57. Див. Похоже 51. Прокладка трубопроводів будинкових мереж через конструкції будівель

Прохід трубопроводів через стіни і перекриття будівлі необхідно виконувати в сталевих гільзах.

Проходи трубопроводів через стіни і перекриття в залежності від категорії суміжних приміщень виконуються відкритими абогерметизованими.

Опорні й кріпильні конструкції для трубних електропроводок. Проходи трубопроводів, зібраних з пластмасових і паперово-металевих труб, виконують через відрізки сталевих труб або в сталевих гільзах, забитих у стіни та перекриття приспорудженні будівлі.

Прохід трубопроводів через стіни, перегородки і міжповерхові перекриття (рис. 9 - 1 -) здійснюється через металеві або пластмасові гільзи з м'яким заповнювачем зазорів між трубою і гільзою.

Місця проходу трубопроводів черезвнутрішні стіни приміщень повинні мати патрони і ущільнюючі пристрої.

Місця проходу трубопроводів через перегородки повинні бути відбортованого, а труби на цій ділянці обшиті шкірою (дерматином) або захищені від перетирання гумовими прокладками.

Місцяпроходу трубопроводів через внутрішні стіни приміщень повинні мати патрони і ущільнюючі пристрої.

Місця проходу трубопроводів через стінки металевих повітроводів (наприклад, до форсунок для зволоження) повинні бути ущільнені пропайкой або св аркою.Вертикальні повітроводи не повинні відхилятися від стрімкої лінії більш ніж на 2 мм на 1 м довжини воздуховода. Повітроводи, призначені для транспортування зволоженого повітря, слід монтувати так, щоб в нижній частині повітроводів не було поздовжніх швів. ?азводящіе ділянки повітроводів, в яких можливе випадання роси з транспортованого вологого повітря, прокладають із ухилом 001 - 0015 у бік дренуючих пристроїв. Прокладки між фланцями повітроводів повинні забезпечувати щільність з'єднання і не виступативсередину повітроводів.

58. Основні вимоги щодо прокладки внутрішніх газопровідних сіток в житлових будівлях

Улаштування систем газопостачання будівель має відповідати вимогам СНіП 2.04.08-87 «Газоснабжение». Внутрішні системи газопостачання з тиском газу до 0,005 МПа влаштовують із водогазопровідних сталевих труб (ГОСТ 262-75), а при тиску газу до 0,3 МПа – із водопровідних посилених труб (ГОСТ 3262-75) і безшовних гарячедеформованих труб (ГОСТ 8732-78). На стояках і вводах установлюють натяжні газові муфтові пробкові крани 11Б10бк1 (Dу=15...20 мм) і 11ч3бк (Dу=25...80 мм). На вводах до будівлі можна встановлювати фланцеві засувки 30ч6бк (Dу=50...400 мм), паралельні із висувним шпинделем.

Різьові та фланцеві з'єднання допускаються в місцях встановлення арматури, компенсаторів, під'єднання газових і контрольно-вимірювальних приладів. Всі зварені з'єднання труб D>50 мм повинні бути перевірені фізичними методами контролю.Відстані між опорами газопроводу і засобами кріплення визначаються робочим проектом. Необхідно передбачитизакріплення газопроводів у місцях встановлення запірної арматури, поворотів, відгалужень, при обході колон, повітропроводів тощо.Газові стояки в житлових будинках прокладають в кухнях, сходових приміщеннях або у коридорах. Встановлення стояків у житлових приміщеннях, ванних кімнатах і санвузлах, а також перетин газопроводами вентиляційних і димових каналів та шахт не допускається.Газопроводи прокладаються відкрито. Приховане прокладанняв рівчаках допускається як виняток. Труби газопроводів повинні з'єднуватись тільки зварюванням; до них необхідно забезпечити вільний доступ і рівчаки повинні вентилюватись.Газопровід прокладають на висоті не нижче ніж 2,2 м в місцях проходу людей і вище від дверних прорізів та воріт, а також місць проїзду транспорту. Газопроводи не повинні перетинати віконних прорізів.

Газові стояки встановлюють вертикально з допустимим відхиленням 2мм на 1 м довжини.Прокладаючи трубопроводи по зовнішній стіні дворових фасадів, відстань між трубою і стіною приймають не меншою за радіус труби, але не більшою за 100 мм. Водостічні труби повинні огинати газопроводи. У місцях перетину внутрішнього газопроводу з іншими трубопроводами відстань між трубами передбачають не меншою, ніж 20мм.Запірну арматуру встановлюютьв основі стояка і перед кожним газовим приладом. Використовують латунні крани, які монтуються на випуску до газоспоживального приладу на висоті, не меншій за 1,5 м від підлоги. Вісь крана повинна бути паралельна до поверхні стіни. Перед краном встановлюють згін для можливості демонтажу газового приладу.