- •Реферат
- •5.1. Вимоги до залу лікувальної фізичної культури……………………...88
- •Список скорочень
- •Розділ 1 огляд літературних джерел
- •1.1. Аналіз механізму отримання вогнепальних поранень стегнової кістки
- •1.2. Класифікація переломів стегнової кістки
- •Розділ 2 основні методи фізичної реабілітації пацієнтів після вогнепальних поранень стегнової кістки
- •2.1. Лікувальна фізична культура
- •2.2.Лікувальний масаж
- •2.3.Використання фізіотерапевтичних методів
- •2.4. Використання технічних засобів
- •2.5.Використання кінезіотейпування при гематомах
- •Розділ 3 програма фізичної реабілітації після вогнепальних поранень стегнової кістки
- •3.1. Методичні основи побудови програми фізичної реабілітації після вогнепальних поранень стегнової кістки
- •3.2 . Загальна характеристика хворих
- •3.3.Особливості передопераційного періоду
- •3.4.Ранній післяопераційний період
- •3.5.Пізній післяопераційний період
- •3.6.Особливості відновного періоду
- •Розділ 4 аналіз та узагальнення результатів дослідження
- •Розділ 5 охорона праці в галузі
- •5.1. Вимоги до залу лікувальної фізичної культури
- •5.2. Охорона праці в масажному кабінеті
- •5.3. Охорона праці при проведенні фізіотерапевтичних процедур
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Д о д атки
3.5.Пізній післяопераційний період
Дні після оперативного втручання – (з 14 – 30 дня).
Режим рухової активності - палатний.
Завдання ЛГ [19]:
- відновлення загального тонусу хворого;
- забезпечення структурної перебудови кісткової мозолі відповідно до вимог функції;
- профілактика легеневих і судинних ускладнень;
- профілактика утворення м'язово-суглобових контрактур;
- тренування уражених м'язових груп;
- поліпшення кровообігу, прискорення процесів загоєння в області післяопераційної рани і оперованого сегмента.
Форми занять фізичними вправами - лікувальна гімнастика, дозована лікувальна ходьба [65].
У даному періоді застосовуються:
- дихальні вправи;
- лікування положенням;
- класичний масаж;
- фізіотерапія (УВЧ - 10 хв.);
- ідеомоторна гімнастика;
- ізометричні вправи;
- загально-розвиваючі вправи;
- спеціальні вправи - ходьба з частковим навантаженням на оперовану кінцівку [24].
Комплекс вправ:
Вправи виконують у вихідному положенні лежачи на спині.
Вправа 1.Руки вгору - вдих, в.п. - видих. 4-6 разів.
Вправа 2.Зігнути і розігнути пальці рук з одночасним згинанням і розгинанням стопи здорової кінцівки. 10-14 разів.
Вправа 3.Руки до плечей, обертальні рухи у плечових суглобах вперед і назад. 8-10 разів.
Вправа 4. Почергово зігнути і розігнути пальці стоп здоровою і травмованою ногою. 15-20 разів.
Вправа 5. Спираючись ліктями і потилицею, прогнутися в грудному відділі хребта - вдих, в.п. -
видих. 4-6 разів.
Вправа 6. Статичне напруження великих сідничних м'язів. 8-10 разів.
Вправа 7. Зігнути здорову ногу в колінному суглобі і максимально наблизити її до грудей. 6-8 разів.
Вправа 8. Трохи підняти здорову кінцівку, відвести вбік, руки вбоки. 8-10 разів.
Руки вгору, хват за спинку ліжка і одночасно підняти пряму здорову ногу. 4—6 раз
Вправа 9. Нахил вбік - видих, в.п. - вдих. 6-8 разів.
Вправа 10. Обертальні рухи здоровою кінцівкою вправо і вліво. 8-10 разів.
Вправа 11. Руки в сторони. Повертати тулуб вправо і вліво, з'еднуючи руки.
Вправа 12. Напруження чотириголового м'яза стегна 8-10 разів.
Вправа 13. Вправи зі стороннім опором для здорової кінцівки: згинання і розгинання стопи, згинання і розгинання у колінному суглобі, відведення і приведення у кульшовому суглобі. 4-6 разів кожний рух.
Вправа 14. Підкидання руками волейбольного м'яча. 6-8 разів.
Вправа 15 .Спокійне дихання. Повторити вправу 1.
Завдання пізнього післяопераційного періоду [69]:
- поліпшення трофіки тканин оперованого суглобі;
- зміцнення м’язів нижніх кінцівок і плечового пояса;
- поліпшення діяльності серцево-судинної та дихальної систем, активізація -периферичного кровообігу;
- навчання хворого ходьбі з милицями;
- поліпшення психоемоційного стану хворого і набуття впевненості у видужування.
Основні вимоги до методики проведення лікувальної гімнастики:
В.п. – лежачи на спині у ліжку, сидячи на ліжку з опущеними ногами, стоячи біля швецької стінки; збільшення об’єму м’язових груп, що беруть участь у русі, збільшення кількості повторень, збільшення темпу та амплітуди рухів.
У пізньому післяопераційному періоді переважали вправи, спрямовані на розвиток усіх м’язових груп. Заняття з інструктором ЛФК 2 рази на день по 30 хвилин направленні на навчання хворих виконувати вправи для відновлення сили і функції м’язів. Рухомість в кульшовому суглобі залежить від: великого сідничного м’яза – розгинання, середнього сідничного м’яза – опірна функція, чотирьохголового м’яза стегна і здухвинно-поперекового м’язу – згинаннях [71].
Для профілактики рубцевих контрактур виконують пасивні вправи за максимально можливою амплітудою. З активних - вправи на розтягування м'язів в полегшених умовах і післяізометрична релаксація , динамічні вправи.
