Розділ 4 аналіз та узагальнення результатів дослідження

Оцінка ефективності розробленої мною програми фізичної реабілітації при переломах стегнової кістки в наслідок вогнепальних поранень проводилась за результатами: аналізу динаміки параметрів на початку передопераційного періоду та після нього; порівняльного аналізу результатів, отриманих під час педагогічного спостереження при використанні розробленої авторської програми та програми лікувального закладу.

Особливістю реабілітації поранених з переломами стегнової кістки являється те що,передопераційний період проходить не за таким алгоритмом як при звичайних переломах. Причиною цього є не тільки специфічні порушення кісткової тканини, а й ушкодження м’яких тканин,нервів та судин в області поранення. Передопераційний період може тривати від 2 днів до 3місяців в залежності від загоєння ран. Тривалим період стає якщо: мають місце інфекційні процеси,некрози,розриви судин и т.д. Остеосинтез проводиться у разі неускладненого загоєння прилеглих ран [32].

Пацієнти після оперативних втручань при переломах в наслідок вогнепальних поранень стегнової кістки страждають на різні супутні хвороби, серед яких найбільш поширені контрактури,атрофії,серцево-судинні, дихальні, ендокринні захворювання, які наведено в таблиці 3.1. через тривалий постільний режим ,малу рухову активність,медикаментозне лікування [43].

Дослідження проводилися на передопераційному періоді, перед оперативним втручанням, перед випискою. Пацієнтів було розподілено на 2 групи – основну (відновлення пацієнтів здійснювалося за розробленою автором програмою фізичної реабілітації з комплексним підходом ) і контрольну (пацієнти, фізична реабілітація яких проводилася за методикою лікувального закладу). Групи були співставленні за віком та супутньою патологією .

Обстеження та виявлення супутніх патологій пацієнтів при ВПСК відіграє велике значення, оскільки патології серцево-судинної системи зустрічаються у 58,7 % пацієнтів переломами стегнової кістки. Успішне виконання оперативного втручання та повне відновлення пацієнта залежить від ефективного застосування передопера­ційного періоду, направленого на підтримку резервних сил та компенсації функціональних можливостей організму людини.

У хворих з переломами кісток нижніх кінцівок часто спостерігаються набряки виникають, як внаслідок самого механізму травми, так і наслідків оперативного втручання. Цей факт слугує приводом для включення в роботу даних обхоплювальних розмірів на різних етапах реабілітації.

Крім того, у зв'язку зі специфікою ведення післяопераційного періоду у хворих часто відзначається атрофія м'язових груп травмованої кінцівки [19].

Отримані дані дозволяють констатувати той факт, що у всіх хворих окружність стегна і гомілки травмованої кінцівки відрізнялася від показників здорової ноги. Причиною чого є збільшення обхоплювальних розмірів ланок нижніх кінцівок з наявністю міжм'язової гематоми та наслідками операційного втручання [12; 40].

При проведенні попередніх досліджень мною відмічено значне збільшення досліджуваних показників травмованої кінцівки у хворих з переломом стегнової кістки. Так обхоплювальні розміри стегна у хворих цієї групи відрізнялися в середньому на 2,2 см.

Найбільш виражені зміни відзначені в обхоплювальних розмірах щиколотки.

Різниця між здоровою і травмованою кінцівкою становила у хворих з переломом стегнової кістки 4,7 см. У 5 пацієнтів відзначаюся явища склоподібного набряку.

Зміни амплітуди рухів в кульшовому суглобі ушкодженої кінцівки.

Кут, градуси

Після проведення передопераційної підготовки в основній групі, що проходила передопераційну підготовку по комплексній програмі, значно збільшився об’єм рухів в ушкодженому суглобі у порівнянні з контрольною групою – хворі, що проходили передопераційну підготовку за програмою лікувального закладу.

Показники згинання кульшового суглоба представлені на рис.4.1.

Рис 4.1. Показники згинання кульшового суглоба

Зміни показників сили м’язів нижніх кінцівок в процесі реабілітації.

Основна група протягом 3 місяців проходила курс передопераційної реабілітації в стаціонарі за розробленою програмою в Київській обласній клінічній лікарні.

Після цього терміну в обох групах повторно проведено дослідження силових характеристик.

Як видно з таблиці 4.1 та 4.2 в основній групі відмічається значна тенденція приросту силових значень, в той час, як у контрольній групі силові характеристики залишилися майже без змін, оскільки пацієнти цієї групи проходили підготовку в іншому лікувальному закладі.

Показники моментів сили м’язів розгиначів кульшового суглоба у хворих до передопераційної підготовки після ВПСК.

Таблиця 4.1

Показники моментів сили м’язів розгиначів кульшового суглоба у хворих до передопераційної підготовки після ВПСК.

Досліджувана кінцівка	Значення показників моментів сили м’язів розгиначів, Нм
	І		ІІ
	Основна група (n=5)
Хвора		S			S
	8,4	1,5		11,6	1,1
Здорова	28,3	3,6		41,7	4,4
	Контрольна група (n=5)
Хвора		S				S
	9,0	3,5		0		0
Здорова	31,1	5,0		0		0

Проблема посттравматичних контрактур колінного і гомілковостопного суглоба, як ускладнення після травм кінцівок є в наші дні актуальною і серйозною; деякі питання патогенезу порушень - вивчені не до кінця.

