тракту, головним чином із стравоходу і шлунку. Часто супроводжується характерним звуком і запахом. Може бути викликана заковтуванням повітря, що особливо характерне для грудних дітей, вживання газових напоїв.Однак, відрижка може бути і симптомом захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як гастроезофагеальна рефлексна хвораба, гастрит..

Нудота – часто передує блювоті і настає під впливом таких самих причин.

Блювота – це складний, рефлекторний акт, в результаті якого шлунковий вміст, а іноді і кишковий, викидається через рот назовні., вона є захисною реакцією спрямована на очищення шлунково-кишкового тракту від токсичних речовин, недоброякісної чи не засвоюваної їжі.

Закрепи – це хронічна затримка випорожнення кишківника більше ніж на 48 годин, яка супроводжується хоча б однією з наступних ознак, що спостерігається не менше, ніж протягом 3 місяців: відчуття неповного випорожнення, невелика кількість (менше 100 г) і густа консистенція калу, натужування не менше четвертини часу дефекації.

Проноси – (діарея) часте випорожнення кишківника, як правило рідку і масивне.Виникає при порушенні нормального співвідношення між секрецією рідини в кишках і її всмоктування, а також при порушенні моторики кишок.

Метеоризм - це здуття живота в результаті скупчення газів у кишечнику. Людина їсть, не переварена їжа в шлунково-кишковому тракті починає розкладатися, і утворюються гази. Причини метеоризму різноманітні. Підвищене газоутворення може з'являтися при незбалансованому харчуванні, захворюваннях верхніх відділів травного тракту (гастрит, панкреатит тощо), алергічних реакціях на продукти харчування, порушення мікрофлори кишечника внаслідок прийому медичних препаратів, при нервових розладах і заковтуванні повітря.