27.Паяння

Паянням називається процес з’єднання металів у твердому стані, які при розплавленні змочують паяні поверхні і проникають в основний метал, заповнюють капілярний зазор між ними й утворюють паяний шов.

З визначення виходить, що процес утворення паяного шва пов’язаний із нагріванням. Для одержання спаю поряд з нагріванням треба забезпечити ще дві основні умови: видалити з поверхні металів у процесі паяння окисну плівку і ввести в з’єднувальний зазор між ними розплавлений зв’язуючий метал. При охолодженні (кристалізації) більш легкоплавкого зв’язуючого металу, що вступив у взаємодію з паяними металами, утворюється паяне з’єднання.

Матеріали, що піддаються паянню, називаються паяними, з’єднуваними або основними. Вводжуваний між ними для з’єднання метал або сплав, який має нижчу температуру плавлення, називається припоєм.

Процес паяння металів має багато спільного із зварюванням і, насамперед, із зварюванням плавленням, але, незважаючи на зовнішню подібність, між ними є принципіальні відмінності.

Якщо при зварюванні плавленням зварюваний і присадний метал у зварювальній ванні перебувають у розплавленому стані, то при паянні метал, який паяють, не плавиться. Утворення з’єднання без розплавлення кромок деталей, що паяються, є основною особливістю процесу паяння.

При паянні формування шва відбувається шляхом заповнення припоєм капілярного зазора між з’єднуваними деталями, тобто процес паяння пов’язаний з капілярною течією присадного металу, що не має місця при зварюванні плавленням.

І,нарешті, паяння, на відміну від зварювання плавленням, можна здійснити при будь-яких температурах, що лежать нижче температури плавлення основного металу. Ці відмінності мають іншу, ніж при зварюванні плавленням, природу процесів, які відбуваються при утворенні паяного шва.

Сучасні способи паяння охоплюють широку номенклатуру матеріалів: вуглецеві, леговані і нержавіючі сталі; тверді, кольорові і спеціальні сплави.

28.Стандартизація її роль в підвищенні якості продукції.

У підвищенні якості продукції, процесів та послуг на вітчизняному ринку особливо важливу роль відіграє стандартизація. В нашій країні правові та організаційні засади стандартизації спрямовані на забезпечення єдиної технічної політики в цій сфері та регулюються Законом України «Про стандартизацію». На сучасному ринку стандартизація товарів, процесів та послуг відіграє важливу роль тому, що вона забезпечує їх якість та конкурентоспроможність.  Метою дослідження є вивчення ролі використання стандартизації як важливого механізму у підвищенні якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції.  Основним завданням дослідження є проведення аналізу сутності та механізму вітчизняної стандартизації та її ефективного впливу на конкурентоспроможність.  Дослідженням питання про роль стандартизації у підвищенні якості та конкурентоспроможності продукції в своїх наукових працях займалися такі вчені: Андрійчук В.Г., Кожушко Г., Ткаченко В., Шпак С., Віткін Л., Голінка І. та інші науковці. Вчені звертають увагу саме про влив та роль стандартизації на підвищення саме якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, послуг та процесів.  Стандартизація – це діяльність, направлена на розробку і встановлення вимог, норм, правил, характеристик як обов'язкових для виконання, так і таких, що рекомендуються, що забезпечує право споживача на придбання товарів належної якості за прийнятну ціну, а також право на безпеку і комфортність праці.