60. Приймання і пневматичне випробування внутрішніх газопровідних мереж

Випробовують газопроводи на міцність і щільність, причому на щільність - обов'язково в присутності представників замовника і експлуатаційної газової служби з відповідним записом про це в будівельному паспорті об'єкта.Перед випробуванням газопровід оглядають і продувають його для очищення від окалини і сміття та просушування. Внутрішні газопроводи низького тиску випробовують на міцність тиском 0,1 МПа на ділянці від пристрою для відключання, на вводі в будинок до кранів, на підводах до газових приладів; при цьому газові прилади відключають, а лічильники знімають (якщо вони не розраховані на тиск 0,1 МПа) і заміняють тимчасовими перемичками.Послідовність випробувань на міцність така: від'єднують систему внутрішнього газопостачання від вводу; закривають крани біля приладів; приєднують до системи компресор і манометр та нагнітають в газопроводи повітря до заданого тиску; готують мильний розчин і контролюють покази манометра; якщо тиск падає, виявляють місця витікання повітря, обходячи газопроводи і обмилюючи можливі місця витікання; після випускання повітря зварюванням або перебиранням різьових з'єднань ліквідують дефекти (фасонні деталі заміняють); ліквідувати дефекти закарбовуванням (зачеканюванням) або замащуванням не допускається; ліквідувавши дефекти, газопровід випробовують повторно.Випробовують газопроводи на щільність після випробування на міцність, підключивши газові прилади і лічильники. В газопроводах низького тиску житлових, громадських будинків і комунально-побутових об'єктів випробний тиск становить 4 кПа в системах з лічильниками і 5 кПа - без лічильників. Газопроводи низького тиску в промислових і комунальних підприємствах, опалювальних і виробничих котельнях випробовують тиском 10 кПа. Газопровід витримав випробування, якщо протягом 5 хв тиск знизиться не більше ніж на 0,2 кПа.Газопроводи середнього тиску випробовують на міцність тиском 0,4 МПа упродовж 4...5 год (падіння тиску не допускається) і на щільність тиском 0,3 МПа протягом 12 год (допустиме падіння тиску не повинно перевищувати 1 % від початкового).Після випробувань на міцність і щільність змонтовану систему здають в експлуатацію приймальній комісії, яка на основі перевірки її відповідності проекту і актам випробувань оформляє акт приймання газового обладнання будинку. Цей акт є дозволом на введення об'єкта в експлуатацію.

61. Ремонт і прочистка вентиляційних систем в житлових будинках

Організації по обслуговуванню житлового фонду, відповідальні за технічно справний стан вентиляційних каналів і димоходів за договорами зі спеціалізованими організаціями, повинні забезпечувати періодичні перевірки:  а) димоходів: сезонно працює газовикористовуючого обладнання - перед опалювальним сезоном; цегляних - один раз на три місяці; азбоцементних, гончарних і з жаростійкого бетону - один раз на рік; опалювально-варильних печей - три рази на рік (перед початком і серед опалювального сезону , а також у весняний час); 

б) вентиляційних каналів приміщень, в яких встановлені газові прилади - не рідше двох разів на рік (взимку та влітку). 

Ремонт димоходів та вентиляційних каналів допускається виробляти особам, які мають відповідну підготовку, під наглядом інженерно-технічного працівника організації з обслуговування житлового фонду. 

