- •21.Види ремонту
- •22.Джерела і споживачі струму на автомобілі
- •23.Відновлення деталей способом ремонтних розмірів та із застосуванням додаткових деталей
- •25.Сверління і зенкування
- •27.Паяння
- •28.Стандартизація її роль в підвищенні якості продукції.
- •29. Будова кузовів легкових , грузових і автобусів
- •30.Загальна характеристика робіт які виконуються при технічному обслуговуванні автомобілів
- •31.Товар- його властивості.
- •33.Нарізання, різьблення
- •34.Обладнання інструменти і розчин,що застосовується при видаленні накипу і нагару.
- •35.Періодичність змащення механізмів силової передачі і ходової частини.
- •36.Робочі креслення та виготовлення деталей.
- •37.Принцип будовиі дії амортизаторів.
- •38.Стандарти з ремонту машин і обладнання
25.Сверління і зенкування
Свердління є одним з найпоширеніших методів одержання отвору різанням. Різальним інструментом тут є свердло, яке дає можливість як одержувати отвір у суцільномуматеріалі (свердління), так і збільшувати діаметр уже просвердленого отвору (розсвердлювання).
Під час свердління оброблювану деталь закріплюють на столі свердлильного верстата прихватами, у лещатах, на призмах і т. п., а зверху надають двох сумісних рухів (рис. 152) — обертального за стрілкою V і поступального (направлений вздовж осі свердла) за стрілкою 5. Обертальний рух свердла називається головним (робочим) рухом. Поступальний рух вздовж осі свердла називається р у- хом подачі.
Зенкуванням називається обробка вхідної або вихідної частини отвору для знімання фасок, задирок, а також утворення заглиблень під головки^ болтів, гвинтів і заклепок. Інструменти, застосовувані для цієї мети, називаються зенківками. За формою різальної частини зенківки поділяються на конічні і циліндричні.
Конічні зенківки (рис. 182,а) призначені для знімання задирок у вихідній частині отвору, для одержання конусних заглиблень під головки потайних гвинтів, заклепок і центрових заглиблень під час обробки деталей у центрах. Найбільшого поширення набули конічні зенківки з кутом конуса при вершині 2 ф, що дорів* нює ЗО, 60, 90 і 120°.
Циліндричні зенківки з торцевими з уб’ями застосовуються для обробки заглиблень під головки болтів, заклепок, шурупів, під плоскі шайби (рис. 182,6), а також для підрізування зрців площин бобишок, для вибирання уступів і кутів. Ці зенківки мають від 4 до 8 зуб’їв. Циліндричнізенківки мають напрямні цапфи, які входять у просвердлені отвори, що забезпечує збіг осей отвору і циліндричного заглиблення, утвореного зенківкою.
Зенкеруванням називається обробка (розширення) попередньо просвердлених, штампованих або литих отворів для надання їм точно циліндричної форми, досягнення більшої точності і чистоти поверхні. Зенкерування забезпечує одержання отворів 4—5-го класу точності. Отвори 2—3-го класу точності одержують розвірчуванням. Тому до зенкерування вдаються переважно як до проміжної операції між свердлінням і розвірчуванням.
Зенкеруванням обробляються також литі, штамповані і прошиті в кузні отвори.
Зенкери відрізняються від свердел будовою різальної частини і великим числом різальних кромок
26.Гігієна праці виробнича санітарія , медичні огляди.
Гігієна праці розглядає питання, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я працівників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Діяльність людини, залежно від умов реалізації і особливостей технологічних процесів, може супроводжуватись суттєвим відхиленням параметрів виробничого середовища від їх природного значення, бажаного для забезпечення нормального функціонування організму людини.
Уникнути небажаного впливу техногенної діяльності людини на стан виробничого середовища і довкілля в цілому практично нереально. Тому метою гігієни праці є встановлення таких граничних відхилень від природних фізіологічних норм для людини, допустимих навантажень на організм людини, які не будуть викликати негативних змін у функціонуванні організму людини і окремих його систем.
На сучасному етапі розвитку гігієни праці як науки, гігієністи при вирішенні питань охорони здоров'я працюючих дотримуються так званого порогового принципу: фактичне відхилення окремого чинника виробничого середовища від природної фізіологічної норми до певної межі не спричиняє небажаних змін в організмі людини і не призведе до негативних наслідків.
Особливе значення має оцінювання умов праці, яке є основою для вжиття заходів, необхідних для запобігання небезпекам або зведення їх до мінімуму.
