2.4 Робочий проект

2.4.1 Розробка комплекту лекал на модель пропозицію

Креслення лекал деталей є технічним документом, яких визначає конструкцію, форму, розміри деталей, технічні умови на обробку та розкрій. При побудові креслень лекал використовують нормативно-технічну документацію, представлену в загальних технічних умовах галузевих стандартів та різні види конструкції.

Вихідними даними для розробки креслень лекал деталей одягу є технічне креслення конструкції виробу з окремими особливостями, властивості матеріалів з яких рекомендовано виготовляти виріб, і вибрані методи технологічної обробки.

Всі розміри на кресленнях дані в сантиметрах. Відповідно до ЦНДІШП (“Рекомендації по маркуванню лекал деталей швейних виробів”. М., 1983) розрізняють залежно від призначення лекала-оригінали, лекала-еталони і робочі лекала.

Лекала-оригінали повністю ідентичні зразку моделі виробу базового розміру.

Лекала-еталони отримують за лекалами-оригіналами шляхом градації їх на всі розміри і зрости, рекомендовані в даній повното-віковій групі. Вони призначені для виготовлення зразків-еталонів швейних виробів, для перевірки точності і якості робочих лекал. Лекала-еталони - це технічний документ, який визначає форму, конструкцію та розміри деталей, технічні умови на їх технологічну обробку і розкрій. Вихідними даними для розробки лекал-еталонів є комплект остаточних лекал на модель, які забезпечують якість посадки виробу на фігурі людини, при розробці яких враховуються властивості матеріалів. Лекала-еталони розробляються на основні деталі з матеріалів верху та похідні деталі з матеріалів верху, підкладки, прокладкових та утеплювальних матеріалів згідно із специфікацією лекал та деталей крою на нову модель. Лекала-еталони оформляються відповідно до існуючих на підприємстві технічних вимог. На лекала наносяться маркувальні знаки, написи, підписи, графічні позначення, припуски на шви та підгини.

Робочі лекала виготовляють по лекалах-еталонах, вони призначені для виконання розкладки, при встановленні норм витрати матеріалів,замальовки розкладки лекал на матеріали або виготовлення трафаретів для розкрою матеріалів і для перевірки якості крою.

Для перевірки спряження ліній по зрізах, що з'єднються, місць розташування надсічок і для більш точної побудови креслень лекал виготовляють допоміжні шаблони основних лекал деталей: пілочки, спинки, відрізних бокових частин, рукава, нижнього коміра тощо. Шаблони виготовляють з цупкого паперу шляхом копіювання їх з креслення конструкції з допомогою різця.

На даних лекалах позначені надсічки, нитку основи, назва лекала, номер лекала, кількість деталей з даного лекала на один виріб. Комплект лекал поданий у додатку до пояснювальної записки Додаток В.

Висновок

У даному розділу було ознайомлено з асортиментом сорочкових тканин і клейових тканин, їхніми характеристиками, волокнистим складом і характеристиками ниток для з’єднання і оздоблюючих строчок. У процесі розробки моделі було розроблено технічний опис на модель до якого входить специфікація деталей крою, розрахунок основних габаритів конструкції, технічний опис моделі, перелік фурнітури і конфекційна карта.

Для конструювання базової конструкції було обрано методику «Мюллер і син», так як ця методика одна з найкращих у сприйнятті і конструюванні одягу, було ознайомлено з історією розвитку, плюсами і мінусами її. На основі базової конструкції було проведено моделювання даного виробу, її перевірку і уточнення креслення базової конструкції. Після перевірки було проведено ознайомлення зі всіма типами лекал і обрано самі підходящі для даного виробу.