40 Електровимірювальні прилади

Електровимірювальні прилади — це такі технічні засоби, які

виробляють сигнали вимірювальної інформації у формі, що доступна для

безпосереднього сприйняття спостерігачем.

Електровимірювальні прилади можна класифікувати:

а) за родом вимірювальної величини;

б) за фізичним принципом дії вимірювального механізму;

в) за родом струму;

г) за класом точності;

д) за типом відлікового пристрою;

е) за виконанням залежно від умов експлуатації; є) за стійкістю до

механічних впливів;

ж) за ступенем захисту від зовнішніх магнітних та електричних полів

тощо.

1.2.Електровимірювальні прилади дають змогу вимірювати яв електричні,

так і неелектричні величини. На шкалі наводиться назва приладу або

початкова латинська літера одиниці, що вимірюється. За вимірювальною

величиною електровимірювальні прилади поділяються на:

— вольтметри (позначаються літерою V);

— амперметри (А);

— ватметри (W);

— омметри (?);

— лічильники енергії (kWh);

— фазометри (?);

— частотоміри (Hz) тощо.

41 Нормативи витрат мастильних матеріалів, наведені в додатку В, установлені на 100 літрів (100 м³ СПГ) нормативних витрат палива Q_н, розрахованих для даного автомобіля:

- нормативи витрат олив - в л/100 л (л/100 м³ СПГ) Q_н;

- нормативи витрат мастил - в кг/100 літрів (кг/100 м³ СПГ) Q_н.

Нормативи витрат олив і мастил зменшуються на 50 % для всіх автомобілів, які знаходяться в експлуатації до трьох років (крім автомобілів, відмічених у додатку В знаком (*)).

Нормативи збільшуються до 20 % для автомобілів, які знаходяться в експлуатації більше восьми років.

Витрати мастильних матеріалів при капітальному ремонті агрегатів установлюються в кількості, рівній одній заправочній місткості системи змащування даного агрегату.

43 Обпилювання

Обпилюванням (обпилкою) називають зняття шару з поверхні оброблюваної заготовки за допомогою різального інструменту -  напилка. Напилок являє собою стальний загартований стержень певного профілю з великою кількістю дрібних ріжучих зубів,які утворюють насічку.

Ручну обробку напилком тепер значною мірою замінило обпилювання на спеціальних верстатах, але цілком витіснити ручне обпилювання ці верстати не можуть, бо припасовуванні роботи під час складання і монтажу устаткування часто доводится виконувати в ручну

Напилки поділяють за розміром насічки, її фор­мою, довжиною та формою бруска.

Напилки з одинарною насічкою можуть знімати широку стружку всією насічкою. їх застосовують при обпилюванні м'яких металів, сплавів (латуні, цинку, бабіту, свинцю, алюмінію, бронзи, міді тощо) з незначним опором різанню, а також неметале­вих матеріалів. Крім того, ці напилки використовують для загострен­ня пил, ножів, а також для обробки деревини і корка. Одинарну насіч­ку наносять під кутом X = 25° до осі напилка. Напилки з подвійною (перехресною) насіч­ко ю застосовують для обпилювання сталі, чавуну та інших твердих матеріалів з великим опором різанню. У напилках з подвійною насіч­кою спочатку під кутом X = 25° насікають нижню глибоку насічку (основну), а поверх неї під кутом со = 45° — верхню неглибоку (допо­міжну), що розрубує основну насічку на велику кількість окремих зубців. Перехресна насічка більше подрібнює стружку, що полегшує роботу. Відстань між сусідніми зубцями насічки називається кроком 5. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зуб­ці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка ста­новить кут 5°, і при рухові напилка сліди зубців частково перекри­вають один одного, тому на обробленій поверхні зменшується шорст­кість, поверхня стає чистішою і гладеньк*ою. Напилки з рашпільною (точковою) насічкою (рашпілі) застосовують для обробки дуже м'яких металів і неметале­вих матеріалів — шкіри, гуми тощо. Рашпільна (точкова) насічка утворюється вдавлюванням металу спеціальними тригранними зубилами, які залишають розміщені у ша­ховому порядку місткі виїмки, що сприяє кращому розміщенню стружки. Напилки з дуговою насічкою застосовують для об­робки м'яких металів (міді, дюралюмінію тощо). Дугову насічку дістають фрезеруванням; вона має великі западини між зубцями та дугоподібну форму, яка забезпечує високу продуктивність і підвищує якість оброблюваних поверхонь.