Перевірка і прочищення димоходів та вентиляційних каналів повинна оформлятися актами. Самовільні ремонти, переробки і нарощування димоходів та вентиляційних каналів не допускаються. Після кожного ремонту димоходи і вентиляційні канали підлягають перевірці і прочищенню незалежно від попередньої перевірки та прочищення у строки, встановлені в актах. У зимовий час не рідше одного разу на місяць, а в районах північної будівельно-кліматичної зони не рідше двох разів на місяць повинен проводитися огляд оголовків димоходів та вентиляційних каналів з метою запобігання їх обмерзання і закупорки. За результатами огляду повинна бути запис у спеціальному журналі з зазначенням всіх виявлених несправностей і характеру робіт, проведених з метою їх усунення. При виїзді осіб, які проживають у квартирі, або за наявності несправних внутрішніх пристроїв газопостачання за заявкою власника, організації з обслуговування житлового фонду або самих проживаючих, всі внутрішні пристрої газопостачання мають бути відключені спеціалізованою організацією. Розрахункові температури, кратності і норми повітрообміну для різних приміщень житлових будинків повинні відповідати встановленим вимогам. Природна витяжна вентиляція повинна забезпечувати видалення необхідного обсягу повітря з усіх передбачених проектом приміщень при поточних температурах зовнішнього повітря 5 ° С і нижче. При експлуатації механічної вентиляції і повітряного опалення не допускається розбіжність обсягу припливу і витяжки від проектного більш ніж на 10%, зниження або збільшення температури припливного повітря більш ніж на 2 ° С. Персонал, що обслуговує системи вентиляції житлових будинків, зобов'язаний виконувати:  -Планові огляди і усунення всіх виявлених несправностей системи; 

-Заміну зламаних витяжних решіток і їх кріплення; 

-Усунення нещільності у вентиляційних каналах і шахтах; 

-Усунення засмічень в каналах; 

-Усунення несправностей шиберів і дросель-клапанів у витяжних шахтах, парасольок над шахтами і дефлекторів.  Горища повинні мати дощаті містки або настили для переходу через вентиляційні короби і повітроводи, справний стан яких слід перевіряти щорічно. Усі дерев'яні конструкції повинні мати вогнезахист. Теплі горища, які використовуються в якості камери статичного тиску вентиляційних систем, повинні бути герметичні. Вентиляційним отвором такого горищного приміщення є збірна витяжна шахта.  Теплі горища повинні мати:  -Герметичні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) без тріщин в конструкціях і несправностей стикових з'єднань;  -Вхідні двері в горищне приміщення з пристроями контролю або автоматичного відкривання і закривання з диспетчерського пункту;  -Міжсекційні двері із замками або з Фальцевими клямками;  -Запобіжні грати з осередками 30х30 мм на оголовках вентиляційних шахт, розташованих в горищному приміщенні, і знизу загальної збірної витяжної шахти, а також піддон під збірної витяжної шахтою;  -Температуру повітря в горищному приміщенні не нижче 12 ° С.  Пилоприбирання та дезінфекція горищних приміщень повинні проводитися не рідше одного разу на рік, а вентиляційних каналів - не рідше одного разу на три роки. Розміщення всередині горищного приміщення консолей та механізмів для підвіски ремонтних колисок не допускається. Вентиляційні системи в житлових будинках повинні регулюватися залежно від різких знижень або підвищень поточної температури зовнішнього повітря та сильних вітрів. Інженерно-технічні працівники організацій з обслуговування житлового фонду зобов'язані проінструктувати мешканців про правила регулювання вентиляційних систем. Заклеювати витяжні вентиляційні решітки або закривати їх предметами домашнього побуту, а також використовувати їх як кріплення мотузок для просушування білизни не допускається. У кухнях і санітарних вузлах верхніх поверхів житлового будинку допускається замість витяжних грат установка побутового електровентилятора. Під час сильних морозів, щоб уникнути перекидання тяги в приміщеннях верхніх поверхів, особливо в житлових будинках підвищеної поверховості, прикривати загальний шибер або дросель-клапан у витяжній шахті вентиляційної системи не рекомендується. Повітропроводи, канали і шахти в не опалювальних приміщеннях, що мають на стінках під час сильних морозів вологу, повинні бути додатково утеплені ефективним біостійким і неспаленим утеплювачем. Оголовки центральних витяжних шахт природної вентиляції повинні мати парасолі і дефлектори. Антикорозійний забарвлення витяжних шахт, труб, піддону і дефлекторів повинна проводитися не рідше одного разу на три роки. Перелік недоліків системи вентиляції, що підлягають усуненню під час ремонту житлового будинку, повинен складатися на основі даних весняного огляду.