Лікування посттравматичних контрактур тривале, вимагає застосування спеціальних методик і повинно проводитися в умовах спеціалізованого відділення, що дозволяє досягти позитивного результату.

Таблиця 4.2

Амплітуда руху в гомілкостопному суглобі у хворих з переломами стегнової кістки на этапі попередніх досліджень (n=98)(тблиця 3.2).

Рух,  (град.)		3-5 день після операції	Норма	% по відношенню до норми
Хворі з переломом стегнової кістки (n=41)
Згинання		16,8	54	31,1
	m	0,84	± 3.2
Розгинання		6,2	21.4	28,9
	m	0,44	± 4.0
Відведення		8,7	31.7	27,4
	m	0,52	± 2.1
Приведення		5,4	25	21,6
	m	0,33	± 1.3

Динаміка показників болю. Пройдений курс передопераційної підготовки за розробленою програмою фізичної реабілітації дозволив суттєво зменшити больові відчуття, особливо в основній групі, оскільки автором для зменшення больових відчуттів використовувались технології ІХТ, холодотерапії, вправи на БТБ. Інтенсивність больових відчуттів за результатами застосування ВАШ болю (VAS 100 балів) складала: до проходження заходів фізичної реабілітації у пацієнтів обох груп больові відчуття при активних рухах були дуже вагомими та склали при активних рухах у: контрольній групі – = 37,4 балів , в основній – = 35,8 балів. Після проходження передопераційної підготовки цей показник змінився та склав у контрольній групі – = 36,1 балів та у основній – = 25,7 балів.

Таким чином, можна констатувати суттєве покращення у обстежених обох груп, проте показники основної групи покращилися значно більше.

Больові відчуття у хворій кінцівці пацієнтів в процесі фізичної реабілітації наведені на рис. 4.2.

Больовий синдром, бали

Рис.4.2. Больові відчуття у хворій кінцівці пацієнтів в процесі передопераційної підготовки.

Динаміка інструментальних показників.

Значення показників згинання в колінному суглобі в процесі реабілітації склали перед випискою із стаціонару в контрольній групі – =87,6 ° (S =1,5 °), в основній групі – =98,3° (S=1,7°), через 3 місяці в контрольній групі – =92,6 ° .

(S =1,6 °), в основній групі – =104,4° (S=1,5°), в динаміці через 6 місяців в контрольній групі – =105,5 ° (S =3,2 °), в основній групі – =115,7° (S=2,1°), через 12 місяців в контрольній групі – =116,3° (S=2,2°), в основній групі – =122,3° (S=2,0°), (p<0,05) дані наведені в таблиці 4.3.

Показники розгинання в колінному суглобі перед випискою із стаціонару склали в контрольній групі – =7,9 ° (S =1,4 °), в основній групі – =5,7° (S=0,8°), через 3 місяці в контрольній групі – = 4,1° (S = 1,1°), в основній групі – =2,1° (S=0,7°), в динаміці через 6 місяців в контрольній групі – = 2,9° (S =0,7°), в основній групі – =1,2° (S=0,4°), через 12 місяців в контрольній групі – =1,9° (S=0,7°), в основній групі – =0,8° (S=0,5°), (p<0,05) дані наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.3

Значення показників згинання в колінному суглобі в процесі реабілітації

після остеосинтезу на 5 день та перед випискою.

Група	Статистичний показник	Значення показників згинання колінного суглоба, град.
		Після остеосинтезу на 5 день	Перед випискою	t-критерій між показниками двох груп перед випискою та через 3 місяці
Контрольна, n=5		24,7	92,6	21,46**
	S	2,8	1,6
	V, %	3,3	1,8
Основна, n=5		28,3	104,4	29,52**
	S	1,7	1,5
	V, %	1,8	1,4
t-критерій між показниками контрольної та основної груп		9,89**	15,08**

Примітки: * – різниця статистично значима на рівні p<0,05; ** – p<0,01

Значення показників згинання в колінному суглобі в процесі реабілітації склали перед випискою із стаціонару в контрольній групі – =87,6 ° (S =1,5 °), в основній групі – =98,3° (S=1,7°), через 3 місяці в контрольній групі – =92,6 °

Таблиця 4.4

Значення показників розгинання в колінному суглобі після остеосинтезу на 5день та перед випискою.

Група	Статистичний показник	Значення показників розгинання колінного суглоба, град.
		Після остеосинтезу на 5 день	перед випискою	t-критерій між показниками двох груп Після остеосинтезу на 5 день та перед випискою
Контрольна, n=5		11,0	7,9	13,48**
	S	0,7	1,4
	V, %	6,5	18,3
Основна, n=5		8,3	5,7	13,66**
	S	1,1	0,8
	V, %	12,7	14,6
t-критерій між показниками контрольної та основної груп		9,13**	15,2**

Примітки: * – різниця статистично значима на рівні p<0,05; ** – p<0,01.

Висновок до розділу 4

Застосований мною комплекс клінічних та інструментальних методів дослід­ження забезпечив отримання всебічної і об’єктивної інформації щодо клінічної картини, стану пацієнта, зміни сили м’язів хворої кінцівки,збільшення обхату кінцівок, показників болю.