44 Контрольно-вимірювальні прилади в техніці, узагальнена назва групи засобів, вживаних для виміру і контролю лінійних і кутових розмірів деталей і готових виробів. Технічні засоби з нормованими метрологічними параметрами або властивостями, призначені для знаходження значення фізичної величини дослідним дорогою, прийнято називати засобами виміру (вимірниками). Якщо ж при визначенні значення фізичної величини дослідним дорогою необхідно встановити, чи знаходиться розмір в межах нормованих значень, що допускаються, то такі засоби називаються контрольними. Всі вживані для виміру прилади, на яких можна відлічити значення розміру, можуть використовуватися також для контролю. Умовно До.-и. с. розділяються на вимірювальні інструменти і вимірювальні прилади. Найчастіше до інструментів відносять прості засоби ( лінійки, калібри, штангенциркулі), а до приладів — складніші ( профілометри, мікрокатори і т. д.). У державних стандартах прийнято укрупнене розділення До.-и. с. на заходи і вимірювальні прилади . До заходів відносять До.-и. с., призначені для відтворення фізичної величини заданого розміру (наприклад, кінцеві заходи, калібри). До вимірювальних приладів відносять засоби виміри, що видають сигнал вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем (оператором). Наприклад, в аналогових приладах свідчення, тобто значення вимірюваних величин, визначають по відліковому пристрою. У реєструючих приладах передбачена реєстрація свідчень самописцем і друкуючим пристроєм. За принципом дії розрізняють механічні, оптичні, електричні і пневматичні вимірювальні прилади або комбіновані — оптіко-механічні, пневмо-електрічні, пневмо-оптічні і т. д. Принцип дії приладу часто відбивається в його назві, наприклад електроіндуктивний профілометр, пневматичний прилад для виміру внутрішніх розмірів і т. д. Залежно від принципу дії вимірювальні прилади мають різні преобразовательниє елементи. Так, в механічних приладах використовують механічні преобразовательниє пристрої: різьбові (наприклад, в мікрометрі ) ,важелі в ( мініметрі ) , зубчасті для важеля, зубчасті (у індикаторі годинного типа), пружинні (у мікрокаторе); у оптичних вимірювальних приладах дія преобразовательних пристроїв основива е тся на світлових явищах; у електричних приладах — на електричних явищах (індуктивності, фотоелектричних ефектах і ін.); у пневматичних вимірювальних приладах — на залежності кількості повітря часу, що протікає в одиницю, через отвір, від площі найвужчого поперечного перетину цього отвору. Основними метрологічними показниками, що визначають експлуатаційні характеристики приладу, є: ціна ділення шкали, діапазон вимірів, межа і погрішність вимірів .

45 Змінний струм

Електричний струм, що періодично змінюється по величині і напрямку називається змінним. Основні характеристики змінного струму: частота зміни напряму і форма зміни в часі миттєвих значень напруги і струму. Найбільш поширений синусоїдальний змінний струм різної частоти - від десятків герц (низька частота) до десятків і сотень тисяч герц (висока частота) і вище. При змінному струмі заряди в провідниках здійснюють спрямовані коливальні рухи біля середнього положення. Чим вище частота струму, тим менше амплітуда цих коливань. Відповідно змінюється і подразнююча дія змінного струму на організм. Струм низької частоти, наприклад частотою 50 Гц, що застосовується в побуті і промисловості, чинить на організм сильний подразнюючу дію; в певних випадках він може бути причиною електротравми. Струм високої частоти дратівної дії не робить і при достатній потужності може служити джерелом ендогенного тепла в тканинах. Струми високої частоти використовують з лікувальною метою: а) при місцевій дарсонвалізації (див.) у вигляді імпульсного високочастотного розряду, утвореного на поверхні тіла хворого з допомогою особливого вакуумного електрода; б) при діатермії (див.), коли високочастотний струм від апарату пропускають через тканини організму з допомогою накладених на тіло металевих електродів.